0
Коли такі безкоштовні операції на Буковині робитимуть частіше та як стати донором.
2020 року МОЗ запровадило комплексну систему трансплантації в Україні. Це означає, що операції з пересадки органів доступні в нашій країні, і тепер не треба їхати за такими послугами за кордон. До того ж усі операції для пацієнтів безкоштовні.
Чернівецька область увійшла до цього пілотного проєкту. Такі операції проводитимуть на базі обласної лікарні. Вже навіть зробили першу успішну родинну пересадку нирки.
Коли такі операції проводитимуть регулярно, яким чином можна стати на облік, щоб отримати потрібний орган, як можна добровільно стати донором і врятувати чиєсь життя та інші відповіді на цю тему читайте у матеріалі.
Перша операція у Чернівцях
17 березня на базі Львівської лікарні швидкої медичної допомоги буковинцю провели операцію з пересадки нирки. Участь у ній узяв і чернівецький трансплантолог Сергій Бродовський. Нирку трансплантували 40-річному буковинцю. Донором для нього став рідний батько, якому понад 60. Це був перший досвід буковинського медика у цій сфері.
У чернівецькій лікарні таку операцію вперше провели 11 січня. Хворому пересадили нирку. Доноркою стала його мати. Операція тривала понад 4 години. Оперували лікарі Першого територіального медичного об’єднання міста Львова та фахівці Чернівецької обласної лікарні.
«Цей 42-річний пацієнт 8 років перебуває на гемодіалізі. Тобто 8 років його нирки не працюють і не виділяють сечу. В анамнезі в нього була гостра хвороба, яку запустили. Нирки перестали працювати взагалі. Єдиний можливий варіант вийти з цього гемодіалізу – це трансплантація, яку виконують у всьому світі», – розповів Дмитро Домбровський, в. о. гендиректора Чернівецької обласної лікарні.
Основну роль в операції відіграли спеціалісти зі Львова. Вони приїхали до Чернівців, провели цю трансплантацію.
«Це був Олег Самчук із бригадою. Це головний лікар лікарні швидкої допомоги. Людина, яка запровадила трансплантацію у Ковелі, потім переїхала до Львова й очолила там лікарню швидкої допомоги. Один із них – завідувач центру серцево-судинної хірургії, ще два спеціалісти-трансплантологи та анестезіолог. Але наші лікарі також брали участь в операції», – каже Дмитро Домбровський.
Лікар пояснює, що таким операціям передує досить тривалий час підготовки. Крім пошуку донорської пари, чернівецькі фахівці визначали, чи підійде і приживеться нирка.
Домбровський каже, що на наступні операції знову потрібно буде запрошувати лікарів зі Львова. Це може бути до 10 оперативних втручань, поки чернівецькі медики будуть готові проводити їх самостійно.
«Не встигали збирати гроші — і люди помирали»
Головний лікар Першого територіального медичного об’єднання міста Львова Олег Самчук каже, що у Львові такі операції вже поставили на конвеєр. На його думку, все завдяки законодавчій базі, яка нарешті дала доступ до таких медичних маніпуляцій.
«Трансплантологія мала попит завжди. Просто раніше не було таких програм, фінансування і законодавчої бази, і вона не працювала. Зараз у цій сфері є величезна підтримка держави. Всі ліки і забезпечення лікарні оплачує держава. Для пацієнтів це повністю безоплатно. Лікарня отримує кошти і має можливості оплатити всі матеріали і зарплату лікарям».
Раніше заради пересадки люди їхали до Білорусі, Бельгії, Італії тощо. Операція коштує великих грошей. Інколи пацієнтам не вдавалося дочекатися своєї черги. Так помирала велика кількість людей.
«Лише за минулий рік в Україні зробили близько 300 операцій із трансплантації різних органів. Це 300 людських життів і сотні тисяч гривень, які не виїхали за кордон, а залишилися в українських лікарнях», – каже Олег Самчук.
Для пацієнтів операції з пересадки безкоштовні
Домбровський пояснює, що на пересадку нирки МОЗ дає 800 тисяч гривень на баланс лікарні. За ці гроші купують розхідні матеріали та оплачують роботу лікарів. Гонорар за такі операції нараховують як бонус до заробітної плати, відповідно до індивідуального вкладу фахівця у конкретній операції. Є фіксовані суми за різні види трансплантації, які компенсує держава. До того ж є державні програми, які опоачують пацієнтам і післяопераційні препарати – імуносупресори.
«Для пацієнта це безкоштовно, і це дуже добре. Ми будемо робити все, аби у нашій лікарні такі операції не ставали чимось сенсаційним, а були звичайною справою. Так ми зможемо врятувати багато життів. До того ж багато буковинців потребують цього», — додав Домбровський.
У Чернівецькій області на діалізі — від 120 до 150 людей. 80% із них потребують трансплантації нирки.
