0
Цього разу небайдужі прибирали ділянку вулиці Героїв Майдану, а потім — засмічену місцину поблизу ліцею №4. Хто такі екоактивісти, що їх мотивує та яка реакція людей на подібні ініціативи.
Минулої суботи, 28 листопада, пройшов черговий волонтерський екорейд із прибирання міста. Це була п’ятнадцята подібна акція активістів. Ці люди зайняті у різних сферах, але щосуботи вони готові зустрічатися задля спільної ідеї — зробити місто чистішим. Вони не чекають на обіцяне чиновниками покращення, не вірять у силу петицій, не сподіваються на сумлінну роботу комунальних служб. Натомість беруть сміттєві шелесники й рукавиці та прибирають своє місто. І роблять це п’ятнадцяту суботу поспіль.
Щотижня добровольці домовляються у чаті про чергову екоздибанку (як вони самі жартома називають свої акції). Кожен з учасників може запропонувати ділянку, яку варто було б прибрати. Шляхом голосування активісти визначають чергове місце зустрічі. Інформацію про подію поширюють через свою сторінку у Facebook. Таким чином, до ініціативи постійно долучаються нові люди.
Все почалося з того, що якось улітку троє друзів домовилися прибрати занедбаний сквер на вул. Достоєвського. Але сміття там було дуже багато, тому самотужки за один раз хлопці не змогли прибрати ділянку повністю. Вони опублікували інформацію про це у соцмережах і закликали інших наступної суботи теж долучитися до прибирання скверу. Так почався волонтерський рух, який триває і досі. Відтоді активісти розчищали від сміття та бур’яну ділянки на вулицях Глінки, Федьковича, територію «Кінного двору» на Роші та занедбану місцину в районі Багатопрофільного ліцею, що на вул. Винниченка. Також долучалися до акції «Мільйон дерев за 24 години».
Аліна Шеремет, одна з учасниць екоініціативи, працює в IT-компанії. Каже, що її мотивують люди, які приходять на акції, адже вони збираються не лише заради прибирання, а й задля спілкування з однодумцями. Активісти діляться одне з одним ідеями, як зробити місто кращим та чистішим, і це надихає їх продовжувати свою корисну справу.
«Я давно беру участь у екоздибанках, уже три місяці майже щосуботи виходжу на прибирання. Якось я дізналася з мережі, що хлопці втрьох розпочали таку ініціативу. А наступної суботи я вже прибирала сквер на Достоєвського разом із ними та тими, хто теж відгукнувся. Пам’ятаю, як тоді назбирала величезну торбу «чекушок». Їх було більше п’ятисот штук! На початку мене обурювала людська недбалість. А зараз я вже мало чому дивуюся й просто роблю свою справу», — ділиться Аліна.
Олександр Науменко, організатор волонтерського руху, розповідає, що здебільшого під час прибирання активісти чують від перехожих слова подяки. Але у соцмережах, крім схвальних відгуків та підтримки, учасники екорейдів нерідко зустрічають скептичні коментарі та навіть критику.
«Люди часто пишуть, що ми маємо забагато вільного часу, якщо займаємося подібними дурницями. Чи зауважують, що наша діяльність не має сенсу, адже через короткий час на прибраному місці знову буде те саме. Або ж глузливо пропонують прибрати і їхні подвір’я. Деколи буває важко зрозуміти таку реакцію», — ділиться Олександр.
Та іноді перехожі долучаються до прибирання. Так було і цього разу. Жінка Тетяна, яка проходила повз, зупинилася і з подивом поцікавилася, чия це ініціатива. Коли почула, що волонтерська, на її очах виступили сльози і вона запитала, чим вона тут і зараз може допомогти. Їй видали чисті рукавиці та торби для сміття. Пані завзято взялася за прибирання. Через певний час до толоки долучилися ще дві жінки. Олександр зауважує, що так зазвичай і буває, коли власний приклад працює ліпше будь-якої агітації.
Серед сміття не лише пляшки, склянки від кави, упаковки від цигарок чи навіть шприци, але й банки з-під мийних засобів, коробки від молока, шелесники з котячим наповнювачем тощо. Тобто відходи від продуктів домашнього вжитку. Люди, які живуть поблизу, призвичаїлися викидати у кущі відходи з дому, навіть зважаючи на те, що приблизно за сто метрів у бік парку є сміттєві контейнери.
«Крім проблем екології, мене турбує культурний рівень суспільства. Тому мені вкрай неприємно знаходити на землі обгортки від цукерок. Бо цукерки зазвичай споживають діти. Так, ці фантики менші проти пляшок та безпечніші за шприци. Але ці обгортки викинули дитячі руки. Нам не важко прибирати сміття за іншими людьми, бо ми віримо, що таким чином поступово змінюємо довкілля та свідомість суспільства на краще. Але коли я бачу ці фантики, надія на майбутнє покоління тане. Прикро розуміти, що дорослі не привчають дітей дбати про природу та чистоту свого міста», — розповідає Олександр.
Часто активісти знаходять шприци. Це прибирання теж не стало винятком. До речі, територія розташована за шкільним парканом. Шприци активісти складають у окремий контейнер. Але питання утилізації таких відходів не вирішене. Бо, згідно із законодавством, шприци та голки до них повинні бути утилізовані спеціальним чином. Лікарні ж відмовляються приймати шприци, які знаходять волонтери, і здавати їх на утилізацію разом із власними відходами.
Сміття, яке збирають волонтери, а цього разу це близько 20 великих кульків, залишається стояти до рішення Департаменту ЖКГ щодо його вивозу. Після кожної акції волонтери роблять відповідне звернення у виконавчий орган і повідомляють, де та скільки мішків зі сміттям вони залишили. Адже вивозити все це самотужки не мають ресурсів. Проте вкрай рідко отримують оперативну підтримку від комунальників.
Організатори створили інтерактивну карту в Google Maps, куди вносять дані про екорейди. Там розміщують інформацію про роботу, яка вже зробили: де, коли і скільки людей долучалося до акції, кількість зібраного сміття, фото з локацій до та після прибирання.
Ганна Антонова
Фото Ганни Антонової
