0
Чому фасади будівель у центрі Чернівців занедбані, як цьому зарадити та чи зміниться ситуація до кінця цього року.
З кожним днем фасади будинків у історичному центрі Чернівців стають дедалі гіршими. А ризик, що черговий шмат балкона чи штукатурки впаде на голови чернівчан – більшим. Звісно, є фасади будинків, яким пощастило. Хоча б частково. Серед них кафе, ресторани, салони краси. Про житлові будинки ж повинні дбати самі власники. А в них стабільно немає грошей. Так із року в рік іде гра на виживання. Впаде ще один тиньк чи ні? Посиплеться штукатурка чи втримається? «Шпальта» спробувала дізнатися, чи зміниться ситуація у 2020 році.
Стан фасадів, балконів та інших несучих конструкцій перевіряє управлінська компанія, яка обслуговує будинки, розповіла начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова. Також згідно з чинним законодавством, за стан будівель та приміщень, де є приватизовані квартири, відповідають безпосередньо власники. Капітальний ремонт фасаду можна зробити лише за програмою співфінансування: 70% вартости відшкодовують з міського бюджету, 30% сплачують мешканці. Але грошей через коронавірус наразі немає.
«У нас було дуже багато планів, але через пандемію Covid-19 кошти спрямували на боротьбу з коронавірусом. Програма зі співфінансування залишилася. Зараз на черзі близько 35 заяв щодо реставрації брам. Цього року відновити зможуть ті об’єкти, на які люди вже здали гроші. Місто додасть свої 70%. Щодо фасадів, то співфінансування також можливе. Та наразі місто зайняло таку позицію, що всі проблеми переклали на мешканців, оскільки будинки зняті з балансу міської ради. Хоча я тут не погоджуюся, тому що є закон про охорону культурної спадщини. Та через відсутність коштів мова про це наразі не йде. Водночас коштів немає на ремонтні роботи й у власників квартир. Адже багато з них – люди пенсійного віку», – каже Пушкова.
Мешканці будинку №26 на вул. Кобилянської готові завершити реставрацію фасаду:
«Там досить активні чернівчани. За рахунок співфінансування зробили браму, дах, відновили бюсти на фасаді. Вони встигли це відновити раніше. Тепер планують зробити фасад», – розповідає Олена Пушкова.
Потребує оновлення і зовнішній вигляд дошкільного навчального закладу №7, що на вулиці Ольги Кобилянської, 21.
«Якщо це садочок, то він перебуває на балансі управління культури, яке і повинно знайти кошти на ремонт. На комунальні об’єкти місто може виділяти фінансування, але теж у порядку черговости. Мають бути складені кошториси. Зараз ми пишемо нову програму з охорони культурної спадщини Чернівців. Тому збираємо інформацію від усіх учасників, які дотичні до утримання будинків. Будемо рахувати, скільки потрібно. Попередня програма налічувала 360 млн грн, і це станом на 2008 рік. Нині ці цифри можуть бути набагато більшими. Треба реально оцінювати свої можливості. Першочергові, звісно, протиаварійні роботи», – каже Олена Пушкова. І додає, що, попри все, сусідньому Львову вдається реставрувати і фасади, і вікна, і двері.
«У Львові багато програм, за якими відбувається співпраця з іноземними компаніями. Тим паче там виділяють багато коштів із міського бюджету. Тому фінансування у Львові є, а в нас нема», – пояснює чиновниця.
Як реагують на стан фасадів туристи, цікавимося у професійної екскурсоводки Євгенії Пушкової.
«На жаль, враження від фасадів у Чернівцях далеко не з найкращих. Туристи зазвичай дуже приязно сприймають наше місто, але свіжим оком вони одразу помічають усі недоліки, до яких ми звикли. Всі одразу бачать, де сиплеться, де ледь тримається карниз. І це все збиває настрій і позитивне сприйняття Чернівців, на яке ми розраховуємо і яке хочемо створити у туриста. Дуже шкода, що наша міська влада так байдуже ставиться до Чернівців», – зазначає Євгенія Пушкова.
Екскурсоводка додає, що у місті багато небайдужих жителів, які могли б об’єднати свої зусилля задля збереження культурної спадщини:
«Під час карантину я запровадила програму «Екскурсії для своїх», яка показала, скільки насправді є людей, небайдужих до нашого міста. Думаю, якби взяти цю енергію і направити її в правильне русло, то ми могли б зробити дуже багато. Але це хтось повинен організувати. Думаю, що це мала б бути саме міська влада. Можна розробити програми, створити ініціативний штаб, залучити чернівчан».
За словами Євгенії, у Чернівцях багато небайдужих підприємців, які могли б надати знижки, щось зробити на волонтерських засадах чи за меншу плату для покращення міста.
«Якщо мати бажання, то все можливо. Врешті-решт, ми всі живемо у цьому місті, сплачуємо податки, і ці кошти могли б іти і на розвиток міста зокрема, і щонайменше на його підтримку. Для руйнування можна взагалі нічого не робити. Фасади псуються від впливу часу, погодних умов. І щоб такого не ставалося, треба протиставляти цьому реальну роботу. А зараз, на жаль, дуже часто чую від колишніх чернівчан, які повертаються в місто як туристи, що Чернівці занепадають і руйнуються. Це дуже прикро чути. І соромно тим, хто спілкується з цими людьми. Мені зокрема, колегам екскурсоводам. А повинно бути соромно насамперед міській владі».
Керівник управлінської компанії Михайло Сізов розповів, що їхня фірма попереджає мешканців про необхідність ремонтних робіт. Але переважно власники не мають коштів:
«Ми шукаємо спільну мову через мешканців або через Департамент ЖКГ. Пропонуємо через протокол провести ремонт і надати кошторис. Люди ухвалюють рішення. Якщо фасад сиплеться на голову, то проводимо поточні роботи, щоб нікого не зачепило», – додає Михайло.
Поцікавитися ходом справ та перспективними планами у начальника відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Департаменту ЖКГ міської ради Олександра Гордієнка не вийшло. Посадовець наразі у відпустці.
Отож, залишається знову сподіватися. На мистецтво домовлятися з власниками квартир та на можливу ініціативність міської влади… А ще на везіння не потрапити в новини як звичайний перехожий, на якого дуже «несподівано» впав шмат карниза.
Фото Альони Чорної
