0
Художній музей не має жодних засобів доступности для людей з інвалідністю.
Сьогодні, 7 жовтня, представники громадської організації «Захист» провели аудит доступности музеїв у Чернівцях. Тестували Чернівецький обласний художній на Центральній площі та краєзнавчий на вулиці Кобилянської.
Активісти розпочали перевірку з прилеглої території біля Художнього музею. Спершу подивилися місця для паркування біля будівлі. Там таких немає. Перевірили, чи доступні бордюри — понижені.
«Будемо говорити про людей не тільки тих, які пересуваються на візках, а й з порушенням слуху та зору», — каже голова ГО «Захист» Богдан Бойко.
Учасники аудиту виміряли висоту розміщення інформаційної таблички та навіть висоту літер на ній. Перед центральним входом у будівлю є дві сходинки. Пандуса та поручнів немає. Висота сходинок на різних рівнях — 11-17 сантиметрів. Перед входом є рівний вільний майданчик.
Волонтер ГО «Захист» Павло Проц, який пересувається на візку, потрапити самотужки до будівлі не зміг.
Ширина других вхідних дверей до музею — 60 см, а цього недостатньо, аби проїхати на візку.
«Вимірюємо ширину дверей, де не може проїхати людина на візку, аби, коли будемо писати рекомендації, порадити встановити інші двері, наприклад, ширші та з автоматичним відкриванням», — каже Богдан Бойко.
Аби потрапити до стійки рецепції, треба подолати ще 13 сходинок висотою 1,5 метра.
Там волонтери не знайшли інформації для людей з інвалідністю, а також їм повідомили, що в музеї немає аудіогіда та людини, що супроводжує особу з порушенням зору.
Щоправда, є інформація про те, що вхід до музею для людей з інвалідністю безкоштовний.
Усі зали з експозиціями розміщені на другому поверсі будівлі. Аби туди потрапити, треба подолати ще кільканадцять високих сходинок.
Як повідомила директорка художнього музею Інна Кіцул, це національна пам’ятка архітектури, відповідно до закону України, заборонено втручання в її архітектуру.
«Це національна пам’ятка архітектури, яку спроєктував Губерт Гесснер і яка побудована 1901 року. Він був учнем Ото Вагнера, родоначальника стилю віденської сецесії. Це приміщення збудоване першим у Європі цілком у стилі віденської сецесії. Це є наша гордість, перлина Чернівців. Ми пишаємося, що за часи румунського та радянського періодів тут не було нічого змінено. І зараз вносити зміни заборонено державою», — каже вона.
Також Інна Кіцул зазначила, що рейки та пандуси, підйомники та ліфти — все це буде втручанням в архітектуру будівлі, а музей не має на це права.
В адміністрації установи кажуть, що не проти зробити музей доступним для людей з інвалідністю. Але крім заборони на втручання в архітектуру, на це потрібні кошти. Крім того, експозиції розташовані на другому поверсі, оскільки міська рада не надала під музей перший поверх (там приміщення сторонніх організацій). А на ньому можна розмістити частину експозиції, яка буде доступнішою для людей на візку.
«Коштів на розвиток музеїв не передбачено. Лише є частково на зарплати та комуналку. Музей повинен самостійно вирішувати ці питання», — каже директорка.
За словами Богдана Бойка, вибрали аудит доступности музеїв, оскільки тема культури актуальна, і її неохоче порушують у суспільстві.
«Наша організація працювала в напрямку, аби обласний театр імені Ольги Кобилянської став доступним, обласна філармонія, кінотеатр “Чернівці”», — зазначив Богдан Бойко.
«Зразу ми бачимо, що Художній музей є недоступним для людей із порушенням опорно-рухового апарату, бо всі експонати та зали розташовані на другому поверсі. А туди ведуть сходи, які не продубльовані ліфтом або будь-якими підіймальними елементами. Крім того, ми дізналися, що тут немає пристосувань для осіб, які мають порушення зору. Також немає тактильної частини музею, яка полягає у перенесення експонатів у тактильні образи», — підсумував Богдан Бойко.
Перевірку робили у рамках проєкту, який передбачає підготовку людей та надання їм професійних знань та навичок у проведенні подібних аудитів доступности.
Проєкт реалізують за підтримки посольства США в Україні. Перевірку робили з його представником Сергієм Решетовим.
«Люди з інвалідністю повинні мати можливості, рівні з іншими. Мати доступ до культури, правосуддя, медицини та інших послуг, вільно потрапити в будь-яку установу та здійснити свої наміри».
Також Сергій Решетов зауважив, що наразі в Україні з доступністю та безбар’єрністю незадовільно. Тому висловив сподівання, що проєкт ГО «Захист» буде сприяти тому, що громада і влада розвернуться обличчям до людей з інвалідністю і вирішуватимуть проблеми доступности та вимагатимуть їх від усіх суб’єктів, які тут господарюють, надати рівний доступ усім людям громади.
Фото Володимира Гуцула
