Інтерв'ю

45+ «Карта бажань». Інтерв’ю з Наталією Доброю, яка володіє салоном краси та проводить психологічні практики

45+ «Карта бажань» про важливість спілкування у професії перукаря, стреси, яких зазнають майстри цієї справи, та любов до себе.

 

Онлайн-медіа «Шпальта» стало партнером відеопроєкту акторки театру та кіно Інни Мірошниченко 45+ «Карта бажань». Він має на меті довести глядачам, що після 45 років життя тільки починається. Гостями будуть люди цього віку і старше, які не побоялися власних бажань і втілили мрії, що здавалися малоймовірними у їхніх роках.

Наталія Добра — спадкова перукарка, стилістка, майстриня-коуч. Володіє салоном краси, проводить психологічні практики.

Про важливість спілкування під час роботи та психологічні перепони

Заробити гроші, змінити професію можна і в 45 років, і в 50. Втім, треба вміти конкурувати з креативною молоддю. Я розумію, що людина, яка в такому віці хоче стати майстром-перукарем, має бути креативною, незвичайною, приваблювати до себе, не боятися працювати. А взагалі я більше люблю людей, які приходять працювати у зрілості. Вони точно знають, чого хочуть. Крім того, така людина повинна вміти комунікувати, бо 50% моєї роботи — це спілкування, адже насправді перукар — це біограф. Ми знаємо всіх чоловіків, дітей наших клієнток, інколи даємо поради, корисні контакти. Проте професіоналізм полягає в тому, щоб уміти відділяти себе від історій цих людей.

Певний час, замість того, аби прийти додому і займатися своєю сім’єю, я згадувала ці розповіді та шукала вирішення проблем, я хвилювалася і не жила своїм життям. Це дуже поглинає. Щоб навчитися зберігати власний простір, пішло багато років.

Спілкування з клієнтами надзвичайно важливе. Є люди, які мають чудові навички, дійсно талановиті, але від них ідуть, бо вони не вміють комунікувати. Та не завжди це залежить від майстра. Неодноразово я бачила, як вони плачуть у комірчинах, поки клієнти сидять у кріслі, бо люди теж бувають хороші і погані. Інколи вони можуть принижувати перукаря.

Психологія у моїй професії надзвичайно важлива, її тонкощам треба вчити майстрів. Тоді серед перукарів залишаться справжні фахівці. У нашого салону середній рівень доходу, а у деяких наших клієнтів цей рівень набагато вищий. І тому у майстрів часто виникає дискомфорт від того, що вони відчувають себе прислугою. У 20 років тобі з цим легше, бо в тебе все попереду, а коли людині 50, вона має з цим проблеми.

В інших країнах до перукарів ставляться не так, як у нас. Тут ще залишилося ставлення до перукаря як до повії. Тобто, наші люди вважають, що перукарями стають або ті, хто не зміг вступити до вишу, або повії.

Проте коли йдеш у цю професію, то маєш вирішити: ти відчуваєш себе прислугою чи майстром і господарем у робочому кріслі? Я почуваюся майстром. Я розумію, що до мене приходять за послугою, яку я надаю якісно. У мене вже немає цих переживань, я розумію, що в кріслі ми рівні. Проте я чула від майстрів історії, коли їм важко. Ніхто не скасовував і заздрість. Інколи я бачу, як клієнт розповідає про свої справи, і майстер заздрить.

Про знання, необхідні для освоєння професії, та неординарні тренди в індустрії краси

Для того, щоб бути майстром, ти повинен володіти певними технологіями, стилями. Навчання кожної з технологій вартує грошей. Крім того, у тебе має бути досвід. До прикладу, людину навчили стригти «квадрат». Проте на кожній формі голови його стрижуть по-різному, а це вже дає досвід. І щоб стати фахівцем, можна працювати 10 років раз у місяць, а можна освоїти все за 2 роки, працюючи щоденно.

