0
Історичне значення вілли, чому поруч звели багатоповерхівку та чи законною вона є.
У Чернівцях на вулиці Головній, 112 стоїть столітня будівля. Вілла «Ольга» з ім’ям першої її власниці на фасаді — одна з тих споруд, які є частиною історії міста. Однак нині біля вілли зводять прибудову і будують багатоповерховий готель.
Чернівчани відреагували на цю ситуацію на своїх сторінках у соцмережах. Хтось висловив обурення щодо стану будівлі, когось цікавила прибудова, якої раніше не було, а декому цікаво: чому історична спадщина міста має саме такий вигляд.
«Вілла «Ольга» в Чернівцях — завжди її любила… Жаль. Чернівці справді помирають. (…) Зникають самобутність, шарм, особливий дух міста», — написала на своїй сторінці у фейсбуку чернівчанка Ірина Мусієнко.
«Сумно і боляче читати такі новини! Столітню віллу з такою зворушливою історією ще можна і необхідно захистити. Пам’яткоохоронні виконавчі органи місцевого самоврядування мають для цього усі повноваження! А саме: столітню будівлю можна оголосити нововиявленою пам’яткою архітектури», — пише мистецтвознавиця та історикиня Світлана Біленкова.
Журналісти «Шпальти» вирішили з’ясувати, що відбувається довкола «Ольги» та чому місцева влада не реагує на застереження чернівчан.
За інформацією дослідників історії Чернівців, цю віллу збудували більше 100 років тому, на початку ХХ століття. На фасаді будинку — ім’я його першої власниці Ольги.
Чому вілла має назву «Ольга»
За словами директорки Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського, дослідниці історії Чернівців Лесі Щербанюк, віллу побудував заможний православний священник Міронович із села Багринівки для своєї доньки Ольги.
«Тоді було прийнято називати будинки в честь того, для кого їх будували. Невідомо точно, в якому році збудували віллу — приблизно в 1910-х роках. Відомо, що 1909 року священник Міронович помер. Його вдова Марія жила на вулиці Шевченка, до речі, також у приватному будинку. Вілла «Ольга» збудована в стилі «елегантного» модерну або віденської сецесії. Будинок має свій дух та пам’ять, а це дуже важливо зберігати».
«Ольга» не є пам’яткою архітектури. Що це означає
Головна архітекторка Чернівців Наталія Хілько коментує ситуацію так:
«Відділ охорони культурної спадщини нічого не зробив, щоб вілла «Ольга» мала статус пам’ятки. Бо якщо будівля має такий статус, хоча б місцевого значення, тоді вступають у силу інші закони, і поряд із пам’яткою архітектури не можна втручатися в її охоронну зону. Але це проста будівля за документацією».
Однак начальниця відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова каже: чому будівлю не внесли до переліку архітектурних чи культурних пам’яток міста, треба питати у попередніх керівників охорони культури. Нині її внести не можуть, бо через пандемію грошей на це не виділили.
«Питання, чому не віднесли до пам’ятки, до попередників, які досліджували історичне середовище і визначали перелік пам’яток. На коригування історико-архітектурного плану передбачили 3,7 млн грн. Перший пункт — передивитися перелік пам’яток, зокрема віллу «Ольгу». Науково-дослідні роботи мали відбутися цього року, однак гроші у зв’язку з ковідом не виділили. Тому дослідження не проводимо», — каже начальниця відділу охорони культурної спадщини ЧМР.
Віллу почали нищити набагато раніше
Головна архітекторка Чернівців Наталія Хілько додає, що зараз у будівлі вілли «Ольга» фактично не залишилося нічого цінного — будинок почали знищувати набагато раніше. Про його історію свідчить лише напис на фасаді.
«Після бою кулаками не махають. Однак зараз ми це робимо… Віллу знищили ще тоді, коли не надали їй статусу, але всі мовчали. Що зараз там залишилося цінного? Я впевнена, що нічого. Стіни неодноразово перефарбовані, а, крім напису на фасаді, все знищили. У Чернівцях немає комунікації одне з одним. Зараз людям простіше самочинно побудувати, а потім через суди узаконити, ніж іти на діалог із владою та мешканцями, представляти цікаві проєкти», — додає архітекторка.
Що то за прибудова та чи законною вона є
Наталія Хілько також каже, що дозвіл на будівництво готелю дали ще шість років тому, 2014-го. Але прибудови, яка зараз закриває віллу «Ольга», у документації не передбачали.
