0
Про розвиток міста, політику, залучення інвесторів та плани після перемоги на виборах із кандидатом у депутати міської ради Чернівців Василем Зазуляком.
Політична реклама
Василь Зазуляк — керівник будівельної компанії «Водограй», представник Конфедерації будівельників України в Чернівецькій області. Окрім іншого, він є одним з ініціаторів створення громадянського руху «Єдина Альтернатива». На місцевих виборах 2020 балотується до Чернівецької міської ради від політичної партії «Єдина альтернатива».
Чим займається зараз
Я керую будівельною компанією і усвідомлюю, яким потужним локомотивом розвитку міста може стати будівництво, особливо нежитлове.
Майже на кожній зустрічі з виборцями звучить запитання «чому забудовники не будують паралельно садочки і школи?», «чому житло дорожче, ніж у сусідніх містах?»
Справді, житло в середньому дорожче від аналогів у сусідніх обласних центрів. Це через те, що, власне, вартість землі та дозвільних документів і погоджень значно дорожчі у нас, бо влада бездіяльна та корумпована. Також є і об’єктивні причини, як-от віддаленість Чернівців від транспортних коридорів та близькість до активних сейсмічних зон (Вранча).
У місті немає палацу спорту, не будують басейни, ДЮСШ та іншу соціальну інфраструктуру.
На жаль, зараз у Чернівцях добре будують тільки житло.
Через корупцію, що десятки років процвітає в міській раді, забудовники змушені домовлятися про землю з других-третіх рук, купуючи її в когось, хто придбав у тих, хто за хабарі отримав право забудови. Як результат — вартість землі зростає, і це лягає видатками на кінцевого споживача. А вигоду отримують незрозумілі люди, які неправомірно набули право забудови і перепродали його, а не громада, яка могла отримати гроші в бюджет на соціальну інфраструктуру.
Міська рада не використовує земельні ділянки як інвестиційний інструмент. Реалізовуючи землю, що належить містянам, через земельні аукціони, ми могли б за ці кошти на умовах міськради будувати не лише школи та садочки, а й дорожню та соціальну інфраструктуру. На жаль, цей цінний ресурс за всіх мерів розподіляли серед «своїх». Жодна попередня влада не була зацікавлена в прозорих правилах гри на земельному ринку. Ми хочемо змінити ці правила і надавати землю під житлову забудову лише через земельні аукціони.
Що з вашого досвіду першочергово потрібно зробити в Чернівцях, аби місто почало розвиватися?
Перше, що потрібно негайно зробити, – організувати злагоджену систему управління містом. А далі – почати наводити елементарний лад у конкретній галузі. Почати потрібно з чіткого планування і бачення, яким повинно бути місто вже через пів року, і так далі. За яку галузь не візьметеся, всюди є прогалини.
Аеропорт — це пріоритетне питання. Він мав залишитися у власності міста, а депутати повинні були передати злітну смугу державі, яка мала її зробити. Так і не передали, тож рішення цього питання «на стопі».
Я вважаю, що місто без аеропорту — безперспективне. Той самий інвестор ніколи не вибере Чернівці, якщо немає авіарейсів сюди. Ніколи не буде умовний керівник великої компанії з Німеччини їздити машинами, стояти у черзі на кордоні. Навіть зі Львова не буде їхати — ці години в дорозі виснажують. Він захоче полетіти в Київ, посидіти в лаунджі, попити каву. А відтак прилетіти в Чернівці. Без аеропорту майбутнього немає.
Далі — залізничне сполучення з Кам’янцем-Подільським, яке може значною мірою вирішити проблему доступности Чернівців до великих та середніх міст України.
Третє, «вічне» питання — відремонтовані дороги в усіх важливих напрямках.
У нас насправді є козирі, якщо порівнювати з іншими містами. У нас більша агломерація, ніж у Франківську чи Тернополі, наприклад. Це ті люди, які з навколишніх міст, сіл можуть працювати, витрачати свої кошти і допомагати розвивати Чернівці. Всі ці питання вимагають часу, але й сама міська влада може вже показувати роботу. Можна добудувати декілька доріг, які в жахливому стані. Можна почати робити частину велосипедних доріжок. Треба робити більше пішохідних зон. Можна підготувати багато інвестиційних проєктів, які були б цікаві інвестору, але за умови, якщо містоуправлінням буде займатися спеціаліст, організатор із командою потужних фахівців у своїй галузі. Треба працювати, а не розводити підкилимні чвари, які вже 10 років не припиняються.
У політиці ви не новачок, були в партії «ВО Свобода». Чому змінили її?
Я був партійним близько 10 років. Прийшов у «Свободу» на хвилі протистояння з Януковичем, коли почалися всі віджимання бізнесів та антиукраїнські кроки. Був депутатом Шевченківської районної ради, але активною політичною діяльністю не вирізнявся. На той момент вважав, що мені цього не треба, що політика — це не моє. У 2015 не брав участь у виборах.
Я думав так: є політики, нехай собі займаються цим, моє діло — робити власну справу.
