0
Про те, як сорбам вдалося зберегти свою культуру та мову.
Фото Getty Images
Європейські імперії та народи існували і зникали, але вже понад 1500 років на території Німеччини існує народність сорбів. Вони – нащадки слов’янських племен, які мешкали на північ від Карпатських гір у Центральній та Східній Європі.
Близько 1500 років тому деякі з цих племен іммігрували до Лужиці — історичного регіону, який інколи називали Сорбією і який перетинав Східну Німеччину, Західну Польщу та північ Чехії.
Сьогодні в Німеччині проживає близько 60 000 сорбів. Третина з них − у землі Бранденбург, де розташована Шпреевальд, а решта мешкає південніше — у Саксонії.
Місцевість Шпреевальд розташована приблизно в 100 км на південний схід від Берліна. Це величезна мозаїка з лісів, луків та каналів площею 47 500 гектарів. Тут мало доріг та безліч пішохідних стежок. Окрім того, тут є 250 км судноплавних каналів та органічних ферм, на багатьох із яких вирощують найвідоміший продукт регіону — корнішон Шпреевальд.
Окрім німецької, сорби також розмовляють рідними західнослов’янськими мовами: близько 20 000 людей у Саксонії спілкуються верхньолужицькою (схожою на чеську). Тоді як у Бранденбурзі проживає близько 5000 носіїв нижньолужицької (схожою на польську). Обидві мови наразі під загрозою зникнення, тому їхні носії роблять усе можливе для їх збереження.
«Для багатьох людей мова є надзвичайно важливою, це основний спосіб ідентифікації з сорбами взагалі», − розповідає Фабіан Каульфюрст, фахівець із мов у Сорбському інституті.
Цей інститут — дослідницький центр, який спеціалізується на історії та культурі Сорбів, розташований у місті Баутцені, або Будишині у Верхній Лужиці (Саксонія). Сьогодні це місто відоме як духовне та політичне серце сорбів.
Однією з причин, чому сорбам вдалося зберегти свою культуру та мову, є те, що територія проживання цієї малонаселеної католицької громади оточена полями та пагорбами, і до них важко дістатися громадським транспортом. Це лише близько 50 км від Дрездена, столиці Саксонії, але, здається, що дуже далеко від решти світу.
Фото Getty Images
Важливим є ще й те, що сорби зосереджені на розвитку майбутніх поколінь. Близько 5000 учнів вивчають лужицьку мову в 41 початковій школі, а також у дюжині загальноосвітніх шкіл. За словами Катаріни Юрк, голови асоціації сорбських шкіл, усі 60 учнів місцевої початкової школи в Кроствіці (ще одна громада в Німеччині, розташована в землі Саксонія) вивчають лужицьку мову як рідну, а німецьку — як другу мову.
Безумовно у сорбів виникають великі проблеми, як-от пошук учителів. Але Юрк наголошує, що молоді сім’ї намагаються передати не лише мову, але й інші сорбські традиції молодим поколінням.
Фото Getty Images
Саме тому, проживаючи на території Німеччини, сорби продовжують зберігати свою багату культурну спадщину. Вони добре відомі в усій країні завдяки своїм майстерно виготовленим писанкам, які сім’ї терпляче прикрашають і розфарбовують щороку в березні та квітні. Вони також дотримуються своїх карнавальних звичаїв, під час яких знищують нечисту силу і прощаються з холодними місяцями року.
«Усе це звично та дуже важливо. Воно не створювалося штучно. У цьому полягає наше щоденне життя», — каже міський голова Кроствіці Марко Кліманн, який також є сорбом.
