Голлі Херрманн мріяла переїхати до Італії, коли їй було 20. Її мрія здійснилася через 38 років.
Оригінальний матеріал The New York Times
У 1978 році, коли Голлі Германн було 20 років, вона полетіла до Больцано, Італія, мальовничого міста в передгір’ї Тірольських Альп, щоб взяти участь у конкурсі піаністів. Корінну каліфорнійку та молоду піаністку захопила країна, яка вражала класичною музикою, їжею та гарними краєвидами. Вона пообіцяла собі, що одного дня переїде сюди.
«Тоді я жила у Сіетлі і вперше приїхала до Італії. Місто, яке я відвідала, зачарувало мене гарним історичним центром, який був повним життя та руху, − розповідає 63-річна Голлі про центр Больцано. – Італія запропонувала інший стиль життя, який сподобався мені більше, ніж той яким я жила вдома. Я знала, що колись переїду туди».
Щоб назавжди переїхати до Італії Голлі знадобилося 38 років. Після конкурсу у Больцано вона полетіла у Нью-Йорк, щоб підготуватися до запланованого переїзду на Мангеттен у якості професійної піаністки. Далі вона прилетіла до Сіетла, де її друзі познайомили її з Джимом Германном. У них зав’язалася міцна дружба, а через рік вони одружилися. Протягом наступних двох років у пари народилося двоє дітей. Надія на переїзд до Нью-Йорка згасла, а про можливість переїзду до Італії ніхто не говорив.
Але мрія про Італію нікуди не поділася. У 2015 році дочка наполягла, щоб Голлі провела місяць в Орвієто, гірському містечку в центральній Італії, щоб переконатися, що її все ще захоплює італійський спосіб життя. Джим приєднався до Голлі на 10 днів. Під час поїздки вони обоє зрозуміли, що повинні оселитися у цій країні.
У 2016 році пара спочатку здала в оренду свій будинок у Сіетлі, згодом продала його та два автомобілі, а також інше майно, яке не планувала брати із собою до Італії. Протягом перших двох років Голлі з Джимом жили у жвавому містечку Лечче на півдні Італії, яке вирізнялося церквами у стилі бароко та вузькими вуличками з маленькими ресторанами. Але оскільки Лечче знаходилося досить віддалено, пара не могла часто подорожувати Європою, тому у 2018 вони оселилися у Падуї, місті лише за 33 хвилини їзди на поїзді від Венеції.
«Я відчуваю, що живу тут. Італійці знаються на мистецтві життя. Вони насолоджуються незначними моментами. Я теж навчилася цього. Я відчуваю, що мене тут приймають і розуміють», − каже Голлі.
Наразі пара абсолютно задоволена життям. Вони ходять на тривалі прогулянки на свіжому повітрі, обідають та вечеряють у ресторанах, ходять на ринки за свіжими овочами та фруктами, зустрічаються з друзями та можуть поїхати на обід до Венеції. До пандемії Голлі з чоловіком часто подорожували Європою.