0
Керівниця управління освіти ЧМР розповіла про реформу в освіті, фінансову автономію у школах та відповіла на чутки про хрещеного батька Клічука.
Понад пів року міське управління освіти у Чернівцях очолює Ірина Ткачук.
Вона не проходила конкурсний відбір — її перевели з посади радниці міського голови.
Ірина Ткачук — політологиня, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів і кредиту ЧНУ ім. Ю. Федьковича. З 2018 року по травень 2020 вона очолювала чернівецьку міську організацію партії «Самопоміч».
За словами пані Ірини, коли її призначили на посаду в управління, освітянські рейтинги Чернівців були такими: за рівнем прозорости місто було одним з останніх в Україні, за рівнем корупції — одним із перших.
Про зміни в роботі управління, реформу навчальних закладів, харчування у школах за новим меню Клопотенка читайте в інтерв’ю.
Ви очолили управління освіти не за конкурсом. Це відбулося у законний спосіб?
Є два законних способи призначення на посаду: через конкурс або інший, не заборонений законом. Мене перевели з патронатної служби — з посади радниці міського голови. Близько п’яти місяців я була радницею на громадських засадах, відтак мене зарахували до патронатної служби й перевели на посаду начальника управління.
Ви на посаді вже понад 6 місяців. Що вдалося зробити за цей час?
Починали з моніторингу. Розуміла, що йду у дуже важке шкільне господарство, яке об’єднує понад 100 закладів, матеріально-технічна база яких у різному стані.
За рівнем ЗНО Чернівці посідають одне з останніх місць, так само і за рівнем прозорости. А з корупції ми одні з перших.
Реформи, запроваджені на державному рівні в освіті України, на жаль, ще не реалізували або зробили це неповною мірою саме у нас. Є багато речей, які ми наздоганяємо і фактично стрибаємо в останній вагон потяга. Тому перше завдання — реалізація реформи.
Але перше, з чим я зіштовхнулася буквально з першого дня на роботі, — це конкурс директорів. І я дійсно задоволена результатами конкурсів, особливо прозорістю. З 19 шкіл у 16-тьох маємо нових директорів, а в трьох закладах перемогли керівники, які тоді були чинними.
Наступним кроком було реформування закладів, а саме зміна типів ЗНЗ.
Фінансова автономія шкіл: як це працює та коли навчальні заклади її отримають?
З 1 січня 2022 року 20 закладів міста отримають фінансову автономію. Це 18 шкіл та два садочки. Решта ЗНЗ переведемо на фінансову автономію до кінця наступного року.
Що це означає? Сьогодні наше управління є головним розпорядником коштів для освіти в Чернівецькій міській територіальній громаді. Фінансова автономія передбачає передачу грошей на місця. Тобто вже не управління освіти вирішуватиме, скажімо, які парти будуть кращими для всіх шкіл чи які купити шафки, ноутбук, проєктор. А кожна школа, маючи власні ресурси, вирішить, який продукт вона хоче отримати. Це значно зручніше, це надає гнучкість в ухваленні певних фінансових рішень школам чи садочкам.
Наприклад, сьогодні це працює так: потекла батарея у школі — заклад звертається з бюджетним запитом до управління посприяти. Воно розглядає, чи є така можливість. Якщо немає, звертаємося до фінуправління (часто це сесійне рішення чи виконкому). Таким чином, вирішення такого питання затягується в часі. І часто вчителі звертаються по допомогу до батьків, бо не можуть чекати місяць-два. Те, що ці витрати лягають на батьківські плечі, це не правильно.
Наразі це пілотний проєкт. Упродовж 2022 року, посилаючись на норми законодавства, будемо переводити решту шкіл на фінансову автономію. За бажанням можемо перевести й садочки.
Ви науковиця, політологиня, кандидатка економічних наук, доцентка. Як перейшли у сферу посадовниці. Це виклик?
Так, я науковиця. Але все наукове життя займаюся громадянським суспільством і його фінансами. Тому перейти з наукової площини й мати можливість реалізувати ідеї та бачення у практичній площині було викликом. А ще приємною можливістю не на папері, а в реальності ділитися своїми знаннями, напрацюваннями й впроваджувати в життя те, що було задумано впродовж декількох років.
Водночас не можу сказати, що змінила сферу зайнятости, бо посада начальниці управління освіти не забороняє займатися наукою. Паралельно я веду активну діяльність, досі викладаю в університеті, є почесною науковою дослідницею інституту Яна Урбана Сандала, готуюся до публічного захисту дисертації в Норвегії. Тому це паралельні процеси, які підкріплюють одне одного і підсилюють результати.
