0
Податися на резиденцію можуть українські прозаїки і перекладачі, котрі на момент подання заявки мають не менше трьох опублікованих книжок.
Фото David Iskander, unsplash.com
Український ПЕН та Харківський ЛітМузей запрошують чернівецьких письменників та письменниць, перекладачів та перекладачок на участь у Харківській літературній резиденції-2020.
Учасники житимуть у Харкові місяць (в окремих квартирах), аби мати змогу комфортно й зосереджено попрацювати над своїми творами та перекладами.
Подати заявку можна до 30 червня, детальні умови можна подивитися тут.
Взяти участь можуть українські прозаїки і перекладачі, котрі на момент подання заявки мають не менше трьох опублікованих книжок. Усього резидентів буде чотири: перші двоє працюватимуть з 15 серпня по 15 вересня, ще двоє — з 15 вересня по 15 жовтня.
Обиратиме резидентів журі, до складу якого ввійшли члени й членкині Українського ПЕН: Сергій Жадан, Андрій Курков, Катерина Калитко, Остап Сливинський і Наталка Сняданко. Імена резидентів оголосять 10 липня на сайтах і сторінках організаторів проєкту у фейсбуку (PEN Ukraine, ЛітМузей).
«Це вже третя Харківська літературна резиденція. У попередні роки вона відбувалася у партнерстві з Харківською обласною державною адміністрацією, цьогоріч буде реалізована за підтримки Українського культурного фонду. Під час перших резиденцій у Харкові письменники працювали над такими творами: Любко Дереш — над романом із робочою назвою “Фейк” (на стадії завершення), Катерина Калитко — над романом із робочою назвою “Напівшовкові” (завершує роботу), Люба Параскевія-Стринадюк — над книгою з робочою назвою “Історія однієї гуцульської родини” (в якій один із персонажів — харківський митець Гнат Хоткевич), Ярослава Стріха — над перекладом книги Кейт Аткінсон “Розшифровка” (вийшов 2019 року) та Міхаель Целлер — над збіркою оповідань і есеєм “Каштани Харкова. Мозаїка міста», — розповідають організатори.
Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН, вважає, що для авторів будь-якого віку можливість побути в умовах резиденції — це золота пора, коли ти не повинен відволікатися на щоденну рутину. А ще маєш розкіш подивитися на теми, з якими працюєш, через оптику іншого місця, обставин, інакшого кола спілкування.
«Харків уміє приховувати свої таємниці. З 1919 по 1934 рік він був столицею радянської України, в ньому народилися нова революційна українська література, новий театр, нова архітектура. Тут у 1920-ті роки проводили численні соціальні експерименти і пошуки ідеального соціалістичного комунального життя; створена Національна спілка письменників України. Історія Харкова ХХ сторіччя може допомогти зрозуміти історію України і її сьогоднішніх і проблем, і досягнень. Літературна резиденція в Харкові – це чудова нагода збагатитися знаннями, відчуттями, розумінням різних історичних впливів на сьогодення й одночасно докласти свого часу і таланту для того, щоб історії Харкова і всієї України, документальні чи вигадані, були почуті за межами цього загадкового міста, а може, і за межами країни».
Віцепрезидентка Українського ПЕН, координаторка резиденції Тетяна Терен розповідає, що за останні роки в Україні з’явилося декілька літературних резиденцій – котрісь призупинили діяльність, інші змушені були поставити проєкт на павзу:
«Задумуючи з ЛітМузеєм резиденцію в Харкові, ми хотіли забезпечити її сталість, щоби українські автори й авторки знали, що у них щороку є така можливість. На жаль, ми досі натикаємося на нерозуміння важливости резиденцій серед представників органів місцевого самоврядування чи потенційних меценатів. Хоча за декілька років резиденція змінює сприйняття регіону, впливає на літературний процес, налагоджує важливі для розвитку культури міжрегіональні зв’язки».
Окрім книжок, над якими автори працюватимуть, вони мають написати есеї про своє відчуття Харкова, час, проведений на резиденції. Організатори проєкту планують у подальшому видати ці есеї окремою збіркою.
Усі учасники резиденції отримають стипендію у розмірі 28 500 грн: у цю суму, окрім податків, входять витрати на проїзд, харчування та проживання в Харкові впродовж місяця.
