0
Екскурсія з архітектором Чернівців Віталієм Лискою районом післявоєнної радянської нової забудови.
Менше п’ятдесяти років тому вздовж вулиці Героїв Майдану не було багатоповерхівок, а з вулиці Шухевича до парку «Жовтневий» протікав струмок. На місці готелю «Турист» були старенькі сільські хатки, а дорога до Годилова — сільська неасфальтована.
Разом з архітектором Віталієм Лискою прогулялися вулицею Героїв Майдану, побували на найвищій точці житлової забудови Чернівців та на проспекті Незалежности. Який вигляд мали Чернівці пів століття тому, читайте.
Віталій Лиска закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут і 1973 року за направленням приїхав у Чернівці. Тут працював у проєктному інституті на вулиці Садовій. Розробляли житлові будинки, школи та садочки в місті й області.
«Відтоді минуло 47 років, нове місто будували на моїх очах, і я долучився до проєктування деяких будинків у місті», — каже архітектор.
Звідси видно район Чернівців за проспектом, який тоді був частково забудований.
За словами Віталія Лиски, нова забудова у Чернівцях розпочалася після війни (Другої світової). До 1953 року архітектура мала назву «сталінська». Забудова понад століття тому була переважно в центрі, а проспект був околицею міста.
«Проспект упирався до рогу з вулицею Головною, той вузол називався “рогатка”», — каже архітектор.
Також він зазначив, що коли приїхав у Чернівці, тут уже запустили тролейбуси. Тролейбусну лінію протягнули до «Кварцу».
«На місці, де ми стоїмо (на перехресті Героїв Майдану-проспект, – ред.), на початку 1970-х років тут не було ще ні будівель, ні багатоповерхівок, ні готелю «Турист». Я долучився до будівництва житлової дев’ятиповерхівки навпроти адмінбудівлі колишнього райвідділу Шевченківського району. Весь район тут перебував у процесі будівництва, але головні вулиці ще не були забудовані», — каже Віталій Лиска.
До речі, з Роші, де нині продовження проспекту, до парку «Жовтневий» протікав струмок.
«Тож це дев’ятиповерховий будинок, який має п’ять секцій, на куті гастроном та кафе, а на стіні має панно. Це типовий житловий будинок, 67-ма серія. Щодо панно, його виконали буковинські художники, вважаю, воно одне з кращих сучасних декоративних елементів у місті. Гарна робота», — розповідає архітектор.
Панно — це приклад співпраці між архітектором та спілкою художників правління.
Ця будівля має довгу історію будівництва та водночас кумедну.
Будівельники викопали котлован під фундамент, але там набралися підземні води. Котлован затопило, тож будівельники припинили роботи. Так воно простояло 5-10 років — до того часу, як у Чернівцях побував кореспондент сатирично-гумористичного журналу «Перець» та написав про це статтю.
«Коли тут розбудовували проспект 50-річчя Жовтня, у «Перці» вийшла стаття про те, що на цьому проспекті болото і жаби квакають». Коли це прочитали у вищих стоячих органах, сюди був терміновий дзвінок: чому ганьбите радянську владу», — каже Віталій Лиска.
Тоді проєктному інституту дали вказівку терміново забудовувати це місце. Одразу ж вирішили і як воду відвести тощо.
Готель «Турист»
45 років тому в районі «Туристу» не було забудови. Тут стояли сільські хати, не було ні дороги, ні тротуарів.
«Готель «Турист» теж почали будувати на моїх очах, продовження теж не було ніякого. Місце, де стояв готель, теж було заболочено. Його планували звести на 12 поверхів, але коли почали копати котлован, осушили воду та побоялися побудувати висотку, бо були погані ґрунти», — каже архітектор.
Тоді 12 поверхів вважали висоткою, бо у Чернівцях більше 5 поверхів тоді не будували, бо тут сейсмічна зона.
За його словами, одним із перших дев’ятиповерхових житлових будинків у місті звели цегляним, у сейсмічному варіанті, на вулиці Героїв Майдану.
Пізніше почали будувати панельні дев’ятиповерхові будинки. Але проєкт запозичили з Молдови, оскільки там теж сейсмічність така.
Фото спільноти «Типові Чернівці» у facebook
Вулиця Щербанюка
Житлова забудова на вулиці Щербанюка — це найвище місце у Чернівцях (після Цецино). Там встановлена геодезична вишка.
«Там (вулиця Щербаюка, – ред.) колись почали будувати телецентр. На тому ж місці, біля геодезичної вишки, збудовані наші підземні сховища води. Оскільки це найвища точка у місті, туди закачували воду з Прута, звідти самопливом вода подавалася по району. Тут є споруди 1980-1990 років», — каже Віталій Лиска.
Розвивали промисловість у Чернівцях
За словами архітектора Віталія Лиски, забудова у Чернівцях у післявоєнний період зумовлена тим, що тут почали розвивати промисловість. Звели перші заводи: «Електронмаш», «Кварц». Вони були підпорядковані військовим.
«Для будівництва цих заводів вибирали міста в межах Союзу, які були екологічно чистими. А Чернівці були одним із найчистіших міст, адже поруч Карпати, і саме місто було дуже зеленим», — зазначив архітектор.
Заводи були поштовхом житлового будівництва у місті. Оскільки на заводах працювали тисячі людей, у місті не вистачало робітників. Людей на роботу привозили з інших міст, і їм треба було десь жити.
Власне, щодо вигляду житлової забудови радянського періоду архітектор каже, що тоді за кожний рубль треба було відчитатися.
«У кошторис заклали певну суму, відтак була перевірка, що виконали. Якщо воно було дорожче, нам обрізали фантазію», — каже архітектор.
Тому будинки радянського періоду мають такий вигляд.
Фото Володимира Гуцула та Олександра Білоуса
