0
Спортсмени тренуються, щоб бути готовими до всього: чотири роки підготовки, амбіцій та прагнень може зруйнувати непередбачувана погода.
Фото: НОК
Оригінальний матеріал The New York Times.
Для олімпійців, які крутяться у повітрі, наче калейдоскоп, важливо знайти місце приземлення, оскільки небо таке ж біле, як і земля.
Умови більшости олімпійських видів спорту, зокрема під час літніх ігор, контролюють. Поля — однакові за розміром, температура — відносно стабільна, а освітлення — надійне.
Однак для багатьох олімпійців, які змагаються взимку, стадіон — це гора, а стеля є небом, звідки може крапати вода, або ж воно може вкриватися хмарами. Лід перетворюється на сльоту, а дощ — у мокрий сніг. Погодні умови дуже часто змінюються: температура опускається та піднімається, інколи вітер дме, а інколи — ні.
Фото: snowboarder.com
Чому важливі погодні умови та контрастне освітлення?
Спортсмени тренуються, щоб бути готовими до всього. Проте все одно переймаються через погодні умови в день змагань. Чотири роки підготовки, амбіцій та прагнень може зруйнувати непередбачувана погода.
«Усе повинно бути правильним упродовж тих 10 секунд вашого стрибка або хвилинного прокату», — говорить австрійська сноубордистка Анна Гассер.
Британський лижник Ллойд Уоллес, який виступає у виді фристайл, розповідає, що його головний страх полягає у тому, що небо, до якого він злітає, буде мати такий самий колір, як і сніг, де він приземлиться.
У зимових видах спорту контраст відіграє основне значення. Він допомагає спортсменам орієнтуватися у просторі та визначити місце для безпечного приземлення.
Фото: Getty Images
Ворог спортсменів, які займаються екстремальними видами спорту, — тьмяне світло. Воно не забезпечує достатнього контрасту між кольором неба та вкритої снігом землі.
«Якщо світло тьмяне, ви втрачаєте контроль, тому що сніг та небо на вигляд однакові, їх не можна розрізнити», — розповідає Анна Гассер.
Спортсмени, які займаються лижною акробатикою, також можуть втратити орієнтацію у просторі. Щоб допомогти їм знайти місце приземлення, організатори змагань посипають майданчик для стрибків сосновими голками. Спортсмени намагаються використовувати горизонт як орієнтир під час обертів.
«Ви можете випустити землю з поля зору і не знати, коли потрібно приземлитися — про це страшно думати й це страшно відчувати. Кожен спортсмен опиняється у подібній ситуації на певному етапі своєї кар’єри. Вони втрачають контроль і приземляються не там, де треба. Наслідки можуть бути жахливими», — каже Уоллес.
Погодні умови викликають страх не лише у тих, хто літає у повітрі або мчить вниз із гори. Навіть на, здавалося б, стабільному треку, який використовують у таких видах санного спорту, як бобслей та скелетон, умови змагань можуть ускладнитися.
Фото: IBSF
«Уявіть суперсніжний день: ви спускаєтеся по треку, і сніг прилипає до шолома. Потрібно вибрати місце, де можна відпустити руки з санчат і витерти шолом, щоб впевнено продовжити рух», — зазначає колишня американська бобслеїстка Шона Робок.
Ще однією важливою перешкодою для спортсменів є вітер. Саме через нього деякі змагання скасовують та переносять. Будь-який спортсмен, який перебуває високо в повітрі, боїться вітру. А погожі дні — велика рідкість під час зимових змагань.
