0
Богдан Ластівка та Максим Ватутін уперше зіграли музичний квартирник. Про особливості їхніх інструментів, любов до кераміки та музику.
18 листопада у Чернівцях відбувся музичний квартирник. Зіграли чернівецький музикант та організатор мистецьких подій Богдан Ластівка разом із художником, гончарем та музикантом Максимом Ватутіним.
Взагалі квартирник — це домашній концерт. Значення слова також пояснив у фейсбуку Богдан Ластівка:
«Квартирник — у загальному значенні це домашній концерт, представлений в чиємусь будинку або квартирі. В СРСР — термін андеграундної культури на означення неофіційного концерту, який проводять у домашніх умовах у дружній обстановці, найчастіше в колі знайомих у звичайній квартирі. В СРСР квартирниками називали підпільні виступи заборонених груп і виконавців».
Музикант також додає, що квартирники в СРСР були потужним явищем альтернативної культури. А цей вечір став спробою його відродити.
Ще на порозі помічаю розфарбовані всілякими написами двері та широке дзеркало в коридорі, а далі за стіною — сотні книжок на полицях. За великим столом уже сидять декілька друзів виконавців, що прийшли послухати музику. Вона вже лунає, адже митці проводять репетицію у сусідній кімнаті.
Я заходжу в приміщення, тихо сідаю на м’яке крісло, аби не відволікати музикантів, і роздивляюся кімнату. Тепло. Світло тут не вмикають, натомість у різних кутках кімнати горять маленькі свічки, на столику розкладені всілякі вироби з кераміки. А на дерев’яній підлозі — два великих килими. Пахне воском та книжками.
Деякий час спостерігаю за грою і намагаюся вгадати, як називаються музичні інструменти. Богдан Ластівка перестає грати і не чекає на запитання: пояснює, що барабан — це дарбука, а інший інструмент зветься уд.
«Дарбуку називають східним барабаном. Вік його дуже давній, бо досі під час розкопок знаходять корпуси цих барабанів, їм може бути 3-4 тисячі років. Фактично зараз ми можемо чути звук, який був ще тоді, коли музичних інструментів (ударних) не було. Може, були сопілки чи труби, які використовували під час різних обрядів чи, скажімо, на концертах. Ритмом люди передавали різну інформацію. А інший інструмент — уд. Це східний інструмент, також використовують у багатьох країнах».
Богдан Ластівка розповідає про історію квартирників та як почали грати з Максимом:
«Уперше організовуємо таке дійство. Хочу ще додати трохи історії, бо ідеологія Радянського Союзу забороняла появу чогось нового, зокрема авангардного мистецтва. Художники їздили в Москву, показували там свої роботи на квартирниках. Митці виступали, грали. Там, по суті, й починали. Бо квартирники з’являються тоді, коли народу щось забороняють.
А грати з Максимом почали випадково. Я купив у нього цей барабан. Мене звели з ним у фейсбуку, ми листувалися, а згодом у Коломиї я забрав барабан. Він мені сподобався, бо такий я шукав три роки. Пізніше Максим приїхав у Чернівці, ми зустрілися, пограли один раз. Взагалі наша гра — це імпровізація».
Лампове світло м’яко падає на чайнички різного кольору, мисочки, горнятка. Музикант Максим Ватутін робив цей посуд сам — він кераміст. Виготовляв предмети у Чернівцях.
«Я закінчив Косівський інститут із художньої кераміки. Якийсь час працював із керамікою, але згодом перестав, бо не маю своєї майстерні і вирішив більше займатися музикою. Однак, щойно є можливість, дещо роблю. От була нагода в Чернівцях з друзями попрацювати у їхній майстерні. І трохи наробив посуду, який зараз тут виставляю і продаю», — каже Максим.
Про квартирник митець каже так: гратиме різна музика.
«На гітарі я граю давно. Останніх декілька років граю та співаю сольно, до того в ансамблях грав. Донедавна гастролював по Україні, проте через карантин ця діяльність припинилася. Спонтанно виникла ідея зробити щось таке для своїх друзів.
Сьогодні буде різна музика. Я граю блюз на гітарі, в широкому розумінні, бо там багато різновидів жанру. А на уді та гітарі — це традиційна музика народів світу. У цьому випадку, наприклад, Балкани, Туреччина тощо. Зазвичай на виступах якийсь формат домінує, я підбираю за стилістикою, що саме буду грати. Подібні акції дають повну свободу вибору репертуару, до того ж, я дивлюся на публіку: як хто реагує, який може бути запит».
У кімнаті горять десятки свічок. Стає тихо. Максим бере в руки інструмент і починає грати. Музична подорож на Балкани, Туреччину та інші країни розпочалася.
Враженнями від квартирника поділилася гостя — директорка книгарні «Букініст» Марина Лібанова. Каже: її запросив Максим, вони вже декілька років знайомі.
«Він був молодим, займався гончарством. Познайомилися на концерті. Час від часу ми спілкувалися. А нещодавно він запросив мене на цей захід. Я бувала і на інших квартирниках, більш гамірних. Мені подобається формат».
Марина Лібанова додає, що була домашня атмосфера. А гості могли її урізноманітнити, принісши з собою смаколики.
«Була дуже хороша атмосфера. Там зібралися багато моїх знайомих, із ними поспілкувалася, та й музика сподобалася — люблю таку манеру. Можна було випити чаю, я ще принесла печива і яблук. Так, це все згодилося, і я була задоволена. Все було дуже мило, по-домашньому», — підсумувала вона.
Фото Володимира Гуцула