«Це ті хворі, які щоденно або тричі на тиждень приходять на гемодіаліз, який виконує функцію нирок. Вони стають на лист очікування у трансплантаційному центрі. Їх вносять у Єдину систему ЄДІСТ. Якщо десь з’являється нирка, яка підходить їм, то трансплантцентри одразу це бачать. Це єдина система, до якої мають доступ усі медичні заклади, які проводять такі операції», – додав Дмитро Домбровський.
Приблизно така ж схема черги й за іншими органами. Але, на відміну від нирок, де потреба гемодіалізу вже констатує, що потрібна пересадка, необхідні й остаточні обстеження та довідка лікарів. Якщо висновок останнього стверджує, що єдиний метод лікування пацієнта – пересадка того чи іншого органа – людина може стати на облік у трансплантцентр.
67 буковинців живуть із «чужими» органами
На Буковині вже 67 людей живуть із пересадженими органами. Це ті, хто за останні роки робив такі операції за кордоном чи в Україні.
Найбільше таких людей із пересадженими нирками – 54. Ще 11 трансплантували печінку. І всього двоє живуть із «чужим» серцем. Про це «Шпальті» повідомила трансплант-координаторка трансплантологічного центру Чернівецької обласної лікарні Галина Шкіопу.
«Усі пацієнти, незалежно від того, де вони робили операцію, у нас на обліку. Вони прив’язані до нефролога, адже такі люди довічно повинні отримувати імуносупресивну терапію. Життя цих людей змінюється кардинально. Якщо вони були на діалізі – тепер можуть жити повноцінним життям. Абсолютно всі такі пацієнти мусять дотримуватися чіткого графіка прийняття певних препаратів», – пояснює пані Галина.
Також вона розповіла, що бувають випадки відторгнення трансплантованого органу.
«Зараз у нас лежить молодий чоловік, якому робили трансплантацію нирки у 2012-му. Через 9 років пішло хронічне відторгнення. Зараз такий стан, що він знову повернувся на діаліз. Вони вже хочуть повторну операцію зробити, тобто ретрансплантацію. Можливо, доноркою стане дружина або ж хтось із загальної системи ЄДІСТ».
Стати донором: добровільно чи за згодою рідних
Існує два шляхи трансплантації: перша — це родинна або від живого донора; друга — «трупна» трансплантація, коли орган пересаджують від мертвої людини.
Саме другий метод може врятувати багато людських життів. Лікарка пояснює, що коли у лікарні фіксують смерть мозку пацієнта, який може стати посмертним донором, вони говорять із його рідними.
«Така розмова може бути тільки після констатації смерті мозку. Рідні мають небагато часу для вирішення: декілька годин чи до доби — залежно від випадку. У нас був якось випадок: констатували смерть мозку у діалізного хворого з цукровим діабетом, а його печінка могла би комусь підійти. Тож ми вели розмову із сестрою. Вона абсолютно нормально сприйняла це і була згодна. Але офіційно це не підходить. Хтось із батьків мав би надати таку згоду. Однак батько був проти», – каже пані Галина.
Лікарка вважає, що наразі українці важко сприймають таку інформацію. Для того, аби вони надали таку згоду, має пройти певний час і статися зміна у свідомості людей.
«Навіть у те, що це безкоштовно вже, мало хто вірить одразу. Були і запитання від пацієнтів щодо вартости нирки. В них є гроші, і вони думають, що так це можна вирішити. Це нереально. Люди мало обізнані у цій темі або ж надивилися фільмів. Що говорити про те, аби дати дозвіл стати донором?»
Проте, з її слів, нещодавно до неї телефонував молодий чоловік, який хоче підписати договір на донорство.
«Він хоче зробити прижиттєву згоду: якщо з ним щось стається, то після смерти він може стати донором. Це дозволено в Україні. Будь-яка людина може написати таку заяву у будь-якому трансплантцентрі. Ці дані вносять у єдину систему, й у разі смерти цієї людини вона стає донором. І ніхто з рідних не може заперечити цьому. Але якщо за життя людина змінює свою позицію – вона може скасувати заяву».
Нещодавно Верховна Рада ухвалила зміни до законів щодо трансплантації органів людини. Згоду на донорство можна буде оформити як у паперовому, так і в електронному варіанті.
Як розповів очільник Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, згоду на донорство після смерті можна буде оформити в Дії.
«Законопроєкт вдосконалює алгоритми підбору пари донор-реципієнт, розширює коло осіб, які можуть ухвалювати рішення про проведення вилучення органів», – зазначив він.
У законі також забрали можливість призначити особу, яка дасть згоду на донорство після смерти.
Ухвалення змін сприятиме підвищенню ефективности донорства в Україні, йдеться у пояснювальній записці до закону. Вони дадуть можливість врятувати життя більшій кількості українців.
Фото Ігоря Константинюка
Ілюстрації Іванки Шевчук
