0
Стадіон у Чагрі «відкрили» ще у вересні цього року за участи нардепів та керівництва ОДА. Проте за фактом його досі не здали в експлуатацію.
Чернівецька обласна державна адміністрація днями похвалилася нещодавно збудованим стадіоном у селі Чагрі. Допис про цей спортивний об’єкт опублікували у фейсбуку третього грудня. Втім, ЗМІ подавали інформацію про урочисте відкриття ще у вересні цього року. Тоді на дійстві були присутні народний депутат України Георгій Мазурашу та перший заступник голови Чернівецької ОДА Богдан Ковалюк.
З’ясувалося, що той захід у вересні був просто урочистою подією, яку важко назвати «відкриттям». Як розповів «Шпальті» голова Чагорської громади Микола Коблюк, відтоді на стадіоні так ніхто і не грав, бо споруду досі не здали в експлуатацію.
Ба більше, «Шпальта» з’ясувала, що на найближчій сесії обласної ради представники ОДА проситимуть ще 504 тисячі гривень, аби нарешті відкрити стадіон.
Обійшовся у 15 мільйонів
В інформаційному запиті журналістам «Шпальти» працівники ОДА повідомили, що будівництво стадіону розпочала Чагорська сільська рада 2016 року, й за цей час із місцевого бюджету виділили 6 162 982 гривні. Ще 7 018 276 на роботи надали з держбюджету, а саме з Державного фонду регіонального розвитку. Крім того, 1 928 430 гривень на об’єкт виділили з обласного бюджету. Отже, сумарно вартість стадіону склала 15 109 688 гривень.
Втім, цих грошей облдержадміністрації не вистачило, аби здати стадіон в експлуатацію.
За словами голови Миколи Коблюка, Чагорська громада має 4 команди: дві з Чагра, а також із сіл Луковиці та Молодії. Тому новому полю вони дуже раді. Там повинні займатися учні спортшколи. Цей стадіон простоює, а вихованці, як і команди громади, тренуються на штучному полі неподалік.
Комплекс досі не здали в експлуатацію. Він зачинений, бо Департамент капітального будівництва досі не може розрахуватися з підрядником.
Отже, з урахуванням пів мільйона гривень дофінансування, яке проситиме Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури облдержадміністрації, стадіон із натуральним покриттям, трав’яним газоном, парою воріт, дивними стометровими доріжками, трибунами на 400 місць, без розмітки та без огородження коштує 15 із половиною мільйонів гривень.
Стадіон за стандартами УЄФА — на 7 мільйонів дорожчий
Для порівняння, зроблений за співфінансування УЄФА та з дотриманням усіх стандартів цієї організації стадіон «Хет-трик Арена» на вулиці Головній, 265 обійшовся на 7 мільйонів дорожче. А саме — 22 мільйони 221 тисяча гривень. Різниця у вартості може здатися значною, проте лише на перший погляд.
Так, за словами заступниці директора Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради Василини Маковійчук, стадіон має гранітно-щебеневу основу. Це, власне, й стало однією з причин тривалого будівництва цього об’єкта, бо в проєкті такої вимоги не було, проте цього вимагала УЄФА.
Загалом, частину об’єкта будувала УЄФА власним коштом, а частину — міська влада. Зрештою, стадіон має двоповерхову адміністративну будівлю, санвузли, роздягальні, душові, електронне табло, а також декілька запасних воріт для того, аби кілька груп футболістів мали змогу одночасно проводити свої тренування. Крім того, на «Хет-трик Арені» встановлено високе огородження, а освітлення, що відповідає міжнародним стандартам, облаштоване по всьому периметру поля.
Чому стадіон має штучне покриття та чим воно краще за натуральне, ми запитали директора Чернівецької ДЮСШ з футболу Юрія Крафта. Він постійно працює зі своїми вихованцями на полі «Хет-трику».
За його словами, натуральне поле набагато швидше втрачає якість. Штучне ж дозволяє більше часу витрачати на роботу та гру, ніж на догляд за ним. Тож навіть професійний клуб — ФК «Буковина» — використовує це футбольне поле для підготовки. Воно сухе, не вбирає воду та, що найголовніше, рівне.
«Так, штучне поле відчутно дорожче в процесі будівництва. Проте це окуповується. Надалі воно простіше та дешевше в обслуговуванні. Бо газон із натуральним покриттям потрібно регулярно поливати, засаджувати спеціальним сортом трави. А також утримувати працівників, котрі все це робитимуть.
У нашому ж випадку достатньо лише час від часу підсипати гумову крихту. Це дозволяє зменшити час на догляд за полем і збільшити його для роботи, для тренувань», — каже Юрій Крафт.
