Колонка Максима Кияка про вибори міського голови Чернівців 2020
Сьогоднішні дебати між обома кандидатами на посаду міського голови Чернівців так і не стали довгоочікуваною «боротьбою світоглядів» і вчергове довели всю дріб’язковість місцевої політики. Ба більше, самі перегони продемонстрували містечковість і самих виборців, ладних повірити у всемогутнього рятівника, котрий зробить усе для нас і замість нас.
Адже він, немов той герой із древніх міфів прийде, вб’є ненависного дракона і швидко наведе лад у багатостраждальному місті.
Але змушений одразу розчарувати. Дива не буде. Адже нікуди не зникне пандемія чи величезний дефіцит бюджету, а містечкове чернівецьке політичне болото не всохне. Взаємні звинувачення політиків, чвари та бруд також нікуди не зникнуть. Так, місто давно вже зачекалося на зміни. Але воно так саме давно котиться у прірву.
Йдучи на вибори, просто усвідомте, що обираєте не месію, а лише наймаєте менеджера на певний проміжок часу. Не дозволяйте себе ошукати заїжджим і місцевим «політтехнологам», не будьте інфантильними та не вірте в утопічні обіцянки. Також не голосуйте лише за образ, не довіряйте «відосикам», а вірте насамперед діям.
Місту потрібен не «новий» або «сильний» мер. Йому потрібен передусім справжній лідер із цінностями, котрий зумів би запропонувати новий сенс. Той, хто здатен повернути місту його глобальність і звільнити з тенет провінційности. Серед усіх кандидатів на посаду міського голови такого не помітив. Можливо, тому, що вже давно зняв рожеві окуляри. То ж бажаю зняти їх і вам, але водночас одягнути захисну маску, якщо плануєте брати участь у голосуванні під час другого туру виборів на посаду міського голови Чернівців уже цієї неділі.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думку, висловлену у матеріалі.