0
Чернівці протягом приймають етап кубку України. Серед учасників – олімпійський чемпіон.
Чернівецький лукодром, що на вулиці Руській, 198, став місцем проведення першого етапу цьогорічного кубку України зі стрільби з луку. Це командні змагання серед дорослих спортсменів у двох категоріях: олімпійський лук та блоковий лук.
Другий етап кубку України проходитиме у Львові, третій – у Харкові, а фінальний – у Новій Каховці, у жовтні.
Цього разу до Чернівців приїхало близько 170 спортсменів Києва та Київської области, Харкова, Львова, Житомира, Одеси та інших міст.
За словами голови федерації стрільби з луку в Чернівецькій області Ліни Герасименко, на цих змаганнях лучники набирають рейтингові очки, аби боротися за місце в кадетській, юнацькій та дорослій національних збірних.
Тому етап кубку є серйозним всеукраїнським змаганням, на яке приїздять усі найсильніші спортсмени, окрім олімпійців, які зараз готуються до виступів у Токіо.
На фото – Ліна Герасименко
«Буковина має двох претендентів на потрапляння на олімпіаду. Це Лідія Січенікова та Іван Кожокар. З моєї точки зору, вони повинні виступити в Токіо.
Іван і Лідія є вихованцями Олега Осипенка та Дмитра Чоботаренка. Загалом, буковинські лучники активно представлені в дорослій, юнацькій та кадетських національних збірних і це вже є певною традицією протягом багатьох поколінь», — розповідає Ліна Герасименко.
До речі, очільниця федерації є заслуженою майстринею спорту, чемпіонкою та рекордсменкою світу в командному заліку, призеркою чемпіонатів світу та Європи, учасницею олімпійських ігор. Незважаючи на те, що давно припинила активні виступи, вона продовжує тримати себе у формі та також узяла участь у змаганнях зі стрільби з блокового луку.
«Цей вид спорту залишився моїм хобі. Для олімпійського луку я вже не маю належної форми, а блочний дозволяє мені ще постріляти. Він дає можливість знову відчути бажання стріляти. Вже не маю амбіцій вигравати, але хочеться далі «варитися» в цьому, працювати з людьми, котрі стали для мене рідними. Тут дуже багато моїх друзів. Лише «на мішені» ми суперники, а в житті товаришуємо. Були часи, коли я повністю відійшла від спорту, від стрільби з луку. Доки мене не запросили стати головою федерації. Тепер я ніби повернулася на 20 років назад. Якщо є хоч маленький шанс, що я буду для когось прикладом, навіть для своїх дітей, я буду дуже рада», — каже Ліна Герасименко.
Стрільби почалися сьогодні, а вчора спортсмени мали нагоду провести розминку та пристрілку. Перший день цього спортивного заходу супроводжувався відчутним вітром. Головний суддя, заслужений тренер України Віталій Ярмистий каже, що зазвичай у вітряну погоду знижується загальний рівень результатів. Але для молодих спортсменів це додаткове психологічне тренування.
А на досвідчених лучників погода майже не впливає. Завдяки досвіду та майстерності різниця між результатами в несприятливу та гарну погоду в них мінімальна.
«Вітер дме для всіх однаково, ніхто переваги не має. Тому спортивний принцип зберігається. Ми стріляємо і в вітер, і в дощ. Звісно, трапляються випадки, коли доводиться переносити змагання через жахливу погоду. Але щойно умови стають бодай трохи кращими, лучники знову виходять на рубіж», — каже Віталій Ярмистий.
На фото – Віталій Ярмистий
За його словами, галявина достатньо добре розташована, тому лучники не повинні мати серйозних нарікань на погоду. А велика кількість учасників свідчить про те, що вони задоволені місцем проведення змагань, якщо приїхали сюди.
«Звісно, нам хотілося б більше поле, але з одного боку стоїть будинок, а з іншого – високовольтна лінія, яка не дозволяє нам розширити лукодром. Ми сперті в цих умовах. Але об’єкт повністю підготовлений до участі спортсменів. Вони мають можливість реалізувати всі свої навички. Розмітка, відстань між мішенями – згідно з правилами, самі мішені – міжнародного зразка, судді – національної категорії», — каже Віталій Ярмистий.
Олімпійський чемпіон Пекіну Віктор Рубан сказав, що наш лукодром є хорошою затишною галявиною.
«Цікаво тут постріляти. Попри те, що вітер у місті відчутний, тут він здається несильним. Відповідно, менше заважає стрільбі», — каже олімпійський чемпіон.
