Великий піст: привести в порядок тіло й душу

Чернівецькі священнослужителі розповіли, яка справжня мета дотримання посту, а дієтологиня пояснила, як вберегти організм від виснаження.

Великий піст — найголовніший та найсуворіший у християнстві. Він розпочинається 2 березня, триватиме 48 днів та закінчиться 18 квітня. 19 квітня відзначатимуть Великдень.

Що таке піст, яке значення він має для християнства та чому в цей період прийнято обмежувати свій раціон, журналістам «Шпальти» розповів асистент кафедри культурології, релігієзнавства та теології Ігор Луцан:

«Зараз ми перебуваємо у періоді Великого посту, який ще називають Чотиридесятницею. Таку назву цей процес має тому, що, згідно зі Святим Письмом, Ісус Христос провів 40 днів у пустелі, відмовившись від їжі та води. Таким чином він готував себе до страждань, Розп’яття і до Воскресіння. А християни так наслідують Сина Божого та йдуть його шляхом очищення. Але люди не можуть цілком відмовитися від їжі та води, як Ісус, тому вони влаштовують такі харчові обмеження, як відмова від м’яса, молочних продуктів».

За словами священника Ігоря Луцана, під час посту потрібно тримати організм у стані легкого голоду та не вдаватися до крайнощів, адже сильно зголоднівши, людина думатиме лише про їжу, а перенаситившись нею, вона не задумується над духовним розвитком.

«Християнство акцентує увагу більше на пості духовному, ніж тілесному. Утримання від певних продуктів — це лише один із методів досягнення духовного очищення. Людина, за віруваннями православних християн, складається з трьох частин: тіла, душі і духу. Якщо не вдосконалювати рівномірно всі три складові, а концентрувати увагу лише на харчуванні, то це не піст, а дієта. Та навіть у такому випадку можна не дотриматися канонів, бо переїсти можна і пісною їжею, а ненаситність — це теж гріх», — запевняє священник.

Однак робити такі розвантаження теж потрібно правильно, адже неграмотне ведення дієти може ослабити організм здорової людини та загострити хронічні захворювання у тих, хто вже має проблеми зі здоров’ям.

Чернівецька дієтологиня, доцентка кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету Мирослава Березова каже, що не варто часто вживати поширену зараз пісну випічку, пісний майонез, макарони, тому що ці продукти не лише не приведуть до бажаної очистки організму, а й можуть додати зайвих кілограм.

«Під час Великого посту люди відмовляються від м’яса, риби, яєць, масла, інших молочних продуктів. Тобто, кількість білку та жирів у раціоні різко знизиться. Натомість вуглеводів збільшується. Такий дисбаланс не виникне, якщо правильно побудувати раціон та знайти заміну забороненим продуктам. Взагалі відмова від м’яса добре позначиться на діяльності кишківника, але відсутність у харчуванні кисломолочних продуктів не вплине позитивно на організм. Канонічно віряни приймають їжу раз чи двічі на день. Для українців цього недостатньо, бо багато працюють фізично. Проте незначне відчуття голоду позитивно впливає на організм, оскільки тоді у ньому вмикаються процеси автофагії, які стимулюють клітини тіла до самоочистки. А це своєю чергою стає каталізатором процесів омолодження, покращення настрою та загального самопочуття», — каже Мирослава.

Проте постити повинні не всі. Митрополит Чернівецький і Буковинський православної церкви в Україні Данило Ковальчук розповів, хто може відмовитися від дотримання посту або скоротити його.

«Діти ще не мають таких спокус у цьому житті, як у дорослих, а людям старшого віку ці спокуси вже нецікаві. Крім того, від посту звільняються вагітні жінки, хворі люди та за можливості ті, хто не може обмежувати себе у їжі через професію. Але таких винятків немає у стриманості в розвагах, прослуховуванні музики, вживанні алкоголю, співі, танцях тощо. Не можна під час посту влаштовувати гуляння, весілля, інші великі святкування», — пояснює митрополит Данило.