Школи працювали тривалий час на дистанційному навчанні — як це вплинуло на освітній процес?
Коли ми говоримо про дистанційку, то це більша відповідальність, яку беруть на себе безпосередньо здобувачі освіти — школярі. Тому тут буде дуже велика різниця між здобутками тих дітей, які за своїми психологічними характеристиками є сприйнятливими до дистанційного навчання, і тих, які неготові. Якщо порівнювати базову і старшу школу, то напевне в останній менше проблем. Часом навіть дітям зручно бути вдома і здобувати так освіту. Якщо говоримо про молодші класи, звичайно, це виклик, бо на цьому рівні освіта працює в іншому напрямку — навчитися вчитися.
Але дистанційна освіта — це зло, якщо говоримо про школу. Бо вона не тільки вчить. Це і комунікації, формування мережевих зв’язків, можливостей і здібностей до вирішення проблем, пошуку потрібної інформації, роботи в команді. Дистанційне навчання не є тією формою, яка повинна бути присутньою у школі у XXI столітті.
Знову зірвали тендер на закупівлі солодких новорічних подарунків. Чи всі діти отримають подарунки?
Відповідно до договору, у садочки вже поставили подарунки. Станом на п’ятницю 17 грудня 2 600 подарунків роздали у школи, до вечора цього дня мали доставити решту пакунків у всі освітні заклади.
1 жовтня нам (управлінню освіти, – ред.) виділили понад 2,5 млн гривень на закупівлю новорічних подарунків. 1 листопада ми оголосили тендер і за декілька тижнів отримали переможця. Але результати тендеру оскаржили в Антимонопольному комітеті. Другий учасник подав скаргу — і на початку грудня Антимонопольний комітет скасував результати закупівлі, відхилив першого учасника. Тобто управління мало б підписувати угоду з другим учасником. Але ми й досі не маємо документального підтвердження такого рішення. Річ у тім, що торік ця ж скаржниця завалила закупівлю подарунків. Цього року вона зробила те ж саме у багатьох містах України. Зважаючи на тогорічний досвід, ми в кінці листопада, щойно була подана така скарга до Антимонопольного комітету, уклали угоду на 20% від очікуваної вартости з переможцем. А ще звернулися до Калинівського ринку посприяти нам у забезпеченні солодкими подарунками дітей у школі. Тож вони підписали договір з одним з учасників торгів та зробили закупівлі.
Коли навчальні заклади цілком перейдуть на харчування за меню Клопотенка?
Реформа шкільного і дошкільного харчування триває. Це і суттєве зменшення вмісту соли, цукру, відмова від сосисок тощо. А чотиритижневе меню Клопотенка за його рецептурою повинні запровадити з 1 січня 2022 року. Наразі в нас оголошені тендери. Є десять лотів, і ми запрошуємо підприємців, які надають послуги з організації харчування у школах до участи в тендері.
Тож вартість обідів для пільгових категорій зростає — буде коливатися від 30 до 40 гривень, бо є різні вікові категорії, і це різні меню за калорійністю та вмістом, інший вихід продуктів. Це може вплинути й на загальну вартість комерційного меню. Але диктувати правила вартости обіду буде ринок.
У школах діятиме Пласт. Що це змінить у вихованні дітей?
Пласт — це елемент правильного національно-патріотичного виховання, і взагалі виховання. Тут ідеться не лише про націоналізм чи патріотизм, але і про здорове харчування, здоровий спосіб життя і правильні моральні цінності, які закладає ця організація. Влітку підписали меморандум про співпрацю з Пластом.
Рада, що є попит на такі гуртки й цінності. Переконана, що це та програма, яка матиме успіх, тим паче, що її підтримують на державному рівні.
Паралельно у школах також буде «Сокіл Джура» — це національно-патріотична військово-спортивна гра. Вона передбачає маршування, розбирання гвинтівки, таборування тощо. Те, що дозволить дітям готуватися до військового вишколу.
У ЗМІ поширювали інформацію, що ви є похресницею міського голови Романа Клічука. Якщо так, то чи вплинуло це на призначення на посаду?
Насправді чутки можуть поширюватися різні, але якщо зіставити вік Романа Васильовича та мій, то стає логічним, що він не може бути моїм хрещеним батьком.
Мій хрещений батько — Іван Снігур, який пропрацював усе життя в університеті. Йому понад 70 років, це дуже поважна людина у місті.
З Романом Клічуком співпрацюємо в різних громадських організаціях із 2016 року.
Фото Ігоря Константинюка
