«Такої біди вода ще не приносила». Як борються з наслідками повені в Стрілецькому Куті. Фото
Репортаж

«Такої біди вода ще не приносила». Як борються з наслідками повені в Стрілецькому Куті. Фото

Зараз місцеві відрами виносять воду з хат та чистять товстий шар намулу, який лишився після води.

Села Біла, Стрілецький Кут, Ревне, що на Кіцманщині, постраждали від повені найбільше. Багато господарств досі у воді, а на подвір’ях, звідки вона відійшла, залишилося декілька метрів намулу і величезні уламки лісу, які потрощили все на своєму шляху.

Журналісти «Шпальти» побували на Кіцманщині і побачили наслідки повені у селі Стрілецькому Куті, дізналися, як прибувала вода та як рятувалися люди.

Ще вчора в’їзд у ці села був заблокований: вода йшла через центральну дорогу і відрізала регіон від Чернівців. Сьогодні до Білої та Стрілецького Кута можна під’їхати автомобілем. До Ревного, де найбільші збитки, проїхати ніяк. Зараз там немає ні світла, ні газу, питну воду привозять раз у день.

Попри дорогу всі подвір’я у воді. Її люди викачують з осель, намул вигрібають лопатами. Власник першого будинку підказує їхати далі, бо в нього «ще квіточки».

«Я хоч можу почати прибирати, а там, за церквою, – як кінець світу. То не відчистити», — каже місцевий житель.

Що глибше у село – то більші наслідки. Деякі будинки по вікна у воді, інші подвір’я повністю у намулі. На територіях господарств видно розбиті автомобілі в гаражі, знесені паркани. З хат намул гребуть лопатами, виносять і викидають килими та меблі, подвір’ями майже нереально пересуватися. Люди кажуть, що вода почала прибувати, звідки не чекали, бо підтопив їх не Прут.

«Це ж не Прут. Нас підтопило з лісу! Ніхто не попереджав про це, бо річка була ще під контролем. Вода прийшла, звідки не чекали. Почала прибувати по восьмій вечора у вівторок. Дуже швидко. Настільки швидко, що ми не встигли нічого, крім розв’язати пса, взяти дітей на руки і піднятися якомога вище. Ми стояли і дивилися, як нас затоплює. Стояли на висоті до третьої години ночі. Потім вода потрохи спадала і ми спустилися», — розповідає жителька села Світлана.

Поки ми говоримо з місцевими, на кожне подвір’я заходять люди, які записують збитки родин. Місцеві на відшкодування не дуже сподіваються.

«Стара хата у воді, опухли стіни і підлоги, кури подохли, бо не встигли врятувати, паркан знесло, автомобіль розтрощило…» — так подружжя селян описує збитки.

У  кінці вулички – міст. За словами сусідів, він був повністю забитий деревиною і сміттям. Люди кажуть, що до води вже звикли, бо повені тут набагато частіше, ніж в інших регіонах. А ось у таких наслідках вважають винними лісництво.

«Всі говорять про 2008 та 2010. А нас затоплює щотри роки. Така тут місцевість. Цього разу вода прийшла за 10 хвилин, піднялася на чотири метри загалом. Ми прибираємо, як можемо, бо не будемо ж у смітті жити. Але вже з досвіду знаю, що тут місяці два-три важкої роботи. А врожаю земля після таких повеней років зо два не дає, а потім заново нас затоплює. Найбільша тут вина лісокомбінату. Вони не прибирають лісництво: пішов раптовий дощ — і все те сміття змило у село. Місцевим у ліс не можна, а вночі тут постійно вивозять дерево, заробляють на цьому гроші, а почистити те нормально нема кому. Це вже всім припекло і всі готові про це говорити. Це має припинитися», — обурюється Григорій Семенчук.

Пані Сезонія живе тут 70 років, а такого лиха від води не пам’ятає.

«Так, була вода, велика вода, і не раз. Вода — це є Божа сила, її не спреш. Але вода прийшла і пішла. А тут, окрім неї, було купа сміття і лісу. Ви би бачили, які бучки вже зібрали. Все поломило, збитки нереальні. Чекаємо, поки прийдуть і допоможуть нам качати воду і намул. А нікого ще нема, поїхали на Ревну, бо там ще більше жахіття», — каже бабуся.

По сусідству подвір’я досі у воді. Їм обіцяли її викачати, та машини поки не було. Власниця господарства Надія Воєвідко розповідає, що у них вода була по коліна навіть у хаті, зараз город повністю у деревині, а машина розбита.

«Ось ця хата з глини, вона ремонту не підлягає — розсиплеться. Вода була у ванній і в двох дитячих кімнатах. Вона прийшла за секунди. Я такого навіть уявити не могла. Мама розповідає, що була вода у 1969 році по коліна, але тоді людей Прут підтопив. Зараз же нас підтопила вода з нашого потічка. Світла і газу немає, питної води — теж. Ні пити, ні їсти приготувати. Їмо те, що лишилося в холодильнику, сухом’ятка здебільшого. Не до того зараз навіть. Тут роботи – непочатий край. Ми навіть не уявляємо, чи це можна буде вичистити за рік чи два. Є трактор, який згрібає цей намул, це коштує 500 гривень на годину, але сюди ніхто не заїде, треба все робити самотужки», — каже жінка.

Наразі місцева влада ще підраховує збитки, яких завдала стихія. Найгірша ситуація у селі Ревна, куди журналісти «Шпальти» навіть не змогли проїхати. Загалом у Селах Стрілецький Кут та Ревне підтоплено більше 200 будинків та подвір`їв.

Фото Ірини Болести

                         

Коментарі