Свого часу підтримував Каспрука, довіряв йому як людині. Він був для мене більш прийнятним кандидатом, ніж Михайлішин. Я надіявся, що місто зміниться. Але такого не сталося, тому краще з нуля зібрати команду однодумців і почати конкретні та чіткі кроки до реальних змін у Чернівцях.
Ви досі є членом виконкому. Чому ті зміни, про які ви говорите, досі не втілили у Чернівцях?
2016 року я погодився стати членом виконавчого комітету, бо хотів підтримувати й Олексія Павловича, й усе, що стосується містобудування. Я маю досвід створення громадських просторів у житлових районах і паралельно отримував другу освіту за спеціальністю «Міське будівництво та господарство».
Але коли я побачив, кого призначають, — це були якісь старі кадри Федорука та нові Бурбака. Розчарування, розуміння того, що в Каспрука нема команди, нема своїх компетентних людей. Рішення на засідання виконкому, які нам готували його виконавці, дуже часто мали корупційну складову. Ми голосували за такі пропозиції, які на вигляд були гарними і наче необхідними, а врешті підставляли себе. Часто вже після того дізнавалися, що хтось із чиновників чи «рішал» бере гроші в пересічних чернівчан за позитивне рішення нібито для членів виконкому. Мені здавалося, що до мене будуть дослухатися. Всі лише вдавали, що слухають. Ми були статистами.
Результат роблять люди, мер — організатор. Його завдання — підібрати команду і половину часу перерізати стрічки. Свита робить короля. Коли я побачив, яка там свита, зрозумів, що результату не буде.
Декілька років безгосподарности і постійних чвар між двома кланами призвели до усунення Каспрука з посади мера. Обласний комітет «Свободи», в складі якого був і я, голосував одностайно «за» доручити фракції підтримати усунення з посади Олексія Павловича як головного винуватця колапсу в місті. Озираючись назад, вважаю це правильним кроком.
Що стало відправною точкою, яка спонукала все ж іти в політику попри ситуацію у виконкомі?
Люди з мого кола спілкування, власне як і я сам, не планували йти в політику. Вважали за краще підтримати когось із загальноукраїнських партій або тих, хто хотів і міг.
Коли почалася пандемія коронавірусу, ситуація змінилася. Десь напередодні вихідних (навесні 2020, — ред.) Каспрук скликав засідання комісії ТЕБ та НС. Ми почали спілкуватися. Ті посадовці, які були з Каспруком, почали кричати: «Ви лиш думаєте про свої бізнеси, тут скоро всі помруть!» Є ж різні роботи. Будівництво, наприклад, — це робота на повітрі. В мене реально за той час ніхто не інфікувався. Було дуже мало заражень тих людей, які працюють саме на виробництві. На чистому повітрі ризик інфікуватися дуже малий. Ніхто слухати нас не хотів на тому засіданні. Був там Клічук і Мороз.
Ми хотіли донести свою точку зору як підприємці. Пропозиція була така: роботу, яку можна правильно організувати, — дозволити, бо це сплата податків. За декілька місяців буде діра у бюджеті, вона і зараз є найбільшою проблемою напередодні зими. Можливо, втрати не були б такими, якби більше підприємств працювали. Але «зарубали», бо «не можна, всі помрем». Я розумію, тоді був вдалий момент для Олексія Павловича попіаритися, і він тоді був «на хвилі». Ми вийшли із засідання і я кажу: «Ні, я ще раз наберу Олексія Павловича, ми зайдемо до нього і поспілкуємося. Може, порозуміємося». Ми заходимо — стіна. Людина — все, на піку слави. Пригадує старі образи, якісь плітки. Дає інтерв’ю різним загальноукраїнським телеканалам. Хто ми для нього?
Особисто я тоді для себе зрозумів, що буду активно долучатися до роботи (політичної, — ред.), бо так далі бути не могло. Ми всі мали якимось чином змінити патову ситуацію.
У вас була змога спробувати себе мером Чернівців, але ви зняли свою кандидатуру з праймеріз від «Єдиної альтернативи». Чому?
За голосуванням було видно, що сама команда більше хоче бачити Клічука. Я теж відверто вважаю його кращою кандидатурою — у нього більше досвіду, більш системний бізнес. Він краще підготовлений, аби прийти до влади і швидко змінити ситуацію.
Я знаю, наскільки Роману Васильовичу важко давалося це рішення. Вважаю, що шанси в нього стати мером дуже високі. Зараз і він, і команда дуже заряджені на боротьбу. Люди вірять членам «Альтернативи», зокрема і Клічуку.
Є бажання працювати. І люди в нас повірили. Ми не маємо права їх підвести. Хтось у команду прийшов, бо побачив там мене і мені особисто довіряє. Так формувалася команда. Я не можу їх підвести. Вони вірять у те, що я кажу. Розумію, що, можливо, доведеться піти у виконавчу владу, і я до цього готовий, якщо Роман Васильович стане мером.
Як реагуєте на численні інформаційні викиди бруду з боку опонентів?
