0
Парки ім. Т.Г. Шевченка та «Жовтневий» прибрали, але коштів на благоустрій немає.
Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка у Чернівцях готовий приймати відвідувачів, щойно дадуть дозвіл на відкриття. Тут прибрали територію, відремонтували лавиці та почистили фонтан.
«Ми готові запустити людей і чекаємо дозволу працювати. Щойно отримаємо дозвіл, знімемо всі огорожі. Звичайно, є багато обставин, які не дозволяють нам зробити у парку все, що хотілося б, зокрема відсутність коштів і штатного забезпечення, бо працівники у відпустках, але ми підготувалися до роботи», — розповів у коментарі «Шпальті» директор парку Юрій Венгринюк.
За його словами, підприємство не працює у звичному режимі вже 2,5 місяці, 25% госпрозрахункових працівників перебувають у відпустках за свій рахунок. Незважаючи це, тут ще до Великодня прибрали, облагородили територію, викосили траву, прибрали та замінили воду у фонтані. До речі, наразі це єдиний у місті активний фонтан.
«У парку чисто, гарно, але якихось надзвичайних здивувань не буде. Лавиці відремонтували, чисті, урни є, підмели. Ми працюємо, але обмежені, на жаль, у коштах та людях. Нам не дали студентів, тому прибирати листя довелося своїми силами», — каже Юрій Венгринюк.
Керівник комунального підприємства зазначає, що через карантин підприємство обмежене в коштах, адже понад два місяці не заробили ні копійки.
«На рахунках грошей нуль. Не знаємо, як будемо розраховуватися з працівниками. Наразі ми закупили антисептики, забезпечили працівників засобами індивідуального захисту і готові працювати», — зазначив Юрій Венгринюк.
Також у парку ще не провели антикарицидну обробку від кліщів. Це зробити під час карантину не змогли, оскільки лише у п’ятницю, 8 травня, відбувся конкурс, розповідає Венгринюк.
«Кошти виділили, ми провели конкурс, є переможець. Плануємо виконати роботи приблизно через 10-12 днів, коли буде відповідний температурний режим. Ми змушені робити це у певний час. Торік дезінфекцію також проводили у травні. Ми могли б формально зробити це раніше, але воно було б неефективно», — зазначив Юрій Венгринюк.
Щодо парку «Жовтневий», то, за словами в. о. директора Юрія Воронки, він працював і під час карантину. Адже його територія — 63 га — не огороджена, тому сюди потрапити легко.
«Скрізь щільно заселені райони, біля багатоповерхівок подекуди немає двориків, тому люди виходять у парк. Під час карантину поліція не штрафувала відвідувачів, а у працівників парку таких повноважень немає», — каже Юрій Воронка.
Він зазначив, що, попри відсутність коштів у казні їхнього комунального підприємства, парк прибрали, виконали «колосальну» роботу.
«Двірники місцеві працюють, прибирають, парк у нормальному стані. Але такий механізм, що кошти на проведення благоустрою підприємства йдуть від приватного бізнесу, який тут працює неправильно. Адже підприємців звільнили від сплати оренди тощо. Тому у нас в казні немає коштів, навіть аби вивезти гілля», — зазначив Юрій Воронка.
У «Жовтневому» також ще не провели антикарицидну обробку від кліщів.
За словами керівника парку, тендер на визначення виконавця робіт мали провести ще 18 квітня, але того ж дня (18 квітня) відбулися зміни до тендерного законодавства. Тож тендер не відбувся. Планували провести його повторно сьогодні, 11 травня.
«Що стосується дезінфекції кліщів, період її проведення залежить від того, який дезінфекатор використовувати. Торік ми обрали такий, обробку яким треба здійснювати за таких погодних умов: упродовж трьох днів температура повітря вночі повинна становити не менше 10-15 градусів тепла, без дощів. Тому дезінфекція запланована на травень», — каже Юрія Воронка.
Водночас він вважає, що санітарна обробка від кліщів парку – це «совок»:
«Треба змінювати ставлення до екосистеми. Адже під час обробки дезінфекатором гинуть не тільки кліщі, а всі комахи, на яких вона потрапляє. Це колосальна шкода екосистемі. Якщо мова йде про газон у центрі міста, там це допустимо. А обробляти весь парк – недоцільно».
За його словами, у Європі не застосовують таких заходів. Каже, там роблять так: доріжки в парках викошують на 1,5-2 метри в ширину. Кущі під деревами ніхто не обробляє.
«Найбільше на кліщів нарікають власники собак, що їхні тварини підхоплюють їх у парку, але аби цього не траплялося, повинні бути майданчики для вигулу домашніх тварин. А не весь парк вбивати хімією. Адже після санобробки 48 годин не рекомендують перебувати в парку. Це садизм щодо природи. Крім того, після обробки кліщі виживають, бо вони пізніше починають розмножуватися, а помирає велика кількість комах, які з кліщами мають боротися. Тож популяція кліщів розмножується», — зазначає Юрій Воронка.
Аби вирішити, як боротися з кліщами, керівник «Жовтневого» звернувся до кафедри ботаніки ЧНУ і Ботсаду. Також хоче отримати консультацію від науковців, як доглядати і розвивати ті чи інші біотипи парку.
Фото Олександра Білоуса
