0
У Сокирянській ЦРЛ підготували інфекційне відділення, забезпечили заклад киснем, а лікарів – засобами індивідуального захисту, а також надали їм комфортні умови для обсервації.
Сокирянщина – один із перших районів, де зафіксували смерть пацієнтки у Чернівецькій області з лабораторно підтвердженим коронавірусом. Наразі тут є вісім інфікованих (із них дві дитини) та четверо з підозрою, які лежать із пневмонією в інфекційному відділенні.
У Сокирянській центральній районній лікарні є шість апаратів ШВЛ, тут повністю зберегли інфекційне відділення, а лікарів забезпечили засобами індивідуального захисту та облаштували місце обсервації на час епідемії. Жителі краю й меценати допомогли медикам отримати все необхідне.
Як працюють лікарі у найвіддаленішому районі області в умовах епідемії, про співпрацю влади, населення та лікарів читайте у нашому репортажі.
«Допомогли спонсори та депутати, самостійно пошили захисні костюми»
Сокирянська ЦРЛ – це велика сучасна лікарня з усіма відділеннями, яку відкрили десять років тому. У закладі є шість апаратів ШВЛ, із них два високотехнологічні, 84 точки для кисню у різних відділеннях (із них наразі готові до використання 35). Тут оновили обладнання для подачі кисню та підготували реанімаційне відділення для важких хворих із СOVID-19.
Інфекційне відділення лікарні розташоване окремо, відповідно до вимог. Там є системи біологічної очистки стічних вод, боксовані палати тощо.
Однак цього всього у Сокирянах могло не бути, каже голова районної ради Василь Козак.
«Мене два роки змушували закрити інфекційне відділення, бо, згідно з медичною реформою, госпітальний округ мав бути у Хотині, і там повинна бути лікарня. Але як з’ясувалося, сьогодні там немає жодного апарата ШВЛ, нема де лікувати таких хворих. На наше інфекційне не виділяли жодної копійки, бо вважалося, що в районних центрах не повинно бути цих відділень, лише в області», – розповідає Василь Козак.
Крім того, він каже, що фінансування ЦРЛ теж зменшилося. До створення громад із державного бюджету отримували субвенцію, яка покривала 70% витрат. Тепер ці кошти передають на громаду, тож вона заборгувала лікарні 10 млн гривень. Допомагають медзакладу наразі спонсори, місцеві депутати.
«Ми самостійно пошили захисні костюми, захистили лікарів, створили їм умови. Ми – український Ухань, але централізовано отримали лише два ручних дихальних апарати, два пульсоксиметри, 26 тисяч багаторазових масок, шість тисяч одноразових масок, захисні окуляри, респіратори – 200 штук, два дозатори лікарських речовин. Це вся допомога від держави лікарні, в якій уже є випадки зараження та смерті. Все інше – це близько півтора мільйона гривень – на боротьбу з вірусом зібрали на місці», – зауважив Василь Козак.
За його словами, на базі Хотинської ЦРЛ планували створити опорний заклад, а в Сокирянах замість лікарні – хоспіс.
«Але це так не робиться. Подивіться на Хотинську лікарню і нашу. Я пропонував, якщо хочемо це робити, треба створити комісію, перевірити чотири лікарні, подивитися умови і тоді вже вирішити, де зробити опорну лікарню, де краще. Де менше треба не в штукатурку вкладати, а в медичне обладнання. Але в нас усе зводиться до політики, а не роблять на результат. Україна до епідемії не готова взагалі. Ми знову опинилися в ситуація, як 2014 року, коли армія жила з допомоги волонтерів, підприємців, пожертвувань. Україна отримала декілька літаків допомоги для боротьби з коронавірусом, але де це все, куди воно дівається? Ми своїми силами забезпечуємо лікарів. Ось нещодавно почали в районі шити для них захисні халати», – каже Василь Козак.
Сокирянська ЦРЛ
Сокирянська ЦРЛ має три окремих входи. Приймальне відділення тут також розділене згідно з нормами.
«Якщо це хворий із підозрою на COVID-19 або інфікований, він поступає в інший вхід. Окремим ліфтом піднімається у реанімаційне відділення. Тут йому проводять рентгенографічне обстеження. У нас сучасний цифровий рентген», – каже директор КНП «Сокирянська районна лікарня» Олександр Андрійчук.
Якщо це екстрена медична допомога, лікарям повідомляють, що пацієнт інфікований коронавірусом, медики одягають спеціальні захисні костюми.
У лікарні працює комунальна аптека, вона прибуткова.
«Аптека у нас – це комунальне підприємство, не збиткове, районної ради. У кожному населеному пункті у нас є філіал цієї аптеки. Ми маємо можливість контролювати ціни і відповідати за якість медикаментів», – проводить екскурсію лікарнею Василь Козак.