«У проєкті цієї прибудови не було. І те, що власник готелю самовільно, без дозволу, побудував, категорично неправильно».
Які документи необхідні для того, аби побудувати певний об’єкт, ми запитали у директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ЧМР Миколи Собка. Він пояснює: якщо немає документів на землю, будувати не дозволяють.
«У чому полягає суть дозвільних документів, які надає Департамент? Це вихідні умови для проєктування. Ми зазначаємо висотність, відсоток забудови й умовну поверховість. Тому як далі проєктант спроєктує цей будинок, фасади, місце розміщення самої будівлі на земельній ділянці — це його відповідальність. Він повинен чітко дотримуватися вимог ДБН-ів. Проєкт повинен пройти експертизу, а потім можна подавати в інспекцію документи на отримання відповідного дозволу на початок на виконання підготовчих чи будівельних робіт. Ми лише надаємо містобудівні умови. У замовника, який хоче щось будувати, повинні бути відповідні документи на землю. Якщо немає, то не дозволяють будувати. Якщо будівництво йде без отримання містобудівних умов, то воно самочинне», — сказав Микола Собко.
Аби дізнатися про законність будівництва, журналісти «Шпальти» надіслали відповідний інформаційний запит до Чернівецької міської ради.
За декілька днів ми отримали відповідь. Нам повідомили, що вілла «Ольга» (вул. Головна, 112) є комунальною власністю. А за адресою вул. Головна, 114 у Чернівцях, відповідно до Реєстру будівельної діяльности, зареєстрували 5 документів. Зокрема дозволи на будівництво готельного комплексу, повідомлення про зміну даних у декларації та зміну осіб, відповідальних за певну роботу. Замовниця — Шатських Алла Олександрівна. Так, серед документів:
декларація про початок виконання підготовчих робіт на готельний комплекс на місці наявної будівлі від 9 лютого 2015 року;
декларація про початок виконання будівельних робіт від 31 травня 2016 року;
повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт. Змінили особу, відповідальну за технічний нагляд від 29 серпня 2017 року;
повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт. Змінили особу, відповідальну за проведення авторського нагляду, і коригували проєктну документацію від 25 січня 2018 року;
заява про внесення змін у дозвіл (3 січня 2020 року). Право на будівництво передали іншому замовнику.
До речі, Чернівецька міськрада у відповіді на запит також пише, що фізична особа-підприємниця Шатських А.О. надсилала повідомлення до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про зміну генерального підрядника. А до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ще 3 листи: 2 повідомлення про зміну генерального підрядника (у лютому і серпні 2017 року) і про зміну генерального проєктувальника у січні 2018.
Як бачимо, змін у документах є багато. Наталія Хілько каже, що це нормально — кожен власник будівлі безліч разів може вносити зміни, поки її не здали в експлуатацію. Головне — аби це не суперечило містобудівній документації.
«Це він (власник будівлі, — авт.) витрачає кошти, проходить експертизу на проєктні роботи. Головне — щоб це не суперечило містобудівній документації. Містобудівні умови та обмеження — це вихідні дані, які обмежують площу забудови і висоту. Але якщо їх надавали до змін у законодавстві, то зараз ми не можемо скасувати, наприклад, навіть перевищення площі».
Чи можна довести законність прибудови?
В інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР журналістам пояснили, що довести законність чи незаконність прибудови можна лише за допомогою перевірки. Однак начальник цієї інспекції Сергій Пижівський сказав, що з 18 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів установу позбавили права здійснювати архітектурно-будівельний контроль. Причина — реорганізація Державної архітектурно-будівельної інспекції.
«Довести, що це прибудова чи це така форма готелю, чи там під час коригування були внесені зміни в архітектурно-планувальне рішення і чи ці рішення проєктанта і замовника будівельних робіт були відповідними до чинних норм, можливо лише під час проведення перевірки архітектурно-будівельного контролю на цьому об’єкті. Але з березня зупинили дію постанови, яка наділяла повноваженнями проводити такі перевірки до закінчення реорганізації. Реорганізація поки не закінчена», — прокоментував Сергій Пижівський.
Отже, перевірити будівництво багатоповерхівки поруч із «Ольгою» на дотримання норм зараз неможливо.
Фото Ігоря Волощука