До речі, інтерв’ю з Віктором Рубаном з’явиться на нашому сайті згодом.
На фото олімпійський чемпіон Віктор Рубан
Лукодром має лише 32 мішені, бо існують певні обмеження щодо відстані між ними, тому збільшити їхню кількість у тій локації неможливо. Через це організаторам довелося відмовляти деяким охочим взяти участь спортсменам.
«Ця галявина існує, скільки я себе пам’ятаю. Все що на ній зроблено – зроблено руками тренерів, спортсменів і керівництва СДЮШОР. Тобто фактично своїми руками. Нам дуже потрібна ще одна локація. Але її непросто облаштувати, бо ми працюємо на відкритому повітрі та використовуємо зброю. Тому є певні вимоги до безпеки. Та водночас дуже хочеться, аби ми мали більше місць для тренувань і проведення змагань. Думаю, нашими досягненнями ми заслуговуємо на це», — каже Ліна Герасименко.
За 44 роки існування стрільби з луку в Чернівцях, тут підготували понад 150 майстрів спорту. З них – понад 20 майстрів спорту міжнародного класу та 4 заслужених майстри спорту. Також місто четверо лучників представляли Чернівці на Олімпійських іграх. Зокрема, Лідія Січенікова, яка цьогоріч може поїхати вже на третю свою олімпіаду.
«Фундамент такої школи стрільби з луку в Чернівцях заклав Анатолій Єгоров – спільний тренер усіх нинішніх тренерів, які продовжують його справу. Стрільба з луку була заснована в 1977 році, і першими тренерами були подружжя Єгорових. Він зумів підготувати перших спортсменів, які досягли успіхів та надихнули наступні покоління йти в цей спорт і представляти місто на найвищому світовому рівні», — каже Віталій Ярмистий.
Та попри успіхи найвищого рівня буковинської школи стрільби з луку, яких досягнули вже кілька поколінь наших лучників, представники цього виду спорту продовжують скаржитись на умови, у яких їм доводиться працювати. Одного лукодрому для такої кількости тренерів та їхніх наставників уже давно недостатньо. Проблему багато років намагається вирішити заслужений тренер України Олег Осипенко.
«Ми маємо багато сильних тренерів. Тому і спортсменів стільки сильних. Але для популярности потрібно більше спортивних баз та відділень. Рівень інфраструктури в Чернівцях просто нульовий. Функціонери, з якими доводилося розмовляти, слухають нас, а потім роблять по-своєму. Для них спорт неважливий. Принаймні, так ми бачимо це у Чернівцях», — каже Олег Осипенко.
На фото – Олег Осипенко
За його словами, міська рада вже погоджувала проєкт, який передбачав у парку «Жовтневий» лукодром. Тренер за власні кошти робив три проєкти. Перший був великий і передбачав майже повноцінну базу, але на території парку не можна нічого будувати, тож його відхилили.
Наступний передбачав облаштування штучного покриття — його також не погодили. Погодили лише третій проєкт, який передбачав просто галявину для стрільб.
«Але нещодавно виконком прийняв рішення про встановлення на тій галявині довжиною в 50 метрів українського прапора. Отже, я так розумію, лукодром там так і не з’явиться. Єдина спеціалізована галявина – тут, на Руській, 198. Вона належить ДЮСШОР.
Але її недостатньо. Ми не можемо тут тренуватися постійно. Це як жити в друга. Можна раз чи два скористатися його гостинністю, але хочеться мати своє місце», – каже Олег Осипенко.
З 2001 року школа «Спартак» створила свій осередок у ЗОШ №27, вихованці Олега брали участь у двох олімпіадах і мають високі шанси потрапити на третю.
Вони виховали чемпіонів світу та Європи, але не мають свого місця для тренувань.
Тренер каже, що лучники з 2007 року просять створити бодай мінімальні умови. Поки що, після довгих перемовин, вони отримали лише клаптик землі у футбольній школі на території ФОК «Олімпія», за трибунами, куди їх час від часу пускають футболісти.
Попри це, тренери вірять у своїх вихованців, хоча визнають, що боротися за нагороди буде непросто – до Чернівців приїхали чимало досвідчених і титулованих спортсменів.
Змагання триватимуть до понеділка включно. Спортсмени виборюватимуть нагороди у командних змаганнях, а також у так званих міксах – змаганнях змішаних команд у двох дисциплінах – олімпійський лук та блоковий лук.
Фото Володимира Гуцула
