0
У селі Виженка є унікальна методика консервації писанки. Тут навіть створили краєзнавчий художньо-етнографічний музей, в якому зберігаються найкращі роботи писанкарок краю.
Писанка – один із головних пасхальних атрибутів і неможливо уявити святковий кошик чи стіл без неї. Кожна майстриня має свій секрет, свою техніку створення писанки.
У селі Виженка не лише створюють особливі писанки, а й запатентували унікальну методику консервації писанки.
Про те, як продовжити життя писанки розповіла берегиня традицій Євдокія Яремчук. Жінка усе життя марила мрією створити музей писанки. Зрештою їй це вдалося. Наразі у колишній будівлі сільської ради – Художньо-етнографічний музей-бібліотека, де завідує Євдокія Аркадіївна.
«Марила думкою створити музей писанки»
Гостей пані Євдокія зустрічає на порозі музею із запашним короваєм в руках та віршами про рідний край. Ба більше, до урочистостей пані Євдокія долучила юну співачку Тетяну Коваль.
Євдокія Аркадіївна спочатку проводить екскурсію музеєм. Під час екскурсії встигає навіть заграти на старовинній дримбі. І з натхненням показує кожну експозицію і розповідає цікаві історії про те, як деякі експонати потрапили сюди.
«Я обійшла усі обійстя нашого села, зібрала багато вишивок, писанок, посудини. Був спочатку такий невеличкий куточок краєзнавчий «У вінку духовної краси». Пізніше, у приміщенні колишньої сільради, за підтримки Вижницької ОТГ, створила бібліотеку-музей. Дуже я хотіла це зробити. Живу тільки цим!», – розповідає пані Євдокія.
Жінка зауважує, що музей розпочинався саме з писанки.
«Мене обрали головою ветеранської ради села. Я відвідувала ветеранів і помітила, що люди розбудовуються і викидають все старовинне. Я почала просити подарувати ці речі для музею. Цих експонатів стало дуже багато і їх стає все більше. Зокрема, тут зберігають сотні писанок, які збирав наш, нині покійний, краянин Михайло Фірчук», – розповідає пані Євдокія.
Жінка розповідає про дослідника особливо натхненно. Адже він займався не лише колекціонування писанок, а й ткацтвом і різьбярством.
«Він обійшов усі райони нашої области та Прикарпаття. Збирав він клаптички старовинної вишивки та писанки. Був випадок, коли він ще у Радянському союзі прийшов на ринок торгувати писанками. До нього підійшли міліціонери і стали жбурляти і трощити писанки. У Михайла покотилася сльоза. Він зібрав те, що вціліло, і забрав додому. Після того він захворів. Ця ситуація спонукала його почати досліджувати писанки. Пізніше він вигадав спосіб, як продовжити життя писанкам», — каже пані Євдокія.
Чоловік розробив та запатентував унікальний спосіб консервації писанок. Він зробив спеціальний станок, на якому фіксував їх та розрізав навпіл склорізом. Внутрішні стінки писанки він просушував. А потім змащував клеєм ПВА та шліфованою тирсою.
«Цю процедуру він виконував два-три рази. А потім склеював ці дві частини писанки. Таким чином продовжував вік писанці. У його колекції понад 5 тисяч таких писанок. Навіть після того, як Михайло отримав травму хребта і був прикутий до ліжка, він все одно продовжував досліджувати писанки. Чотири роки йому подавали у ліжко писачок, склоріз, і він працював лежачи. Також він створював писанки з бісеру», – розповідає пані Євдокія.
Під час розповіді пані Євдокія бережливо тримає у руках папку, в якій зберігає фотографії Михайла Фірчука та колекції його писанок. Ці писанки, до речі, досі є у нього вдома у спеціальних шухлядах.
«Займаюся писанкарством і дітей своїх вчу»
Після насиченої розмови, віршів і пісень пані Євдокія знайомить нас із писанкаркою Діаною Боднарюк.
Жінка розповідає, що писанкарством почала займатися після того, як вийшла заміж. Так, писанки Діана пише більше 11 років.
«Мати мого чоловіка пише писанки, тому вона навчила і мене цієї майстерности. І хоча саме в неї я навчилася писати і часто ми разом пишемо, але писанки у нас виходять зовсім різні. З часом я стала додавати до класичних орнаментів якісь свої. Кожен орнамент і колір має своє значення. Тому писанка – це символ, який несе у собі певну інформацію, значення. Я обожнюю цей процес. А на створення однієї писанки йде близько 3 годин», – розповідає писанкарка.
Щоб створити писанку потрібна кирстка (писачок), віск, свічка (щоб розтоплювати віск), розбавлені у воді харчові барвники і теплі яйця.
«Ми беремо обов’язково тепле яйце, бо на холодному віск не буде триматися. І починаємо виводити лінії писачком. Спочатку ми воском виводимо лінії, тобто ділимо яйце на декілька частин. Лінії виводимо від себе і крутимо яйце, а не кирстку. Так лінії виходять рівними», – зазначає писанкарка.
Після того, як перші лінії написані, занурюємо яйце у перший колір – світлий. Після кожного етапу створення орнаменту занурюємо яйце у темніші фарби. Коли весь орнамент нанесли на писанки, відправляємо їх у духовку. Від температури віск нагрівається і дуже легко можна стерти його паперовим рушником. Писанка готова.
Натуральні барвники для крашанок
Діана каже, що створює щороку близько 300 писанок. Пише здебільшого на курячих яйцях. А ще вона робить неймовірні білі писанки. Для цього потрібні білі яйця і віск трьох кольорів.
Майстриня каже, що згідно з повір’ям, доки існує писанка, доти існуватиме світ. Тому писанкарством займається сама і своїх діток вчить.
«Є в мене двоє діток. Вони ще маленькі, але також вже хочуть спробувати писати. Дуже люблять спостерігати за тим, як створюю писанку. Мабуть найбільше люблять кінцевий етап, коли стираємо віск з яйця і видніються орнаменти. Їм цікаво, що ж там вийшло», – каже Діана.
Також Діана ділиться секретами, як зробити гарну крашанку. За традицією, крашанки робимо у світлий четвер, освячуємо у церкві та їмо, на відміну від писанок, які зберігаємо дома як оберіг або даруємо рідним.
Для фарби писанкарка радить використовувати натуральні компоненти: цибулеве лушпиння, буряк, каркаде, листя шпинату або просто міцний чай.
«Ми робимо такий відвар і занурюємо туди яйце. Чим довше воно там, тим насиченіший колір. Тримати потрібно від 30 хвилин до 2 годин. Можна імпровізувати. Загорнути яйце у паперовий рушник, занурити пензлик у відвар і наносити краплями на все яйце. Вийде оригінальна різнокольорова крашанка», – радить майстриня.
Як потрібно створювати писанку:
– починаємо з молитви «Отче наш» і просимо Бога благословення на початок роботи;
– треба бути у гарному настрої;
– не можна писати писанку, коли людина зла чи засмучена, адже писанка вбирає цю енергетику;
– яйце потрібно промити, висушити і протерти оцтом – так віск і фарба будуть краще триматися;
– щоб лінії були прямими, краще спочатку виводити їх олівцем;
– писанку занурюємо у фарбу за принципом від світлого до темного кольору;
– щоб писанка довше зберігалася, можна покрити її лаком.
Фото Володимира Гуцула