Як зізнається директор футбольної ДЮСШ, після «Хет-трику» юніорським та юнацьким командам «Буковини» непросто адаптуватися до полів области, виступаючи на різного роду місцевих турнірах.
«Також хотів би відзначити освітлення. Воно дійсно професійне та відповідає всім сучасним стандартам. Нам хотілося, аби подібне зробили і на ФОК «Олімпія». Завдяки такій ілюмінації, як на «Хет-трику», вечорами набагато зручніше працювати. Особливо зараз, коли темної пори доби більше, ніж світлої», — розповідає Юрій Крафт.
Так, поле від ранку і до пізнього вечора зайняте ледь не щодня. Тут постійно грають або тренуються. І попри таку інтенсивність, воно досі утримує свій свіжий вигляд. На ньому не псується штучне покриття та не стирається розмітка.
На полі Чагорського стадіону Юрію Крафту проводити матчі ще не доводилося, як і бачити його на власні очі.
«Не можу дати оцінку стадіону, бо не бачив його. Проте загалом вважаю хорошим знаком те, що з’являються нові поля. Що більше їх буде, то краще розвиватиметься футбол», — каже директор ДЮСШ.
Що будуть в інших областях за ті ж гроші
Звісно, громади раді всім інфраструктурним об’єктам, які будують на їхніх територіях. Так само як і спортивні фахівці. Але ж чи повинні такі об’єкти в нашій області з’являтися за будь-яку ціну? Чи вартує трав’яне футбольне поле з однією освітлювальною вежею, стометровими біговими доріжками та трибунами на 400 місць таких грошей?
У рамках президентської програми «Велике будівництво» в Україні облаштовують чимало стадіонів.
Ось такий вигляд має стадіон у місті Жашкові Черкаської области. Його вартість становить майже 8 мільйонів гривень.
Фото procherk.info
У місті Яворові на Львівщині розпочали будівництво стадіону, вартість якого — 11 мільйонів гривень. Він вміщуватиме 935 глядачів (проти 400 у Чагрі) та матиме 7 місць, облаштованих для маломобільних груп населення. Також будуть повноцінні бігові доріжки та інженерні мережі.
Місто Буськ (також Львівської области) отримало реконструйований стадіон вартістю 14 мільйонів гривень. За ці кошти стадіон має 6 кругових бігових доріжок, ями для стрибків, стандартне футбольне поле та трибуни на 2 000 глядачів.
У парку «Сад Бернадського» міста Краматорська облаштували крите футбольне поле, що має штучне покриття, каркасний тент, освітлення та табло й коштує 18,7 мільйона гривень.
Без розмітки та зі стометровими доріжками
Що ж за свої більш як 15 мільйонів може запропонувати стадіон у селі Чагрі? Футбольне поле з натуральним покриттям. Освітлювальні вежі, які в ОДА називали сучасним освітленням, адміністративна будівля та трибуни на 400 місць.
На поле досі не нанесли розмітку. Загороджувальні паркани там стоять лише з одного боку, і м’яч під час матчу або тренування може просто опинитися на найближчому подвір’ї або вилетіти на вулицю.
На ньому ще не грали, проте там досить помітні нерівності, котрі можна побачити навіть неозброєним оком. Можемо лише собі уявити, що буде з полем навесні. Та й зрештою взагалі — наскільки вистачить його первозданного стану, якщо там проводитимуть тренування та ігри 4 команди і спортивна школа.
Також у промовідео цього стадіону зазначено, що він «олімпійського зразка». Зокрема його бігові доріжки. Проте стадіон олімпійського зразка передбачає 8 (а для міжнародних змагань навіть 9) бігових доріжок, довжиною в 400 метрів. За фактом, там 7 бігових доріжок довжиною в 100 метрів.
Тож, доріжки зможуть слугувати хіба що для розминки футболістів, які виходитимуть на заміну. Про жоден їхній «олімпійський» рівень мови не може й бути.
Ніякі змагання з легкої атлетики, навіть місцеві, на доріжках такої довжини та такого формату проводити неможливо.
В чому полягає їхній «олімпійський» статус? В інформаційному запиті ми отримали лише таку відповідь: «… бігові доріжки влаштовано відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, що пройшла експертизу. Поверхню бігових доріжок виконано з поліуретану з додаванням гумової крихти».
Отже, питання про виділення додаткових коштів, аби нарешті здати стадіон в експлуатацію, розглядатимуть найближчої, позачергової, сесії обласної ради. Ми й надалі стежитимемо, якою ціною коштуватиме розбудова нашого краю.
