0
Книжкова оглядачка Лілія Шутяк пише, про що розповідають автори Стефан Ґарньє, Жіль Леґардіньє та Стівен Кінг у своїх книжках про котів.
Фото Dave Francis. unsplash.com
У багатьох людей початок весни традиційно асоціюється з потеплінням, цвітінням пролісків і шлюбними ігрищами котів. В останніх навіть є своє свято, яке в більшості європейських країнах та Японії відзначають наприкінці лютого, у Великобританії – 8 серпня, а в США – 29 жовтня.
Коти здавна були важливою частиною людського життя. Їх не тільки тримали як домашніх улюбленців. Котам поклонялися (наприклад, у стародавньому Єгипті), їх боялися і шанували. Ці тварини часто з’являлися у фольклорі та літературі. Згадаймо хоча б найвідоміших: Бегемота з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита», Чеширського красунчика з книжки Льюїса Керрола «Аліса в країні чудес», «Кота у чоботях» Шарля Перро чи Пана Коцького з українських казок.
У сучасній літературі пухнастики теж зустрічаються часто. І не просто як головні герої історій, а навіть як коучі. З таким персонажем ми познайомимося у творі французького письменника Стефана Ґарньє «Думай і дій як кіт». Книжка містить розповідь про 40 головних здібностей кота, які варто було б перейняти людям, аби приборкати стрес, керувати стосунками, планувати свій день, повертати самоповагу. На прикладі свого кота Зіґґі, з яким автор живе вже 15 років, він показує, як можна пристосуватися до оточення, навіть якщо в тебе нема однієї лапи (як у його пухнастика).
Про вроджену мудрість цих тварин ходять легенди. «Коти дотримуються життєвої філософії, яку, здається, можна описати кількома словами, – міркує автор. – Їж, грайся, спи, дбай тільки про свій комфорт та роби лише те, що подобається». Адже, як відомо, у котів єдиний пріоритет – власний добробут. А ще всі вони красиві від народження й до смерті. Цікаво, у чому секрет?
Кожен із розділів книжки Стефана Ґарньє починається з цитат відомих людей про котів: психолога Зиґмунда Фройда, філософа Бенедикта Спінози, акторки Анні Дюпре, режисера Жана Кокто, письменників Теофіля Ґотьє, Марка Твена, Ернеста Гемінґвея, Стефана Малларме та інших.
Також у книзі є різноманітні ілюстрації із зображенням пухнастиків, що колоритно доповнюють текст. Видання містить і розпорядок дня кота – від часу прокидання аж до вкладання спати. Автор пояснює читачеві, як людина може застосовувати звички цих тварин у щоденній практиці та яку користь це принесе. Наприкінці книжки ви знайдете спеціальний тест, який допоможе визначити показник «котячості», тобто те, наскільки ваш життєвий стиль близький до трибу життя вусатих.
У такій же легкій та невимушеній формі написана й друга книжка – «Остерігайтеся котів» французького письменника Жіля Леґардіньє. Тут ідеться про 30-річну Жулі Турнель, яка одного дня наважується на рішучі зміни. Зустрівши привабливого сусіда по будинку, молода жінка стає одержимою знайомством із ним, що, зрештою, потягне за собою низку карколомних пригод. Та звільнення з банку й зовсім неперспективна робота в пекарні – далеко не все, до чого вдається Жулі під впливом кохання.
«Остерігайтеся котів» – це мила і добра розповідь зі справжнім французьким шармом, у якій просто-таки відчуваєш легкий аромат свіжих багетів і затишність маленьких будиночків. Коли хочеться взяти запашної кави і вмоститися на підвіконні з улюбленим чтивом. Це саме той момент, коли книжка смакує, як круасан, у якому розумний кондитер заховав несподівану родзинку. Роман особливо припаде до душі тим, хто вже задався питанням: а до чого тут коти?
А щоб коти не здавалися вам цілком доброзичливими і лагідними тваринами, як це постає з попередніх книжок французьких авторів, згадаю історію ще одного пухнастика, чия доля склалася не так позитивно.
Мова йде про Черча з роману американського письменника, короля горору Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». Образ цього кота відомий усім, хто коли-небудь цікавився творчістю згаданого автора або дивився одну з екранізацій однойменного твору (перша – 1989 року, друга – 2019-го). Історія, розказана тут, заснована на власному досвіді автора. А йдеться в романі про родину молодого лікаря Луїса, яка переїжджає з Чикаго до маленького містечка Ладлоу. Там вони живуть неподалік від шосе, на якому гине чимало домашніх тварин. Сумна доля спіткала й улюбленця дочки лікаря Черча. Щоб не засмучувати дівчинку, Луїс разом із другом ховають кота на особливому кладовищі. У цьому й була катастрофічна помилка, що згодом дорого обійдеться його сім’ї.
Як би там не було, але коти займають не останнє місце в нашому житті, про що й свідчить особлива літературна увага до цих істот. Вони виконують роль помічників і менших друзів людини. Коти дарують радість і любов, спокій і співпереживання. Та й зрештою, «оскільки ми наділені тільки одним життям, то чому б не провести його з котом?» Або можна і з декількома.
