0
Про події, які додають підтримку виборців політикам, Rally effect та вплив коронавірусу на місцеві вибори пише у колонці Андрій Кучуран.
Теорія
Rally around the flag або ефект гуртування – це один із феноменів у політичній науці, який пояснює короткострокове швидке зростання підтримки національного лідера. Найкраще проявляється в політичній історії США після Другої світової війни, коли стали регулярними соціологічні опитування. Там ефект гуртування демонструє єднання громадян і висловлення підтримки президентові в часи міжнародних криз чи війн.
Історія
Напередодні Карибської кризи 1962 року дії Кеннеді схвалював 61% американців, але з початком загострення ця цифра сягнула 74% і повернулася до попереднього рівня через 31 тиждень. У таблиці 1 наведено дані про рівень зростання підтримки президентів США, подію та тривалість ефекту.
Найбільше цей ефект допоміг наростити підтримку Бушу-молодшому – до теракту 11 вересня 2001 року його діяльність схвалював 51% американців, а в кінці вересня – 89%. І цей ефект виявився дуже тривалим у часі, оскільки підтримка нижче 60% впала лишень у січні 2003, але далі, після вторгнення в Ірак у березні, знову зросла до більше 70%. На графіку 2 все гарно видно.
Трамп та сучасність
Американські оглядачі почали обговорювати цей ефект для Трампа з початком боротьби з пандемією – його підтримка зросла спочатку на 4% – до 47%, а далі знову повернулася до попередніх показників (оновлення рейтингів у реальному часі спостерігайте тут). Однак різниця між схваленням у 47% і несхваленням 49% є найменшою за період від його інавгурації (графік 3). З іншого боку, ще рано говорити про кінцевий результат дій Трампа та їх схвалення чи ні з боку американців.
Загалом ситуація така, що він поки значних вигод для свого рейтингу не отримує. Втім, є позитив серед республіканців – у їхньому таборі він зміг наростити схвалення до майже 90%. Враховуючи те, що загалом вибори останніх каденцій – це і про те, як «привести свого виборця до дільниць», і про те, як «перехопити поміркованих чи тих, хто сумнівається», то можна говорити про «rally around the flag effect».
Український досвід
Щодо прикладів із нашої історії, то схожий ефект гуртування спостерігаємо у підтримці Порошенка напередодні президентських виборів 2014 року. Звісно, суттєва різниця в тому, що він був лише кандидатом на той період. Однак зима-весна 2014 року загалом характеризувалася вакуумом влади в Україні, а з березня по квітень підтримка Порошенка, згідно з опитуваннями, зросла з 36 до 48%, а далі, на виборах, досягла 54%. Тож можна констатувати, що початок війни з Росією запустив цей ефект гуртування для політика, а тривав він до весни 2015 року, коли рівень підтримки повернувся до позначки у 30%. У нашому випадку це був ефект гуртування, принаймні, періоду березень 2014-травень 2015.
Світ
Повертаючись до нинішньої ситуації з коронавірусом у світі та зростанням підтримки національних лідерів, то дані дають змогу пересвідчитися у безпрецедентності ситуації .
Наприклад, хоча Британський уряд і змінив свою стратегію боротьби від «вироблення колективного імунітету» до «карантинних заходів», це не схвилювало острів’ян і дало зростання схвалення дій Бориса Джонсона на 13% – до 61%. Роботу Ангели Меркель схвалюють на 10% більше громадян. Також варто зауважити, що певною відправною точкою, опісля якої пішли зрушення в підтримці лідерів, стала заява ВООЗ про пандемію коронавірусу.
Місцева політика
Оскільки цей ефект гуртування найяскравіше проявляється і загалом спричинений міжнародними подіями, то, зрозуміло, що найпомітніший для національної політики. Однак нині впровадження чи забезпечення виконання різних заходів боротьби з пандемією лежить також і на місцевому самоврядуванні та місцевих органах влади. А, враховуючи те, що в нас ще й місцеві вибори восени, тож цікаво застосувати цю формулу для спостережень місцевої політики.
Наприклад, голови Чернівецької міської ради та ОДА регулярно розпочали проводити брифінги, етери, що, на мою думку, є цілком правильно. Саме ця зовнішня загроза вірусу для області та міста може спричинити цей «rally effect», додаючи посадовцям підтримку громадян.
Сприйняття рішень
Втім, розраховувати на зростання підтримки і появу цього ефекту гуртування можна, якщо ухвалені рішення: 1) отримають схвалення; 2) дадуть результат. Щодо першого, то всі ж знають вислів «непопулярні кроки/рішення». А скільки таких рішень, як нам здається, ми вже відчули. Ми навряд зможемо дізнатися щодо деяких із них, чи вони є кращими за ті, які не ухвалили, бо порівняти змоги або взагалі немає, або це вимагає врахування багатьох змінних, що є складною роботою. Наприклад, є випадок Швеції, де на карантині лише університети та старша школа, а молодша і садки працюють; кафе, парки і майданчики також відчинені. А є приклад Італії, де все зачинено і жорсткий карантин. Країни різні, тому просте перенесення рішень не працює. І так не лише з коронавірусом. Велосипед придумувати також не варто, але треба розуміти контекст, щоб не брати в гори шосейний.
Ефект для Каспрука та Осачука
Враховуючи все це, можу припустити, що значна частина схвалюватиме дії місцевих політиків щодо боротьби з пандемією, базуючись не на оцінці їхніх рішень, а на попередньо сформованому ставленні до самих політиків. Ті, хто підтримує Олексія Каспрука, поставляться здебільшого схвально до його ініціатив із протидії поширення вірусу, хто ні – навпаки, навіть якщо ці рішення будуть виправданими. Те ж стосується і рішень Сергія Осачука. Тому «rally effect» (а це більше 10% зростання) рівень підтримки напередодні місцевих виборів не змінить. Якщо й додасть комусь, то незначний відсоток, за рахунок громадян, які нейтральні чи помірковані в оцінках. Чи матиме це вплив на результати виборів, зможемо поміркувати ближче до осені.
Відкриття ефекту гуртування стало можливим у США завдяки значному масиву соціологічних даних, а щодо місцевої ситуації – ми такими дослідженнями не володіємо, тому все це – лише мої спостереження.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думку, висловлену у матеріалі.
