Безперспективний план Чернівецької області. Колонка Тараса Прокопа

Про проблеми нинішнього перспективного плану формування територій громад Чернівецької області, реакцію експертів на ідею одного району та нелогічні приєднання сіл пише у колонці Тарас Прокоп, експерт із децентралізації, координатор проєктів Громадянської мережі ОПОРА в Чернівецькій області. 

Доопрацювати за 1 день

6 травня Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план формування територій громад Чернівецької області, проте зазначив, аби доопрацювали в одноденний термін. Що це означає для області та чого очікувати далі?

Взагалі затвердження з формулюванням, що план потрібно доопрацювати за один день, є дещо дивним. По суті, вже вирішили його ухвалити, тому що саме мають доопрацювати, незрозуміло. Ймовірно, ті конфігурації громад, які є у проєкті рішень 6 травня і ляжуть в основу формування територій громад Чернівецької області. Поки що Уряд затвердив перспективні плани половини областей України і найближчим часом планує завершити затвердження решти.

Загалом перспективний план на етапі добровільного об’єднання громад повинен був стати орієнтиром та визначити межі, в яких мали б об’єднуватися громади. В ідеалі необхідно було врахувати економічні, соціальні та інші показники. Відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», розробляти план мала б обласна державна адміністрація (ОДА) із залученням експертів, представників громад та різних підрозділів виконавчих органів влади. Після розробки плану його повинні були винести на схвалення сесією обласної ради, і вже потім мав затвердити Кабінет Міністрів України.

В процесі реформи стало зрозуміло, що найбільші проблеми щодо затвердження планів з’являються на рівні обласної ради. Через постійні спроби депутатів переробити громади «під себе» і задля зняття надмірної політизації процесу на законодавчому рівні обласні ради вивели з процесу. Проте дива не сталося, політика як була, так і залишилася, а у випадку Чернівецької області вона почала відігравати головну роль у цьому процесі.

Одна область — один район. Редакція адміністрації Осачука

Уже після проведення президентських і парламентських виборів 2019 року та після призначення нового керівництва адміністрацій ми вступили в завершальну фазу реформи місцевого самоврядування, але на практиці побачили, що процес став повністю закритим. З моменту, коли головою Чернівецької ОДА призначили Сергія Осачука, відбулося тільки одне засідання міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Чернівецької області. На засіданні повністю розкритикували перспективний план, який запропонували представники ОДА, і робоча група у результаті не ухвалила жодного рішення. На цьому демократія завершилася, і більше робочу групу не скликали, а проєкти планів, які подавали до Кабінету Міністрів України, розробляли без будь-яких обговорень і навіть не публікували на сайті ОДА. Представники громад та експерти отримували плани лише від профільних асоціацій та самого Міністерства, в той час, як Чернівецька ОДА уникала комунікації в цьому питанні.

Коли ж обласна державна адміністрація представляла свої пропозиції, які не проходили ніякого обговорення, це часто викликало сміх на нарадах Міністерства або ж занепокоєння. От, наприклад, реакція народного депутата Віталія Безгіна на пропозицію Чернівецької ОДА про створення на базі області одного району: «Пропозиція ОДА була досить своєрідною, але під час дискусії вийшли на потребу розглянути створення 3 або 2 округів».

А ось так відреагувала експертка Програми DESPRO Олена Бойко: «Вразила пропозиція представників Чернівецької ОДА щодо формування одного району в області (тобто Чернівецька область=Чернівецький район). Одразу заспокою всіх: це лише пропозиція в обговоренні. Поки це не офіційне подання від ОДА. Втім, я не можу збагнути логіку в такій пропозиції організації виконавчої влади: в прикордонній багатонаціональній області пропонується слабка виконавча влада. При цьому Конституція України не передбачає адміністративний устрій за типом: «район-область». Це означає, що у разі створення Чернівецького району зникає Чернівецька область?»

Більш жорсткою щодо пропозицій Чернівецької ОДА є реакція Юрія Ганущака, одного з основних ідеологів процесу децентралізації в Україні: «Реально Чернівецька та Одеська області найбільш феодалізовані. Барони чітко приглянули собі вотчини. Нахабність, із якою їхні амбіції намагається протягнути ОДА, свідчить про те, що обласні чиновники більше бояться своїх місцевих «князьків», ніж київське керівництво».

Тож і від фінального варіанту перспективного плану Чернівецької області не чекали нічого доброго. Але його таки вдалося протягнути і, ймовірно, не без допомоги народних депутатів, які яро відстоюють інтереси окремих зацікавлених осіб.

Після затвердження всіх перспективних планів Уряд буде ухвалювати Акт щодо адміністративно-територіального устрою базового рівня, а також Акт щодо встановлення (зміни) меж територій територіальних громад та районів у натурі (на місцевості). Відповідно на основі цих актів і будуть визначені межі територіальних громад і районів (незалежно від того, як вони будуть називатися).
На базі цих територіальних одиниць і будуть проходити місцеві вибори восени 2020 року.

Затвердження перспективних планів є фінальним кроком для громад, але остаточну крапку в цьому питанні все ж має поставити Кабінет Міністрів України.

Основні проблеми перспективного плану

Основними проблемами плану Чернівецької області є те, що всі необ’єднані села Сокирянського району вносять до складу Сокирянської ОТГ, і навіть село Ломачинці, яке вже увійшло до Новодністровської ОТГ. В цьому питанні апетити районного керівництва росли з піддатливістю нашої ОДА, бо спершу вони вимагали приєднання до Сокирян тільки 14 населених пунктів, а коли зрозуміли, що можна і більше, то вирішили «нагнути» ОДА на те, щоб приєднати ще 5 сіл, які входили до перспективної Новодністровської ОТГ. Так, м. Новодністровськ залишається одне. Це просто нонсенс.

За нормального підходу по карті Сокирянського району можна було б створити три збалансовані громади і там виокремити три центри, але здоровий глузд не взяв гору над амбіціями.

У той час до м. Заставни приєднують тільки дві сільські ради: Вербовецьку і Малокучурівську. А Дорошівці і Товтри, які теж мали ввійти до складу Заставни (за що майже одноголосно виступали місцеві жителі), приєднують до Вікнянської ОТГ. Це тоді, коли Дорошівці і Товтри перебувають просто біля Заставни і з’єднані трасою, а до Вікна їм потрібно їхати тільки польовою дорогою, яка в погану погоду не придатна до використання, або ж об’їжджати через ту ж Заставну 26 км. А Веренчанку тепер об’єднують Кисилевом і Борівцями Кіцманського району і Бабинською сільською радою, яка повинна була ввійти до Кострижівської ОТГ. Тож Кострижівку вже нічим не нарощують і колись потужне село залишають напризволяще.

Також у плані відображено багато дрібних громад, які в майбутньому мають мало шансів на спроможність нормального існування. Особливо гострою є проблема з громадами Глибоцького району.

Рішення про адміністративно-територіальний устрій є історичним і воно має задати напрямок розвитку області на багато років. Та чи знайде воно гідну оцінку в історії з такими підходами чи в черговий раз наша влада воліє не ввійти в історію з позитивного боку, а тільки задовольнити інтереси своїх патронів.

Залишити відгук