Дівчину не зламав навіть інцидент, через який вона мало не загинула та перенесла три операції на хребет.
Оригінальний матеріал The Guardian
Сім років тому вона ледь не померла, займаючись спортом, який любить понад усе. Кинувши виклик прогнозам лікарів, повернулася і приголомшила всіх.
На фотографіях, на яких бразильська серферка Мая Габейра підкорює хвилю рекордної висоти, дівчина нагадує крихітне лезо на воді, яке прорізає білу лінію на глибокому гребені, що нависає над нею. Хвиля висотою у 22,4 метра є найвищою з тих, які коли-небудь підкорювали жінки-серферки.
Габейра перевершила свій попередній рекорд, занесений до Книги рекордів Гіннесса. Тоді вона підкорила хвилю висотою 20,72 метра. Дівчина розповідає, що їй вдається досягати поставлених цілей, тому що вона «йде на ризик». Мая спрямовує свою дошку до найгострішої та найвищої частини хвилі — туди, «де найпотужніша енергія, де хвиля заламується».
Світова ліга серфінгу класифікує хвилі, які підкорює Габейра, як XXL (немає хвиль XXXL). У певний час вважалося, що найвищі хвилі можна впіймати на Гаваях та у Каліфорнії, але Габейра вірить, що маленьке рибацьке селище Назаре, у якому вона живе і працює, є домом для «найбільш разючих хвиль у світі. Тут неймовірна швидкість. Ви рухаєтеся дуже швидко, а хвиля формується позаду вас; дуже багато води. Це неймовірне відчуття. Ви буквально відчуваєте свою присутність. Це моя улюблена частина занять спортом — відчувати зв’язок із потужною силою».
Мая не просто так охоплена таким ентузіазмом. Справа в тім, що 2013 року вона ледь не померла, намагаючись підкорити дуже високу хвилю у цьому ж місці. Її викинуло з дошки та накрило 144 тоннами води. Окрім того, вона зазначала численних травм. Дівчина більше чотирьох хвилин була без свідомости.
У результаті Маї зробили три операції на хребті. Потім майже всі експерти казали, що вона більше не зможе займатися спортом, що її тіло ніколи не відновиться. За два роки вона переїхала до Назаре, вірячи, що якщо вона так занапастила себе у цьому місці, то саме тут і одужає.
«Я знала, що перебування там подарує мені натхнення для одужання. Я хотіла продовжувати відновлення, я хотіла постійно доводити собі, що зможу, хотіла розуміти, як обійти обмеження та не дозволити їм зупинити мене».
Упродовж наступних трьох років невтомної роботи дівчина зрозуміла, що вдосконалюється як спортсменка. Цьогорічний рекорд став статистичним підтвердження: вона стала першою великою серферкою у Книзі рекордів, першою, хто побив свій власний рекорд.
«Перша, перша, перша, перша в усьому» − це історія кар’єри Габейри. Вона стала першою жінкою на великих хвилях, яку визнали професійною спортсменкою. У Ріо, де Мая почала займатися серфінгом у 14 років, вона, як зазвичай, була єдиною дівчиною у воді з дошкою для серфінгу.
«Це шлях, на якому потрібно часто взаємодіяти з чоловіками. Ви дізнаєтеся, як орієнтуватися у дуже чоловічому світі».
За її словами, через це вона стала «більш стриманою, жорсткішою». Мая працювала над тим, аби стати «партнеркою» для води, отримати від неї те, що потрібно, а саме — «розвиватися як спортсменка».
У 17 років Габейра переїхала на Гаваї та влаштувалася на роботу офіціанткою. Вона розуміла, що пізно почала займатися серфінгом, тому її шлях буде не таким, як у інших. Дівчина зосередилася на високих хвилях, частково через «захоплення енергією, силою та хоробрістю», а частково — через холоднокровні стратегічні плани.
«Це було поле, діяльність у якому не розглядала жодна жінка. Я бачила можливість. Ви повинні ламати обмеження та вірити у речі, які наразі навіть не бачите.
Cвіт великих хвиль асоціюється з такими чоловічими якостями, як-от мужність. Чоловікові її розвинути легше, ніж жінці. З якоїсь причини нашому суспільству важко визнавати та винагороджувати жінок лише за мужність», − розповідає Габейра.
Коли Мая займається серфінгом, то боїться більше, ніж раніше, але також краще оцінює ризики. У 33 вона подумала, що продовжить займатися спортом ще п’ять років.
«Я можу підкорити більші хвилі. Я вірю, що впораюся».