Дієтологиня Мирослава Березова рекомендує тим, хто впевнений, що йому варто постити, шукати замінники нерекомендованих до вживання харчів серед продуктів рослинного походження, а також урізноманітнювати раціон:

«Нестачу тваринного білка ми заміняємо рослинним — це обов’язково бобові (квасоля, горох, сочевиця, нут, маш). Замість кисломолочних виробів добре вживати квашену капусту. Нестачу жирів можна знизити, якщо їсти авокадо, грецькі горіхи, особливо мигдаль, також кунжутне насіння, зерна соняшника та кабачка. Також у пісному раціоні знижується кількість кальцію, ми знову ж можемо його отримати з кунжуту та мигдалю. Крім того, варто частіше їсти овочі як у сирому вигляді, так і варені. Згідно з канонами, у християнському пості є дні, коли можна вживати рослинні олії, рибу, певні інші продукти. Тому ті, хто хоче постити і не лише зберегти, а й покращити стан організму, повинні цілком дотримуватися цих правил».

Про них не з чуток знає Ярослав Андрушко. Чоловік тримає Великий піст із 15 років та ще жодного разу не допустив його недотримання. Каже, що навчили його цієї християнської традиції батьки.

«Пізніше, коли я підріс, продовжив постити, бо це моя релігійна позиція. Я відмовляюся не лише від м’яса та молока, але й від шоколаду та деяких пісних продуктів, які приносять мені задоволення, наприклад, від круасанів. Звісно, не п’ю алкоголю, не ходжу на дискотеки, відмовляюся від інших шкідливих звичок», — говорить Ярослав.

Окрім обмеження у раціоні та розвагах, чоловік, якщо це можливо, частіше займається благодійністю та намагається не конфліктувати:

«Дуже важко інколи стриматися, заспокоїтися та зберегти чистий розум і совість, коли виникає якийсь конфлікт. Але поки мені вдається. Та й піст — це чудова можливість вирішити стосунки з людьми мирним шляхом, за Законом Божим. Коли є змога, я роблю якісь пожертви та волонтерські внески. Після посту я розумію, що досягнув мети, бо зазвичай відчуваю спокій і моральне піднесення, а також полегшення. Адже під час Чотиридесятниці я намагаюся позбутися не лише шкідливих звичок, а й шкідливих думок».

Погляди Ярослава поділяє і його дружина, однак не завжди може обмежувати себе у харчуванні так, як він.

«Вона теж живе за тими принципами, що і я, також намагається вирішувати конфлікти мирно, допомагати іншим людям, контролювати свій розум і думки, але через стан здоров’я (вона зараз у декреті) дружина не може дозволити собі скоротити свій раціон. Але вона готує мені пісну їжу і в часи, коли цілком здорова, теж долучається до мого стилю життя», — розповідає Ярослав Андрушко.

Митрополит Данило Ковальчук посянює, що контроль має бути і в інтимному житті, виняток лише для обвінчаних пар:

«Обвінчана пара людей може дозволяти собі втіхи за взаємною згодою. Після вінчання їм дається право самим вирішувати, коли вони хочуть отримати задоволення, незалежно — піст це чи ні. Також вони мають право зачинати дитину у будь-який час, який вважають за потрібне. Всім нежонатим рекомендується стримувати своє бажання».

Священник Ігор Луцан запевняє, що для очистки під час Великого посту не обов’язково дотримуватися дієти, адже насамперед варто турбуватися про нематеріальну складову людини — душу:

«Зараз поширена тенденція постити для того, щоб скинути зайву вагу чи здатися кращим у очах своїх родичів і знайомих, але це неправильний підхід. Люди, які не дотримуються харчових обмежень, але регулярно сповідаються, приводять до ладу думки та емоції, вчаться контролювати поведінку, допомагати тим, хто цього потребує, стануть ближче до Бога швидше, ніж ті, хто строго дотримується дієти, але дозволяє собі ображати та принижувати інших у думках чи відкрито або робити інші погані вчинки. Певним чином це гріх — використовувати релігійні канони для корисних, лицемірних цілей».

Фото Ігоря Волощука та Іванни Шевчук