0
Колишній військовослужбовець став переможцем програми мікрофінансування від «Ресурсного центру Кольпінга».
Минуло більше шести років від моменту початку збройної агресії Росії проти України. Напевно, вже у кожного є родичі, друзі чи знайомі, які брали участь в АТО. Війна залишає свій відбиток у житті кожного учасника бойових дій. Тому процес реінтеграції в суспільство не завжди буває легким та вимагає додаткових зусиль — як з боку військових, так і суспільства.
«Ресурсний центр Кольпінга» — одна з організацій, яка допомагає учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам успішно інтегруватися в Чернівцях. У лютому цього року об’єднання проводило для них бізнес-тренінг, у якому ментори розповідали про те, як успішно реалізувати бізнес-ідею. У рамках цієї програми учасники мали змогу отримати безвідсотковий кредит на реалізацію власної ідеї.
Одним із переможців програми став ветеран Роман Суховерський, який займається виготовленням крафтової м’ясної продукції. До мобілізації 2014 року він працював в організаційно-контрольному відділі Чернівецької обласної державної адміністрації. Уже в армії його призначили керівником фінансової служби батальйону територіальної оборони. Після демобілізації він іще п’ять місяців працював в ОДА, а потім вирішив продовжити військову службу за контрактом.
Про закінчення служби та виникнення бізнес-ідеї
Я одразу налаштовувався на те, що не буду продовжувати державну службу, адже хотів реалізувати свій потенціал в інших галузях. Я зрозумів, що настав момент запитати себе, чого я хочу від життя. В одній із ветеранських груп побачив, що «Ресурсний центр Кольпінга» буде проводити бізнес-тренінг. Вирішив спробувати свої сили.
Після триденного семінару нам вручили сертифікати про участь і повідомили про проведення конкурсу. Я склав бізнес-план виробництва крафтових м’ясних продуктів. У виборі не сумнівався, бо копчення м’яса — це моє хобі вже більше десяти років, а люди м’ясо їли, їдять і будуть їсти.
Про перші кроки в бізнесі та плани на майбутнє
У той тиждень, на який був запланований захист проєктів, у Чернівцях зафіксували перший випадок коронавірусу, тому захід перенесли. Десь за місяць він усе ж відбувся онлайн. Переможними стали два проєкти – мій один із них.
У бізнес-плані я вказав 8 позицій, які мені потрібно придбати для розвитку бізнесу. Це передусім холодильне і морозильне обладнання, коптильня, вакуумний пакувальник та інші інструменти. Гроші на рахунок прийшли десь на початку червня, але ціни на техніку, напевно, через пандемію, дещо виросли, тому довелося себе в чомусь обмежувати. Вже з липня я почав погашати кредит.
Фото «Ресурсний центр Кольпінга» у Чернівцях
Поки я працюю лише в телефонному режимі і вивчаю необхідну документацію для реєстрації бізнесу. Мою продукцію замовляють здебільшого друзі та знайомі. Я завжди в них запитую, чи сподобалося їм і чи хотіли б вони щось змінити. Я відкритий до критики, адже хочу розвиватися та втримати своїх постійних клієнтів. Нещодавно орендував приміщення в Садгорі і планую там зробити торговий пункт. У майбутньому хотів би розширити свій цех на виробництво напівфабрикатів. Хочу, щоб цей цех був відкритий і люди могли побачити, як виготовляємо продукцію. Ідей є багато, просто треба працювати, засукати рукави і працювати.
Про життя після війни
Коли повертаєшся додому, то відчуваєш себе в безпеці. Там розслаблятися не можна. Я підтримую стосунки з багатьма товаришами, з якими був на сході. Деяким важко адаптуватися в суспільстві після того, через що вони пройшли. Їм потрібна підтримка. Буває, люди самі гнітять ситуацію.
Проте все залежить від особистості. Якщо людина живе негативом — це неправильно. Треба завжди дивитися вперед, розібратися в собі, шукати якісь сильні боки. Ветеранам просто треба не опускати руки. Не потрібно розраховувати на когось: поки сам не зробиш, нічого не вийде.
