Репортаж

«Готуйтеся, що затопить»: як рятують свій товар підприємці та наскільки підійшла вода до Калинівського ринку

Репортаж про ситуацію на найбільшій торговиці в регіоні, прогнози та настрої місцевих підприємців і річку Прут, яка вже вийшла з берегів.

На Калинівському ринку сьогодні порожньо через вихідний. Незважаючи на попередження про підтоплення від Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, на території ринку, окрім охоронця, майже нікого. Підприємці почали вивозити і ховати свій товар ще у ніч проти 22 червня.

Між рядами закритих контейнерів — порожньо.  

На прибережній зоні Прута — аншлаг. Територія під мостом біля ринку перетворилася на щось середнє між пляжем та кінотеатром на колесах, а прибережні хащі більше нагадують тропічні мангрові ліси. Лавіруючи між поодинокими стаканчиками, пляшками та гіллям, поряд із дорогою плавають дикі качки та ховаються під гілки затоплених калини, верби й бузини. Тут зібралися не лише місцеві підприємці, які хвилюються за власний бізнес та розгублено спостерігають за каламутною водою.

Скористатися нагодою та подивитися на гнів стихії вирішили й місцеві жителі. Вони знімкують Прут із мосту та снують між калинівськими «ділками», які безпорадно спостерігають за поступовим підняттям рівня води.

Упродовж години до них долучилися чоловіки в синіх комбінезонах без розпізнавальних знаків у рибацьких чоботах. Ті мочать ноги в сивій воді, яка потрохи починає виливатися на дорогу, фотографуються в новоутвореній калюжі та вже за декілька хвилин їдуть у своїх справах. Ніхто з тих, хто спостерігав за цим перформансом, не зміг пояснити, з якої служби ці працівники.

Повертаюся на ринок уже з чіткою метою знайти хоч когось, хто міг би пояснити ситуацію. За пів години прогулянки натрапляю на трьох людей, які переносять коробки з розетками, лампочками та подібним крамом у контейнер, розміщений на тому, де електроніка була до сьогодні. На відміну від колег, ці підприємці не можуть перевезти своє добро на склад, бо не мають такого приміщення.

Вони роздратовані. Хоч і відмовляються говорити на камеру, однак кажуть, що переносили та ховали товар цілу ніч аж до п’ятої ранку, а тепер закінчують роботу. Скаржаться, що ніхто вже багато років не може гарантувати безпеку їхньому бізнесу:

«Ми переносимо товар уже цілу ніч. Не встигли відкритися, як уже ризикуємо піти в шалені мінуси. Місцева влада каже, щоб готувалися до повені. Вони обіцяли купу років тому, що побудують дамбу, аби вберегти ринок від затоплення, проте на неї не знайти навіть натяків. Це несправедливо, адже ми щороку переживаємо за своє діло та щороку отак пересовуємо товари».

Так само думає і підприємець Сергій. Він займається продажем взуття, а зараз переносить товар із нижніх ярусів на верхні полиці.

«Ми граємо в російську рулетку: затопить чи ні. Після 2008-го ніхто не хоче знову ризикувати. Тоді вода досягала півтора метра, й увесь товар, що був нижче цієї позначки, довелося просто викинути. Зараз же нам не дають чітких прогнозів: буде рівень води вище чи ні. Кажуть: «Просто готуйтеся, що затопить». Я не можу перевезти товар додому чи в гараж, бо у мене немає вільних приміщень, тому його доводиться залишати тут, сподіваючись, що вода не досягне», — каже Сергій.

Інші, кого зустрічаю на ринку, навідріз відмовляються говорити, проте з фраз, які кидають мені в спину, я розумію, що вони в такому ж становищі. Підприємці називають ситуацію «людською бідою» та поспіхом закидають одяг, взуття й інші речі на верхні полички своїх яток.

Яких заходів вживає керівництво Калинівського ринку та місцева влада, аби убезпечити ринок від підтоплення, невідомо, адже станом на 12:00 по периметру прибережного сектора торговиці немає жодних споруд, які могли би затримати прибуття води на територію. Відповідні служби чи працюють непомітно, чи не працюють взагалі, бо, крім декількох чоловіків у синіх комбінезонах, ніхто більше не прибув та не глянув на те, як розвивається ситуація.

Камені, які залишали на дорозі місцеві спостерігачі для перевірки рівня води, повільно зникають під глинистими водами Прута, все ближче і ближче підбираючись до першого рундука.

Фото Ігоря Волощука та Іванни Шевчук

Коментарі