У замороженому зоопарку перебуває понад 10 000 стовбурових клітин понад 1000 видів.
Оригінальний матеріал Mashable.
Заморожений зоопарк – це, мабуть, одне з місць із найбільшим біорізноманіттям на Землі. Центр відновлення зникомих видів заснував доктор Курт Бернішке в середині 70-х років. Його метою було заморожування клітин ссавців та застосування механізмів молекулярної генетики для порятунку зникомих видів. У ті часи процес клонування широко обговорювали з точки зору етики.
Але бачення доктора Бернішке зберігається досі. У замороженому зоопарку перебуває понад 10 000 стовбурових клітин понад 1000 видів, більшість із яких перебуває під загрозою зникнення.
Доктор Олівер Райдер, молекулярний біолог, який давно працює у Центрі та наразі є керівником його генетичного відділення, вважає, що дослідження у сфері охорони природи потрібно зосередити на вивченні тварин у їхньому природному середовищі існування. На його думку, це допоможе знайти ефективніші та менш нав’язливі шляхи збереження біорізноманіття, ніж ті, які існують сьогодні.
Заморожений зоопарк у Сан-Дієго був першим у своєму роді і досі залишається найбільшим, але вже не єдиним.
Хоча технічно тварин можна клонувати, випускати їх у дику природу не можна. Щоб вижити, будь-якій особині, яка народилася би з клітини, збереженої у Замороженому зоопарку, спочатку потрібно було б адаптуватися до природного середовища.
У рамках генетичних досліджень виникла низка абсолютно очевидних запитань: хто має право вирішувати, який вид клонувати, а який ні. Дехто виступав за масове розмноження тигрів, а дехто — за знищення комарів на Гаваях.
«Клітини, які зберігають у Замороженому зоопарку, абсолютно не пов’язані з екосистемою. У них міститься життя, але поки не знаємо, що з ним робити», — пояснює доктор Райден.
Вирішити проблему, яку озвучив доктор Райдер, мабуть, можна одним із двох способів. Перший варіант полягає у створенні того, що Керрі Фріз, автор книги «Клонування дикого життя», називає «зникомими видами 2.0» − тварин, які пристосовані до життя поруч із людьми і того, у що людство перетворило планету. Інше вирішення – це не проводити жодних генетичних досліджень, сподіваючись, що природа все ж зможе відновитися самостійно, незважаючи на всю шкоду, якої їй завдає людство.