0
Медична система «Medcore» працює вже у трьох установах Буковини: обласному діагностичному центрі, обласному ендокринологічному центрі та обласній психіатричній лікарні.
Партнерська публікація
Друга хвиля медичної реформи передбачає повну автоматизацію медичних закладів, зокрема електронні направлення, рецепти та єдині картки. Аби отримати фінансування від Національної служби здоров’я України у повному обсязі, медичні заклади повинні забезпечити комп’ютеризацію та інформатизацію і бути підключеними до медичної інформаційної системи. Тож пацієнтам це спростить запис онлайн для отримання медичних послуг у закладах вторинної допомоги. Також лікарі будуть проводити електронні записи про пацієнтів.
Чернівецька ІТ-компанія «Сusbee» розробила для обласних закладів вторинної медицини інформаційну систему «Medcore». Це платформа, яка допоможе запровадити медичне програмне забезпечення у медзакладах.
Власник компанії «Сusbee» Олександр Горбатюк розповів, як з’явилася ідея працювати на українському ринку, чому розробили саме медичний продукт та чому місцевим медзакладам вигідно співпрацювати з їхньою компанією.
Ми — чернівецька ІТ-компанія, у команді маємо близько 30 людей. З 2012 року почали займатися програмуванням. Спершу працювали на іноземних замовників, зокрема на американців, британців. Розробляли навіть медичний проєкт для американського замовця. Тоді виникла ідея робити такі проєкти для українців. Тож стартанули в Україні.
Вже в 2017-2108 роках зайнялися бізнесом всередині країни і перестали аутсорсити на іноземні компанії. Почали розвивати продукт всередині України, бо мали напрацювання з Америки. Домовилися з партнерами схожий досвід застосувати в Україні. Першим нашим продуктом була ресторанна справа. І лише 2018 року почали працювати з медичним напрямком.
Треба змінювати медичну систему
2018 року я мав досвід із отримання медичних послуг у Чернівцях. Пройшов всі кола системи. Тому вирішили в компанії, що треба це змінювати. Це трапилося декілька років тому, коли захворів мій родич. Його потрібно було класти на стаціонар у лікарню, але там не було можливости зробити флюорографію. Тому довелося їхати в інший медзаклад із температурою 40 градусів. Там чекали ще 2-3 години на результати. Фактично день ми «вбили», щоб покласти його в лікарню. Вночі йому стало погано, тому перевели в реанімацію. Там теж не було зрозуміло, хто і як повинен за ним доглядати. Добре, коли у хворого є родичі, які можуть допомогти. Але є люди, які не мають нікого, то що їм робити? Тому хочемо оптимізувати маршрут пацієнта до лікарні, зробити загальну медичну мережу.
Зрозуміло, що не можемо одразу зламати медичну систему, але маленькими кроками можна її змінити. Наша кінцева мета — об’єднати заклади в одну мережу — приватні і державні, створити застосунок для пацієнта, де він зможе записатися до лікаря, і той в електронну варіанті буде направляти його на процедури, аби позбутися паперів і не стояти в чергах.
Так, 2018 року подумали, чому б нам не стартанути з медичним проєктом? Довго шукали інвесторів, допомоги, але зрештою розробили медичний продукт на власні кошти. Ми почали процес акредитації ще до того, як EHealth (інформаційна система, яку використовують у закладах первинної допомоги, — ред.) став популярним, але не встигли провести її до першої хвилі медреформи, коли до системи підключали поліклініки. Однак встигли до другої.
2019-початок 2020 року акредитували першу частину функціоналу. А наразі — майже весь функціонал, відповідно до другої хвилі введення електронних медичних записів.
Вирішили цей функціонал впроваджувати у своєму місті, спершу у державних лікарнях. Відтак плануємо робити кампанію для приватних медзакладів. Адже нині медична реформа дозволяє пацієнтові з направленням від сімейного лікаря звернутися за послугою до приватного фахівця.
Наша компанія підписала угоди і встановила функціонал із шістьма лікарнями области. Використовують його вже в трьох: діагностичному, ендокринологічному центрах і психіатричній лікарні. Ще три в процесі: дитячий реабілітаційний центр, шкірвендиспансер і «Малятко», будинок дитини на вулиці Чапаєва.
