0
Скільки коштують літньо-осінні плоди зараз, чи безпечні вони, та де можна знайти якісні ягоди з найменшим ризиком отруєння — читайте у репортажі.
Кожна пора року дає нам насолодитися чимось. Взимку наші вуха лоскоче хрускіт снігу; навесні ми милуємося підсніжниками та фіалками; влітку наповнюємо свій організм вітамінами з черешень, малини та яблук. А кінець літа та початок осені тішить нас різноманіттям кавунів. Їх схрещують з ананасами, динями та кабачками. Ці великі ягоди з кожним роком стають все незвичніші. Та чи безпечніші?
Підприємці не лише Буковини, а й усієї України поспішають в розпал сезону заповнити полиці магазинів, супермаркетів та ринків своєю продукцією. У цій гонитві та війні за першість фермери інколи вдаються до хитрощів, аби їхні кавуни були гарніші, більші та солодші, ніж інші. Для цього вони використовують під час вирощування речовини, назва яких відома всім та насторожує кожного — нітрати.
Визначено, що максимальний вміст таких речовин у різних продуктах має бути різною. Для кавунів ця норма становить 60 мг/кг.
Журналісти «Шпальти», озброївшись спеціальним тестувальним пристроєм, вирішили проінспектувати 4 популярні серед чернівчан торгівельні точки та дізнатися, чи добросовісні постачальники кавунів у Чернівцях, чи дотримуються вони стандартів виготовлення своєї продукції та чи не становить небезпеки ця літньо-осіння ягода для споживача.
Спочатку разом із нами мав співпрацювати начальник управління Держпродспоживслужби в Чернівцях Сергій Лазарєв. Утім, він відмовився від співпраці, запевняючи, що раніше влаштовував рейд з журналістами на продавців кавунів, чия продукція не відповідає нормам. Він зазначив, що у нього на такі експерименти «немає часу», а лабораторія теж цим не займатиметься. Тож ми будемо рейдити наодинці, а заодно перевіримо ефективність роботи відомства.
Першою точкою, куди ми пішли, став торгівельний центр «Майдан», у якому розміщений супермаркет «Сільпо». Там вибір невеликий — великий контейнер та менший ящик з кавунами двох видів. Ми обрали ту ягоду, яка виглядає звично.
Початково її вартість становила майже 50 гривень. Проте на касі нас попросили замінити наліпку зі штрих-кодом, бо вона не відповідає сорту кавуна. Після цього його ціна зросла вдвічі.
Розрахувавшись, ми вийшли на вулицю та одразу розрізали кавун, аби дізнатися, чи виправдано змінилася ціна. Так, у фрукті норма перевищена майже в 30 разів — тестер показав, що кількість нітратних речовин у ньому становить 1700. Тестували шматочками та встромляли вимірювальний пристрій у цілий кавун — результат майже не відрізнявся.
Якщо у сертифікованих закладах такі високі показники, то що ж коїться у кавунах з ринків? Вирушаємо до торговиці на вулиці Героїв Майдану, що біля костелу Найсвятішого Серця Ісуса.
Там вибір більший, продавці заманюють до себе вигуками та пропозиціями спробувати їхні продукти, а імпровізовані цінники з картону обіцяють неземну насолоду.
Купуємо ще один кавун та запитуємо продавця, звідки він, та чи натуральний.
«Ти шо, брат! Це Херсон, атвічаю. Солодкі і натуральні. Ще ніхто не скаржився, всі беруть і задоволені. Я сам беру їх додому інколи — мої діти дуже люблять», — відповідає продавець та зважує кавун, не пропонуючи його спробувати.
Розраховуємося. Делікатес обійшовся нам теж майже у 100 гривень. Знаходимо травичку та тестуємо його. Показник — 1200. Нагадаємо, що норма для кавуна становить 60 на кг.
Ця ягода теж провалила перевірку, хоча тепер надія знайти якісний кавун з’явилася знову. Тож ми сідаємо в авто та їдемо на вулицю Зелену — другий за популярністю базар у місті.
Там продавці відрізняються від попередніх. Вони просять їх сфотографувати, жартують, розпитують про те, що ми робимо і навіщо нам фотоапарат, а після цього ще й виноградом вгостили.
Знаходимо самотнього продавця з дружиною та дитиною. Ті теж не втрачають можливості порозпитувати про роботу журналіста, а в той же час важать один з кавунів.
«Це заліщицький. Там у мене родичі вирощують їх на городах, в теплицях. Можу запевнити, що якщо вони й використовують нітрати, то в невеликих кількостях. Ти бачиш з вигляду: вони не величезні, блискучі та гладесенькі. Мають дефекти певні, менших розмірів. Це означає, що тут нітратів небагато», — пояснює продавець Микола.
Літня насолода цього разу обійшлася нам всього в 30 гривень. Ми відійшли від ринку та вчергове протестували продукт. Після кількох секунд очікування на екрані з’явилася цифра — 330. Це набагато менше, ніж у попередніх зразках, та все ж перевищення є.
Наступною та останньою точкою нашого експерименту став гіпермаркет «Велмарт», що на Гравітоні. Там вибір не більший, ніж у «Майдані», але кавунів більше. Поряд з нами стоять кілька жінок та теж приглядаються до ягід.
— Ви вже брали цьогоріч кавуни?
— Ні, ще не купувала. Чекала, поки стане більший вибір. Ви ж розумієте, ці нітрати…
— Я теж не брала. А ви? — звертається до мене.
— Сьогодні купив три, оце четвертий вибираю. — відповідаю їй.
— А нащо вам стільки?
Розповідаю про суть свого експерименту та попередні результати. Ті шоковано слухають, дякують за попередження, кілька хвилин хаять безсовісних підприємців та йдуть від ящиків з кавунами геть.
Ми ж обрали схожий до попереднього кавун — неідеальний та невеликий. Розрахувалися та вийшли на парковку. Може, цей кавун матиме ще менше небезпечних речовин, ніж попередній?
Розрізаємо та тестуємо шкірку і м’якоть. Результат — 1500. Ми розчаровані.
З 4 кавунів, куплених у різних кінцях міста, жоден не пройшов перевірку. Найбільше потішив кавун з Зеленого ринку, адже норма у ньому хоч і перевищена, але не критично, як у ягоді з «Майдану».
Тож управління Держспоживслужби міста працює неефективно, ще й у період пандемії, коли увага до якості продуктів харчування, доступности медицини та обережности мали б підвищуватися.
Дивує й те, що сезон у самому розпалі, гонитва за першість закінчилася, кавуни мали б рости і без хімії. Але це ніяк не позначилося на кількості нітратів у зелених смугастих ягід.
Фото Ігоря Волощука
