0
Щоліта мільйони дорослих особин лосося, які дозріли в океані, повертаються до річок, у яких народилися. Рибалки, кити, орли та ведмеді ловлять їх.
Оригінальний матеріал The New York Times.
Економіка та культура на узбережжі Аляски залежать від риболовлі. Щоліта мільйони дорослих особин лосося, які дозріли в океані, повертаються до річок, у яких народилися. Рибалки, кити, орли та ведмеді ловлять їх.
Для багатьох жителів Аляски лосось – це символ дикої неприборканої природи, яка робить місце їхнього проживання особливим.
Узбережжя Аляски простягається на 6000 миль, на яких розкидано безліч крихітних рибальських селищ. До багатьох із них можна дістатися лише на човні чи літаку. Для деяких із віддалених громад риболовля впродовж століть залишається основним видом діяльности.
Джо Себастіан проживає у переписній місцевості Пойнт-Бейкер з 1978 року, куди він переїхав, сподіваючись стати незалежним рибалкою. На початку своєї діяльности він придбав дозвіл на вилов риби за $20 та невеличкий дерев’яний човен із підвісним мотором потужністю 6 кінських сил приблизно за $1000.
«Тоді життя не було настільки складним», − розповідає Джо.
Чоловік почав рибалити, дізнаючись про тонкощі ловлі лосося на блешню у старожилів, які називали Аляску своїм домом до того, як вона стала штатом. Ловля риби на блешню полягає у перетягуванні волосінь по воді та вилові окремих рибин, які спокусилися на приманку.
Джо та його дружина Джоан придбали 42-футовий дерев’яний рибальський човен через десять років від початку своєї діяльности. Вони виховували своїх дітей у Пойнт-Бейер взимку, а влітку − на своєму човні AltaE.
«Чесно кажучи, не все було чудово – морська хвороба, тісні приміщення та одяг, який пахне рибою», − розповідає донька подружжя 30-річна Ельза, згадуючи дитинство. До речі, Ельза теж стала рибалкою.
«Проводячи літо в океані, ти стаєш тим, ким ти є. Мені подобається, як риболовля робить мене важливою частиною екосистеми», − каже дівчина.
На Алясці водиться п’ять видів тихоокеанського лосося. Ці особини є анадромними. Їхнє життя розпочинається у прісноводних річках і озерах, і врешті-решт вони подорожують вниз по річках та в океан. Залежно від виду, лосось проводить від одного до семи років в океані, перш ніж повернутися до прісної води, в якій він народився.
Здатність лосося знаходити шлях додому – одне з найбільших чудес природи. Окрім того, ці рибини можуть виявити одну краплю з рідного потоку, змішану з 250 галонами морської води.
Щойно особини лосося опиняються у рідній водоймі, деякі з них одразу нерестяться, а інші пропливають тисячі миль далі по річці. Незабаром після розмноження рибини гинуть та розкладаються.
За останні 50 років популяція анадромних риб значно скоротилася у Каліфорнії, Орегоні та Вашингтоні. Аляска залишається останнім великим штатом у США, де популяція цієї риби збереглася.
Лосось дуже чутливий до якости води. Для виживання йому потрібна холодна, чиста, насичена киснем вода. Аляска не застрахована від загроз, через які лосось вимирає в інших штатах. Лісозаготівля та видобуток корисних копалин, а також зміни клімату негативно впливають на середовище існування лосося на Алясці.