«Відділення інтенсивної терапії, куди будуть надходити хворі з COVID-19, поділили умовно на чисту та брудну зони. У так званій чистій, зеленій, зоні вільно може перебувати персонал. Ми встановили захисні бар’єри, щоб не переміщувалися повітряні маси, вони функціональні», – розповідає директор ЦРЛ.
Бокс, де перебувала хвора з СOVID-19, яка померла у лікарні, дезінфікували та підготували для інших пацієнтів.
«Це реанімаційна палата. Тут є монітор пацієнта, за потреби ставимо апарат ШВЛ. Якщо інфекційне відділення не буде справлятися з хворими з COVID-19, увесь третій поверх лікарні ми переобладнали для інфікованих. Тут палати як бокси – у них щільно зачиняються двері», – каже Олександр Андрійчук.
«Жінка, яка померла у нашій лікарні, приїхала з Франції, гостювала у доньки, жителька села Ломачинців Сокирянського району. Напередодні у неї діагностували коронавірус. Вона їхала мікроавтобусом, у якому було десять осіб. Наразі ще двоє пасажирів цього мікроавтобуса перебувають у нас в інфекційному відділенні з коронавірусом», – розповів голова районної ради.
«Якби у кожному районному центрі створили такі умови, як у нашій лікарні, це можна було б назвати медичною реформою. Але найперше – не умови та обладнання, а лікарі. Бо без фахівця вся апаратура – металолом. Ми залучаємо до роботи лікарів із Чернівців та інших населених пунктів і забезпечуємо їх житлом. Уже надали 14 квартир для наших медиків», – зазначив Василь Козак.
На запитання, чому лікарня у Сокирянах краща, ніж усі в районі та навіть у Чернівцях, голова райради відповів:
«Я тут 20 років працюю: то головою районної ради, то райдержадміністрації. Не планую звідси нікуди виїжджати і збираюся тут доживати віку. Тому робив тут усе як для себе, так і для всіх жителів району».
Лікарів годують усім районом
Інфекційне відділення розташоване за кількасот метрів від ЦРЛ. Тут патрулюють двоє поліціянтів. Територія закритого типу. Це типове відділення радянського зразка. Всередину приміщення нас не пускають, оскільки це небезпечна червона зона. Фотографуємо умови у лікарні через вікно.
Відділення має два поверхи. На першому є дев’ять боксованих палат, тут можуть розмістити 25 хворих. На другому поверсі – 11 боксованих палат, у яких також можуть розмістити 25 пацієнтів. Загалом можуть прийняти 50 осіб. Кожен бокс має власний вхід та вихід. Пацієнти перебувають по одному в палаті, у кожному боксі є гаряча вода, санвузол.
«Наразі у нас перебувають четверо хворих у інфекційному відділенні з пневмонією та підозрами COVID-19, у них є супутні патології: онко, астма та діабет. Напередодні ми виписали двох пацієнтів, які були з коронавірусом. Але у їхніх двох дітей підтвердили COVID-19. Вони зараз удома, там чергує пост поліції, а стан здоров’я контролює сімейний лікар», – розповідає завідувачка інфекційного відділення Сокирянської ЦРЛ Інна Гуцул.
Щодо пацієнтів, вона каже, що ті хочуть додому. На них чекають рідні та близькі. Але після виписки вони ще 14 днів повинні перебувати на ізоляції.
За словами завідувачки відділення, лікарі інфекційного вирішили з 20 березня бути на обсервації, аби надавати цілодобово допомогу хворим та щоб не контактувати зі своїми сім’ями.
«Наразі ми проживаємо у дорослому реабілітаційному центрі. Там перебуває увесь колектив із 15 осіб. Харчуванням забезпечує лікарня. А сьогодні Василь Васильович (голова районної ради, – авт.) передав нам особисто фрукти. Вирішила піти на обсервацію, бо вдома маленька дитина, не хочу наражати її на небезпеку», – каже Інна Гуцул.
У реабілітаційному центрі є все для комфортного перебування лікарів на обсервації. Жінки поділилися на групи, мають кухню, тренажери. Лікарня надає їм покращене харчування. Крім того, їм приносять їжу рідні та жителі райцентру.
«Тут ми відпочиваємо, маємо тренажери, можемо оздоровлюватися. Ми навіть не очікували, що матимемо таку підтримку, нас усім забезпечили. З рідними спілкуємося телефоном, вони приносять нам до порогу їжу. Звісно, сумуємо за своїми сім’ями. Хочемо, щоб швидше завершилася епідемія, аби прийти додому та обійняти рідних», – кажуть лікарки.
Фото Олександра Білоуса
