0
Як дістатися до Затоки, скільки коштує відпочинок та який цьогорічний пляжний сезон.
Селище Затока Одеської області – один із найпопулярніших центрів туризму та відпочинку України. Якщо в пошуковій системі Google написати «найкращі курорти України», Затока неодмінно буде в списку. За статистикою, на відпочинок щороку сюди приїздить близько трьох мільйонів людей.
Однак пляжний сезон цьогоріч незвичайний. З одного боку, карантин і закриті кордони, з іншого – десь потрібно відпочивати.
«Цього сезону я навіть приблизно не могла уявити, скільки буде людей. Трошки страшно, коли не знаєш, на що чекати, але кімнати тим не менш готувала — це ж мій заробіток. Тим паче, що в мене їх всього шість, так сказати, на будь-який смак і гаманець. А карантин аж ніяк не вплинув на цінову політику, бо якщо навіть у таких складних умовах їдуть відпочивати, значить, мають можливість. Та все ж відпочивальників набагато менше, ніж торік. Якщо два-три номери зайняті одночасно – вже добре», – коментує власниця одного з будинків, де здають номери, пані Яна.
Цього року через пандемію Covid-19 виникли труднощі з транспортом до Затоки.
Зі столиці України, наприклад, курсує потяг лише до Одеси, а до Затоки доведеться їхати автобусом. А ось чернівчанам і львів’янам дістатися до курорту буде складніше і дорожче. Поїздів за цими напрямками немає, рейс Чернівці-Одеса закрили у березні і досі не відновили. Залишається лише три варіанти:
1) автобус до Одеси (квиток коштуватиме близько 600 гривень);
2) їхати власним автомобілем;
3) скористатися сервісом blablacar (ціна коливається від 500 до 700 гривень за одного пасажира).
Бази і готелі пропонують різні за рівнем сервісу і комфорту варіанти. Ціни теж суттєво різняться. Тому відпустка у Затоці може бути:
- дорогою;
- для людей із середнім достатком;
- бюджетною.
Кращі готелі і бази відпочинку в Затоці розташовані біля моря, на першій лінії. Готелі стараються наблизитися умовами до турецького «all inclusive», втім, співвідношення ціна-якість викликає сумніви.
У пансіонатах є ресторани з різноманітним меню (за харчування зазвичай треба платити окремо), тренажерні зали, автостоянки, хороший wi-fi на всій території, прокат пляжного інвентаря (зонт та шезлонг), басейн та організовані екскурсії, такі як: одеський дельфінарій, винний завод у Шабо, аквапарк, виїзна риболовля, Аккерманська фортеця або ж прогулянка на катамарані по Дністровському лимані. За це, звісно, окрема плата. А ще є окремий пляж, на якому відпочивають лише постояльці пансіонату.
Люксовий номер у такому пансіонаті буде коштувати від 1200 до 1500 гривень за ніч плюс харчування, яке обійдеться приблизно 400-500 гривень на день на одну людину. Хоча, звісно, це буде залежати від уподобань та апетиту відпочивальника. Тобто тиждень (7 днів і 6 ночей) у люксовому номері затоцького «all inclusive» на одного коштуватиме близько 10700. Без урахування екскурсій.
У стандартному номері цього ж пансіонату ціна за проживання — 500-800 гривень за ніч.
А ось, наприклад, у Туреччині тижнева путівка в чотиризірковий готель на берег Середземного моря з усіма перевагами справжнього «all inclusive» коштуватиме близько 12 тисяч гривень, враховуючи переліт з України та екскурсії. Парадокс, але закордонний відпочинок обійдеться майже так само, як люксовий вітчизняний.
Середня відпустка
«Середня» відпустка може бути значно дешевшою. До моря треба буде йти 3-5 хвилин, але вже без окремого пляжу для «пансіонатників». Це або бази відпочинку на другій лінії, або ж номери в приватних секторах. Але тут є автостоянка під охороною, корти для тенісу, безліч альтанок. Інколи щастить із басейном.
«Наша база відпочинку, яка розрахована на 250 людей, майже порожня. Вперше склалася така ситуація, що в розпал сезону у нас проживає всього 30 людей. Звичайно, певною мірою вплинув карантин і відсутність потягів, бо зазвичай більшість туристів приїздить зі Львова і Чернівців. Однак я сподіваюся, що ситуація покращиться, коли буде пом’якшення карантину», – зазначає головна бухгалтерка бази відпочинку «Жайворонок» Тетяна Кольцова.
Із розваг доступні прогулянки на катамаранах, водних мотоциклах, скутерах, водно-парашутний спорт – це, звісно, на морі. Також є луна-парк недалеко від бази. Отже, доведеться самостійно організовувати свій відпочинок.
Номер коштує 250-500 гривень. Харчування – окремо, 150-250 гривень за день на одну людину або ж, якщо це приватний сектор, можна готувати самостійно. Отже, за «середню» тижневу відпустку потрібно буде витратити приблизно 3500-4000 гривень. І це без урахування розваг.
Невеликий бюджет
Для відпочинку з невеликим бюджетом теж є варіанти. Можна знайти номер від 100 гривень за ніч. Зазвичай такі апартаменти без високого рівня комфорту: чотири стіни і ліжко у будівлі часів СРСР.
Можна знайти трохи кращий варіант — приблизно за 200 гривень. Однак ні кондиціонеру, ні навіть санвузлу в номері не буде. В кращому випадку — санвузол із душем буде один на декілька апартаментів. У гіршому – на вулиці. Це може бути як база відпочинку, так і приватний сектор. Готувати доведеться самостійно. Втім, інколи власники приватних будинків, у яких винаймають кімнату, пропонують обід за договірною ціною. До моря йти 7-10 хвилин.
Що стосується нічних клубів, кафе і сувенірних крамниць, вони є, але майже половина з тих, що були того року, наразі або здаються в оренду, або зачинені.
«Ви бачили ці порожні пляжі? Ті, хто зараз працює, робить це на свій страх і ризик, бо невідомо, чи зможемо заробити хоча б ту суму, яку заплатили за оренду павільйону», – пояснює власниця однієї із сувенірних крамниць пані Олена.
Тому гарантувати дійсно веселу і бюджетну відпустку в умовах карантину доволі складно.
Отже, проти минулого року ціни залишаються незмінними, навіть незважаючи на карантин. Якість відпочинку безпосередньо залежить від бюджету. Однак можна відчути суттєву різницю в кількості відпочивальників. Доказом цього є практично порожні пляжі, закриті павільйони та малозаселені бази відпочинку. Хоч зазвичай у цей час сезон у самому розпалі і забронювати номер практично неможливо. З одного боку, це негативно впливає на туризм загалом, але з іншого – мінімум контактів через епідемію вже всім набридлого коронавірусу.
Текст і фото Валерії Задорожної, студентка 2 курсу кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича
