0
Перша зустріч із Президентом України на Буковині. Як це відбувалося і про що говорили, читайте у репортажі.
Побачити Президента і… Про це точно мріють 75% українців, а сьогодні буковинській частці з цієї кількости пощастило чи не найбільше з усіх. Декілька днів чернівчани говорили про прибуття Гаранта в наш край. Тепер частина з них мала змогу побачити Володимира Зеленського не через екран, а наживо. Бо Глава держави завітав на Буковину з робочим візитом.
Чекали на прибуття Зеленського ще від 9 ранку. За попередньою інформацією пресслужби ОДА, він мав прибути приблизно о десятій ранку. Втім, відвідини неочікувано перенесли аж на 12:30.
На червоному бусі журналісти відправилися у село недалеко від Чернівців — Рідківці. За планом, Володимир Зеленський мав прибути о 10 ранку, поспілкуватися з пресою та заодно оглянути новеньку, ще недобудовану, школу. Та спершу він мав заскочити до Перинатального центру в Чернівцях. А після розмови з журналістами відвідати село Маршинці та глянути на постраждалий від повені міст.
Біля місця зустрічі із Зеленським зібралося чимало людей. Нам пояснили, що це жителі Рідківців, а прийшли вони сюди чи то поскаржитися Президенту на щось, чи то просто подивитися на нього. Окрім місцевих, паркани біля школи підпирають поліціанти, депутати та інші небайдужі. Але, незважаючи на велелюдність, на подвір’я школи пускають небагатьох.
Спочатку — скринінг, потім наші кишені та сумки ретельно прочісують двоє чоловіків. Один із них проводить уздовж мого тіла металошукачем та ляскає мене ним по сідниці.
— Що в тебе там? — запитує той грізно, коли металошукач починає нервово пищати біля мого стегна.
— Ґудзик, — кажу я ніяково, підтягуючи футболку та демонструючи залізну заклепку на джинсах.
— Добре… — буркнув той і відпустив мене, приниженого, з усіма моїми нечисленними пожитками.
Зовні школа має грандіозний вигляд — яскрава та модерна. Нам дозволили потинятися нею та зробити фотографії, поки Президент був ще у дорозі. Всередині приміщення розуміння того, що це школа, одразу ж зникло. Жодної парти, дошки чи класичного стенда про правила пожежної безпеки, які можна побачити в будь-якому навчальному закладі країни.
Замість цього — голі стіни, підлога і стеля, з якої петлями звисають дроти; порожні кімнати, які плануванням нагадують спортзал, туалет чи клас. Очевидно, запустять школу не скоро. Цікаво, що приміщення порожні: ні працівників, ні сміття, ні будівельних матеріалів. У спортзалі піддони й декілька переляканих чоловіків у чистих кислотно-зелених жилетках із написами «Велике будівництво» — тут досі триває робота. В одній із кімнат — звалище всього того, що не мало потрапити на очі Президенту.
Після короткої екскурсії школою, яка поки більше нагадує підземну парковку, журналістів повели на задній двір. Там чекали обіцяного Глави держави наступні декілька годин. Уже тут усі дізналися, що він досі не вилетів до Чернівців, а чекати його треба ще щонайменше півтори години. Чекали, снуючи заднім подвір’ям, у пошуках тіні від липневого сонця.
Перед прибуттям Президента людей побільшало, охоронець попросив усіх одягнути маски. З усіх боків журналістів та інших присутніх оточили стражі. Відчуття таке, наче всадять кулю в лоб, якщо у когось випадково впаде пляшка з водою. Дивлюся у вікна школи, намагаючись знайти в одному з них дуло снайперської гвинтівки, яке невтомно стежить за нашими потилицями. І тут входить Він.
Одразу незрозуміло, що це таки Зеленський, адже його оточили щонайменше 30 людей у костюмах, уніформі та сукнях, серед яких були знову ж поліціянти, особисті охоронці та буковинські депутати, а голова ОДА Сергій Осачук щось інтенсивно йому розповідав. Не витримавши напруги, двоє з «наших» підбігли назустріч Гаранту з камерами та диктофонами, а згодом до них долучилися всі інші.
Голова Чернівецької ОДА підвів очільника країни до заздалегідь підготованих стендів, де детально описані всі здобутки області та прогрес у розбудові краю. Зеленський мовчки покивав і перейшов до наступної частини експозиції — за сигналом голови ОДА.
Після огляду Володимир Зеленский підійшов до решти журналістів, які розгублено спостерігали за дійством. Привітався. Згадав за біди регіону, лікарів, які невпинно борються з коронавірусом, та чернівецький університет, який потішив його своєю красою.
Коли мова зайшла про збитки, нанесені негодою не лише на заході, а й на сході України, Володимир Зеленський пообіцяв:
— Є голови обласних державних адміністрацій. Вони — «очі» в областях. Може, вони чогось не бачать, як кажуть журналісти. Але побачите — всім селам, постраждалим від повені, обов’язково допоможуть.
Лунають ще два запитання. Одне з них Зеленський перепасовує Осачуку, а на інше відповідає лаконічно: «Розберемося — повідомимо».
На цьому зустріч закінчилася. Натовп з охоронців та вельмож зник, наче бюджет на сесії міськради. Президент пішов до службових авто, які підігнали на заднє подвір’я, і поїхав у село Маршинці. Журналісти вийшли через головні двері школи. На секунду можна було уявити себе голлівудською зіркою, бо ж місцеві вже наготували камери смартфонів, очікуючи побачити, замість втомлених облич журналістів, лице Президента. Не вистачило лише червоної доріжки.
За декілька хвилин мовчазного очікування селяни зрозуміли, що Зеленський не прийде поговорити з народом. Це підтвердила і колона чорних блискучих автівок, яка виїхала з території школи та зникла за новоселицькими пагорбами. Рідківчани обурені, у натовпі здійнявся галас.
— Нах… було приїхати, щоби навіть не помахати? — кричить збоку мене чоловік з дитиною на руках. Він розчаровано повернувся спиною до школи та пішов у протилежний бік дороги, якою щойно виїхав Володимир Зеленський.
Фото Ігоря Волощука