Другого кварталу цього року ми запустимо функціонал, який дозволить оплатити послуги онлайн, аби не стояти в живій черзі.
Зараз працюємо над опцією, яка дасть можливість перегляду своїх результатів медичного дослідження у кабінеті пацієнта онлайн.
Наразі є великою проблемою те, що ми не можемо швидко зайти в інші лікарні, бо в них є певний бюджет, який медзаклад має заплатити за певний функціонал компанії виробнику. Але ми йдемо на поступки і навіть декотрі послуги в області надаємо безкоштовно (мова йде про навчання персоналу, впровадження системи, технічні питання). Наприклад, великим лікарням, які закупили у нас певну кількість ліцензій, ми йдемо на поступки.
Насправді в Україні є багато компаній, які вже функціонують на ринку, мають більший функціонал, але в них є свої недоліки. Наприклад, вони не надають безкоштовно такі послуги, як підключення медичної системи, навчання персоналу тощо. У нас ця місія доброзичливости є для своєї области, для рідних Чернівців.
Іноді ми бачимо спротив лікарів застосовувати нову систему, бо не всі хочуть працювати по-новому або ж не розуміють, як із цим обходитися. Але світ рухається, і ця система має трансформуватися, тому ми не можемо залишатися в паперовому минулому.
Внесли у систему більше тисячі пацієнтів
В ОКУ «Чернівецький обласний ендокринологічний центр», який уже уклав угоду з чернівецькою ІТ-компанією «Сusbee» вже випробовують інформаційну систему «Medcore». Директорка центру Марина Леонова каже, що системою задоволені, вже внесли туди більше тисячі пацієнтів.
«З червня ми почали працювати з НСЗУ і підписали з ними угоду. Однією з умов було обов’язкова наявність медичної інформаційної системи. Ми вибрали чернівецьку компанію «Medcore». Я давно працюю головною лікаркою і знаю, що це зручно, коли представники компанії в нашому місті, адже так можна запросити їх у будь-який момент. Вони приходять до нас, консультують і проводять навчання лікарям», — розповідає Марина Леонова.
У медичній інформаційній системі лікарі записують своїх пацієнтів — це обов’язкова умова. Адже на основі цього НСЗУ буде виплачувати закладу зарплату, витрати на реактиви, лікарські препарати та деззасоби тощо.
За словами директорки ендокринологічного центру, система «Medcore», з якою вони працюють, дуже зручна. Крім того, виробники спростили її на вимогу закладу, оскільки в центрі вузька спеціалізація.
Що змінилося для пацієнтів:
– вони можуть самостійно записатися до будь-якого лікаря Центру;
– не потрібно під час прийому давати направлення в лабораторію — лікар сам вносить дані в комп’ютер;
– не треба стояти в чергах.
За словами Марини Леонової, пацієнти дуже важко звикають до нововведень. Вони досі не вірять, що НСЗУ буде оплачувати діагностику, аналізи. Крім того, іноді виникають непорозуміння через те, що пацієнти повинні для реєстрації у системі надати паспорт та ідентифікаційний код.
«Пацієнти, які приходять до нас за направленням від сімейного лікаря чи іншого закладу, послуги отримують безкоштовно. Це оплачує НСЗУ. Пацієнти без такого направлення повинні самостійно оплатити послугу», — зазначає директорка ендокринологічного центру.
Загалом щодо медичної інформаційної системи в ендокринологічному центрі кажуть, що ще звикають до нововведення, але «назад дороги немає». Крім того, вона оптимізувала роботу лікаря і поступово зменшує живу чергу.
До речі, керівник IT-компанії Олександр Горбатюк каже, що порівнювати систему роботи американських медзакладів, звідки вони взяли ідею, з українськими не можемо, бо перші вже далеко пішли. Та оскільки в Україні не настільки жорсткі регламентні рамки, як у Штатах, це дозволяє швидко рухатися в айті і робити зміни. Тому Україна може наздогнати якісь базові речі в Європі, але для цього потрібно, аби медзаклади використовували новий функціонал і рухалися вперед. Працівники компанії «Сusbee» вже скористалися особисто послугами програми, яку розробили для лікарень. Їм цікаво спробувати на собі, як працює продукт і спостерігати за його впровадженням у життя.
Фото Ірини Болести