Майстер повинен володіти першочерговими знаннями хімії: розуміти хоча б, що таке луг і кислота, як вони взаємодіють і як це працює. Людина має знати будову шкіри і волосся — це перше, що необхідно вивчити перукареві. Він повинен розуміти гормональну систему хоча б якось, бо волосся — це відображення нашої гормональної системи. Три основних проблеми, з якими приходять до нас люди, це випадіння волосся, жирні корені та сухі кінчики. Я маю спрацювати як лікар, розпитати клієнта і з’ясувати причину: коли і після чого почалася проблема, чи приймав він якісь ліки перед цим тощо.

До прикладу, приходить людина і просто каже: «У мене випадає волосся, просто клаптями лізе». Я спілкуюся з нею і розумію, що вона на тому етапі, коли воно має випадати. Зазвичай це кожні пів року відбувається. Я змушую людей фіксувати десь у записнику це, щоб потім повернутися до цього запису, коли проблема з’явиться знову.

Народна медицина у догляді за волоссям і обличчям має право на існування. Все залежить від гаманця. До прикладу, деякі люди після миття волосся наносять оцет. А що таке оцет? Це кислота, яка закриває волосинку. Тобто якщо ми помили волосся господарським милом, то дуже логічно було б сполоснути його оцтом. Проте якщо у людини є змога купити хоча б кондиціонер, то варто нею скористатися. Щодо масок із хліба, яєць і всього іншого можу сказати, що я в неї не вірю, бо не бачила, щоб це працювало.

Про трепетне ставлення до свого організму та те, як зберегти красу волосся

Треба пам’ятати, що я не оновлю повністю волосся. Я можу зробити те, яке відросло, гарним і доглянутим, але це все. Решта — це результат того, що ви робите зі своїм організмом.

Процес відновлення колагену зачіпає нігті і волосся останніми. Щоб побачити результат, треба 3-5 місяців, а то й пів року. Деякі не витримують цього очікування і сходять з дистанції. Організм працює так: ти понервувався сьогодні, а волосся випало через місяць. Ти приходиш до майстра, він робить магію, повертає все, що зникло. А потім ти приходиш додому, миєш голову — і магія зникає. І кажеш, що не працює. А працює лише те, що всередині.

Щоб мати гарний вигляд, треба правильно жити: харчування, спосіб життя, сон. Це ставлення до себе з любов’ю. Волосся реагує на все. Іноді з клієнтами я граю у «бабку-ворожку». Дивлюся на волосся і розумію, що клієнт, наприклад, пив антибіотик. Тобто, волосся — це першочерговий показник здоров’я.

Для того, щоб правильно доглядати за ним, треба мати спеціаліста, з яким працюєш, а також вимкнути інтернет. Чому? Волосся відрізняється густиною, товщиною і формою. Варіантів може бути дуже багато, і неможливо дати людям одну таблетку, яка працюватиме на всіх. Тому з вами повинен бути спеціаліст, який знає ваше волосся і працює з ним. Щодо грошей, можна підібрати косметику на будь-який гаманець, бо є багато і відносно дешевих якісних засобів, які працюватимуть.

Моїй мамі 70, вона перукарка теж. Я знаю, як важко змусити людей у такому віці щось робити, що вони не вважають правильним. Найбільше, що турбує таких людей, — їхня сивина. Чомусь вони вважають, що сиве волосся — погане, бо воно втратило пігмент. Варто розуміти, що не потрібно у волосся намагатися щось засунути, бо воно не впускає. Хтось намагається зафарбувати сивину хною, але це те саме, що фарбувати скло, через яке все одно буде видно. Хна робить волосся жорсткішим. Враховуючи якість води, яка тече в кранах, я раджу використовувати шампунь та кондиціонер.

А щодо сивини, то варто змиритися, подивитися на себе з іншого боку, погратися і поекспериментувати з цим, увімкнути креатив. Сивина може бути дуже гарною, лише треба собі це дозволити.


Повне відео розмови:

Коментарі