Ми принципово не використовуємо брудні технології, ще «на березі» домовилися командою, хоча розуміємо, що не доберемо якісь відсотки через це. Зараз клани, що грабували і «вбивали» місто останні 10 років, знову пхаються до влади. Через свої продажні канали обливають нас брудом, нахабно брешуть, маніпулють фактами. Прикро, що совісті в таких людей зовсім не залишилося — є лише жадоба власного збагачення коштом громади. Їм «Єдина альтернатива» та Клічук — як кістки в горлі. Вони навіть не намагаються виправдатися за свої вчинки. Їхня стратегія — оббрехати членів команди і сказати виборцеві, що «вони ж такі самі злодії, вони не ідеальні». Ми справді не ідеальні, в кожного за плечима важкий шлях із помилок та успіхів. Але наша команда складається з порядних і небайдужих людей, ми хочемо змінити Чернівці, дати їм шанс розвиватися в умовах конкуренції між містами за ресурси та людей .
Згідно зі свіжими соцопитуваннями, ймовірним є другий тур виборів, і також простежують трьох лідерів перегонів. Як розцінюєте шанси мера та команди «Єдиної альтернативи» на перемогу?
Зараз почалася масова атака з усіх боків на «Єдину альтернативу» та Клічука.
Ми регулярно проводимо опитування і зараз чітко бачимо, що Роман Васильович виграє в другому турі у Каспрука та Михайлішина «в одні ворота». При цьому в другому турі Каспрук програє без питань Михайлішину. Чернівчани повинні усвідомити, що виграти в Михайлішина має шанси лише Клічук.
В Олексія Павловича немає жодних шансів залишитися мером.
Цей потік «чорнухи», що будуть лити з усіх продажних каналів і який вони називають політикою, не залишиться так просто на їхній совісті. Наша команда готова до того, щоб оскаржувати брехню в судовому порядку. Ми говоримо, що у нас політика не первинна, у нас «господарка» первинна. Ми не йдемо туди гратися у політику.
Ви досить критично висловлюєтеся на адресу своїх опонентів. А як ви будете працювати з ними у міській раді?
Я вважаю, що треба дочекатися 25 жовтня, побачити, який вибір зроблять чернівчани. Відтак уже будемо аналізувати, як втілити це в життя. Там треба працювати, а не вести політичні інтриги. Ми говоримо, що місто повинно рости, а розвивається воно лише тоді, коли люди стають заможнішими. Міська влада має зробити все, щоб створити нові робочі місця.
У сфері туризму у нас шалена перевага над містами-сусідами. Нам треба розвинути інфраструктуру для туристів, щоб вони залишали свої гроші у Чернівцях, і дохід бюджету від цієї галузі може бути значним.
Також нам треба втримати в Чернівцях айтівців і розвинути IT-галузь. За них зараз борються цілі міста.
Залучати зовнішнього і внутрішнього інвестора. Їх треба просити зайти в місто, бо інвестклімат зараз дуже поганий, а не вимагати мільйонні хабарі за те, що вони будуть створювати робочі місця. Для того, щоб розбудовуватися, треба планувати добре. Але, на жаль, принцип більшости чинних політиків наразі — примазатися до всього хорошого, відмазатися від усього поганого. При цьому нічого не роблячи.
Що, на вашу думку, заважало ці роки чинній владі розбудовувати Чернівці?
Вважаю, що саме ось цей політичний клінч грає роль. І кадрова політика мера. На керівних посадах були не управлінці — призначення були політичними.
На ті зарплати, які є у міській раді, можна залучати людей. Там є зарплати 30, 40, 50 тисяч у місяць із преміями. Вони досить великі — можна залучати готових фахівців, але для цього потрібен фаховий менеджер, організатор, аби система запрацювала.
Що готові запропонувати чернівчанам для розвитку міста?
На зустрічах я кажу людям, що ми не пропонуємо гречку, ми пропонуємо рішення. Коли людина (кандидат, — ред.) робить за 100 тисяч дитячий майданчик — це фактично гречка. І виборці його підтримують. Люди дивляться на цю посаду, як на бізнес. Не треба «подачок» від кандидата. Це неправильно. Він повинен виконувати свої обов’язки на окрузі, піклуватися про розвиток. Якщо він меценат, то може робити щось від себе. Так є у всьому світі. Але 5 років нічого не робити, а потім приходити і фарбувати виборцям під’їзди — це мутація гречки.
У нас склалася потужна команда «Єдина альтернатива», якою я пишаюся. Тут зібралися досвідчені фахівці, які знають, як навести у місті лад. Один у полі не воїн, я гарантую лише те, що в межах моєї компетенції, але для управління таким масштабним організмом, як місто, потрібна злагоджена робота кожної зі сфер. Тому разом ми зможемо змінити Чернівці і вимести звідти весь непотріб.
Справа чернівчан – зробити виважений і правильний крок на розвиток міста, бо інші сили вже себе показали. А Чернівці варті того, щоб ними пишатися.
Фото Володимира Гуцула
