Трактор проти коронавірусу. Чим живе Білорусь під час світової пандемії – у колонці Даші Слабчанки

Про засоби проти коронавірусу від Олександра Лукашенка, білоруських волонтерів у боротьбі з поширенням covid-19 та те, як епідемія вплинула на Білорусь, пише у колонці мінчанка Даша Слабчанка.

Якби у Білоруського уряду був піарник, він би точно вірив, що чорний піар – це також піар. Білорусь, про яку рідко згадують світові ЗМІ, знову у центрі уваги завдяки головному ньюзмейкеру. Це єдина країна в Європі, де не призупинили національний чемпіонат із футболу та інші масові заходи, а президент, хоч і не останній у Європі, але все ж диктатор, то заперечує існування коронавірусу, то пропонує несподівані способи лікування.

Незважаючи на те, що 29 січня уряд направив перші 20 тонн гуманітарної допомоги до Китаю та запровадив медичний контроль у національному аеропорту, як і більшість країн світу, Білорусь виявилася непідготовленою до боротьби з хворобою на своїй території. А сам президент Олександр Лукашенко, який знає все краще за інших ось уже впродовж 25 років, узагалі заперечив вірус і вибудував теорію змови.

Спочатку це було навіть смішно. Президент поділився рецептами від коронавірусу, які розмножувалися у його голові з такою ж швидкістю, як і сам вірус. Найпопулярнішим рецептом був трактор – мовляв, хто працює на тракторі, тому ніякі віруси не страшні. Потім він додав сауну з горілкою, дим біля багаття, вершкове масло, свіже повітря, холод (наприклад, на хокейному майданчику, де повітря настільки крижане, що «вірусів не видно»). Коли здавалося, що білорусів уже нічим не здивуєш, в «аптечку» додали новонароджених козенят: вони кольору медичного халата, поглянеш на них – і жоден вірус не причепиться.

З цього можна було б сміятися, якби Міністерство охорони здоров’я виконувало свою роботу належним чином, вчасно надавало інформацію. Білорусь лідирувала за кількістю тестів, а на карантин під наглядом лікарів відправляли не лише тих, хто захворів, але й контакти першого та другого рівнів. Але так тривало недовго: Міністерство затихло, не надавало повідомлення про хворобу щодня, але якщо і повідомляло щось, то в те ніхто не вірив. Інформація про першого загиблого спочатку з’явилася у ЗМІ – тільки після цього чиновники були змушені визнати смерть.

І тут стало зовсім не до сміху. Лукашенко звинуватив у смерті самого померлого, заявивши, що він був старою людиною, яка не сиділа вдома (в країні немає карантину, і людям доводиться ходити на роботу). Про другого загиблого він сказав, що було дуже дивно, як він жив із вагою 135 кг. Жодного слова співчуття. Білоруси навіть розпочали сумно-саркастичний флешмоб: вони самі собі писали сумні некрологи від імені Президента. Зрештою Лукашенко зробив висновок, що у людей психоз, вони опускають руки і не борються за своє здоров’я у лікарнях, тому й помирають. Один некролог на всіх.

Коли президент ображає загиблих та готується до параду до Дня Перемоги 9 травня, з лікарень надходить усе більше тривожної інформації. Більшість лікарів боїться говорити відкрито, але очевидно, що у лікарнях не вистачає засобів захисту для персоналу. Буквально за лічені дні збираються сотні волонтерів, які давно вже не вірять у державу і знають, що не варто очікувати від неї допомоги. Це люди, які не раз об’єднувалися — для допомоги білоруським політичним в’язням чи вирішення екологічних проблем.

Один із координаторів групи допомоги Андрій Стрижак, у якого великий досвід доставки гуманітарних товарів від білорусів на схід України, розповідає, що респіратори для білоруських лікарів діставали буквально з-під землі: запасами ще після Чорнобильської катастрофи поділилися шахтарі. Волонтери збирають гроші на придбання та пошиття масок і костюмів для лікарів, 3D-друкарні виготовляють пластикові щитки для обличчя, ресторани готують смачні домашні обіди для лікарень, люди передають у медзаклади безконтактні термометри, засоби гігієни і просто каву з печивом. Після цього волонтери направляють допомогу в регіони.

Всього за два тижні прості громадяни пожертвували на волонтерські програми понад 135 тисяч доларів. Міністерство охорони здоров’я, незважаючи на офіційну політику відмови, оголосило благодійний збір коштів – зібрано понад мільйон євро. Без карантину громадяни намагаються максимально самоізолюватися, все більше людей виходять на вулицю у масках та одноразових рукавичках. Люди похилого віку перебувають у групі ризику, тому що багато хто з них ще досі вірить телебаченню.

Білорусь неодноразово демонструвала порочність авторитарної системи та культури мовчання. Важко не порівнювати цю ситуацію з Чорнобильською катастрофою, коли влада також приховувала інформацію про небезпеку і проводила паради. Все частіше виникає запитання: «Що буде, якщо щось трапиться на Білоруській атомній електростанції, яку скоро запустять?» На початку пандемії побутувала думка, що авторитарному уряду легше зупинити поширення вірусу. Навіть у демократичних країнах співали оди Китаю, який швидко та ефективно справлявся зі спалахами вірусу. Але дивлячись зараз на кількість хворих та померлих у світі, до китайської статистики виникає ще більше запитань. Ніхто не був готовий до того, що ситуація з коронавірусом зайде так далеко, але вже зараз зрозуміло, що, як і в будь-якій кризі, важливий прозорий процес ухвалення рішень, своєчасний доступ до якісної інформації, підтримка уряду та сильне громадянське суспільство.

Для довідки: станом на 16 квітня у Білорусі офіційно підтвердили 4204 випадків коронавірусу, з них 40 – летальні. Раніше повідомляли, що коронавірус виявили у понад 300 лікарів.

Залишити відгук