0
Друге сміттєве полотно переповнене і його експлуатація продовжена на рік. Там близько 800-900 тисяч кубометрів, хоча передбачено 400 000.
Територія другої карти (понад 6 гектарів) Чорнівського полігону — переповнена. Свій ресурс ця ділянка вичерпала ще 3 роки тому.
Про це під час брифінгу розповів заступник міського голови Чернівців Ігор Крохмаль.
«Це пов’язано з тим, що не вистачало коштів для того, аби проєктувати й будувати третій котлован. Без цього ми не можемо далі рухатися. Потрібно розпочати роботу в цьому напрямку. За оцінками експертів, вартість проєктування і будівництва котловану – близько 40 мільйонів бюджетних коштів нашого міста», — зазначив Ігор Крохмаль.
В.о. директора МКП «Чернівціспецкомунтранс» Валентин Шевчук зауважив, що наразі на другому полотні близько 900 тисяч кубометрів сміття, хоча передбачено 400 тисяч.
«Друге полотно переповнене і його експлуатація продовжена на рік. Воно заповнюється з 2013 року. Там близько 800-900 тисяч кубометрів. А передбачено 400 тисяч кубометрів. За рахунок ущільнювача і підняття дамби ми збільшили обсяги. Територія сміттєзвалища становить 47 гектарів. Наразі заповнено близько 15 гектарів», — зазначив Валентин Шевчук.
Ігор Крохмаль зауважив, що є низка проблем, зокрема з обслуговуванням полігону.
«За рік на полігоні захоронюють близько 140 тисяч тон сміття. Для того, щоби збільшити кількість захоронення твердих побутових відходів, будували дамбу й піднімали рівень території захоронення. Наші експерти провели перевірку і виявили, що дамба збудована із порушенням, роботи не виконали у повному обсязі. Це загрожує екологічними наслідками, у разі руйнації дамби. Адже фільтрат, який затримує дамба, може просочуватися за територію карти», — розповів посадовець.
-
- Дамба на Чорнівському полігоні
Усі результати перевірки направили до СБУ. Там мають провести експертизу і надати відповідь, чи справді були зловживання при будівництві цієї дамби.
Ігор Крохмаль зазначив, що звільнення попереднього директора МКП «Спецкомунтранс» Олександра Летучого не пов’язане із виявленими порушеннями на дамбі.
«Згідно розпорядження міського голови з колишнім директором Олександром Летучим розірвали контракт за результатами комплексної перевірки. Зокрема були порушення ведення бухгалтерського обліку, порушення законодавства у сфері охорони праці. Міський голова аналізує кандидатури і пропозиції і прийме рішення з ким укласти трудовий контракт. Згідно законодавства є ряд вимог до кандидатів на цю посаду, зокрема фаховість, стаж», — зазначив посадовець.
У планах міської влади є стратегія будівництва переробного підприємства на території полігону.
«Ми отримали більше десятка різних комерційних пропозицій щодо будівництва сортувальних ліній, сміттєпереробних заводів. Будівництво такого підприємства вимагає впровадження тарифу. Наразі у складовій тарифу немає закладених коштів на переробку твердих побутових відходів. Якщо говорити про сміттєсплалювальний завод, то стала вартість переробки однієї тони сміття в Європі становить 40 євро. На захоронення однієї тони сміття ми витрачаємо близько 80 гривень», — зазначив Ігор Крохмаль.
Здебільшого ці комерційні пропозиції стосуються створення сміттєспалювального заводу, а також перероблення і сортування.
Посадовець зазначив, що Львів – перше місто в Україні, яке розпочинає будівництво заводу механіко-біологічного сортування. Вартість такого проєкту становить 90 мільйонів євро.
Також Ігор Крохмаль розповів про дегазацію на полігоні.
«Перша карта полігону (5 гектарів) вже рекультивована, тобто там відбувається процеси утворення газ метану. Депутати минулого скликання дали дозвіл приватному підприємству на проведення дегазації. Тобто забирають метан, погані викиди в атмосферу і покращує структуру карти, щоб не відбувалися загорання тощо. Приватна структура переводить цей газ у кіловат і продає за тарифом у нашу міську мережу світла. Ми це робимо на умовах оренди, тобто підприємство сплачує кошти місту за користування картою», — зазначив посадовець.
Наразі міська влада разом з департаментом ЖКГ розпочинає роботу щодо проєктування третього котловану.
Фото Володимира Гуцула
