Колонки

«Про спалах коронавірусу в Італії я дізналася від мами, яка у паніці зателефонувала мені з України»

Чернівчанка Наталія Федорович, яка живе у Ломбардії в епіцентрі коронавірусу в Італії, пише про реакцію заробітчан та італійців на ситуацію з інфекцією та ділиться враженнями від побаченого. 

Фото Andreas Solaro/AFP via Getty Images

Ми живемо на північному заході Ломбардії (адміністративний регіон у Північній Італії, — ред.) у невеличкому містечку за 25 км від Мілана. Тут усе спокійно, особливих змін наразі не помітно, крім зачинених садочків та шкіл. Але всі інші заклади працюють. У супермаркеті є продукти, хоча їх активно розкуповували вихідними. 

Про спалах коронавірусу я дізналася від мами, яка у паніці мені зателефонувала з України минулого тижня. У мене просто немає телевізора, і зараз я, як ніколи, цьому рада.

Насправді не все так страшно, як «малюють» ЗМІ і соцмережі. Ситуація під контролем. Людей інформують про все, що відбувається. Ми знаємо, як уберегтися, куди телефонувати в разі виникнення симптомів. 

У населених пунктах, де виявили вірус, карантин

У декотрих населених пунктах заборонили в’їзд та виїзд, зачинили школи і садки. Таких міст поки 10, усі на сході і півдні Ломбардії. Втім, у людей є все необхідне для життєдіяльности. Поліція та військові все контролюють.

В інших містах Італії та Мілані зокрема рух вільний. Ресторани, бари, магазини, офіси, банки, салони краси та інші заклади не дуже велелюдні. Державні установи працюють, щоправда, у зміненому режимі. Також скасували концерти, вистави, футбольні матчі тощо.

Влада змінила розклад потягів та автобусів. Багато затримок і скасованих маршрутів. Наприклад, транспорт, який курсувавав кожні пів години, тепер ходить раз на годину, а то й рідше. Та це можна пояснити зменшенням пасажиропотоку. Зараз усі намагаються зайвий раз не їздити громадським транспортом, хоча його тут миють і дезінфікують. 

 Реакція італійців

Італійці реагують по-різному. Хтось панікує: все змітають із прилавків, сидять удома і нікуди не виходять. Дехто продовжує вести активний спосіб життя. Жартують, що найкращий спосіб уникнути вірусу це келих доброго вина чи віскі. Але популярні тут китайські ресторани вже не так часто відвідують, вони майже порожні. Також італійці не поспішають до китайських магазинів та перукарень. Хоча така дискримінація, на мою думку, не надто справедлива. Адже першим, хто захворів, був не китаєць, та й зараз серед інфікованих більше італійців. Щодо летальних випадків, то справді у зоні ризику люди похилого віку, особливо ті, хто вже чимось хворіє. 

Як реагують українські заробітчани

Серед заробітчан панікерів більше. Адже багато українців тут перебувають за безвізовим режимом, у когось цей термін завершується і їм треба повертатися додому. Деякі приватні перевізники скасовують рейси. Польоти поки ще є, але їх посилено контролюють. До речі, ми прилетіли до Італії на початку лютого, в аеропорту навіть тоді всім вимірювали температуру. Зараз українське посольство в Мілані зачинено для прийомів, тому, певно, є багато проблем у наших співвітчизників і через це.  

Як я відчуваю ситуацію 

Зараз ніби перше січня людей на вулицях мало, більше в продуктових магазинах. З полиць беруть макарони, томати, цукор, печиво, каву, воду, туалетний папір. Але прилавки не порожні, як, можливо, хтось бачив на фото у соцмережах. Так, змітали продукти з полиць і до цього, особливо на вихідні. В одній із мереж супермаркетів був трохи більший ажіотаж, тому навіть викликали поліцію і запускали людей групами по декілька десятків. Проте щодня полиці магазинів поповнюють новим товаром. 

Насамперед ми з чоловіком переймаємося здоров’ям нашої дитини. Уникаємо великого скупчення людей, не їдемо до Мілана громадським транспортом. Ретельніше і частіше прибираємо квартиру. Як приходимо з вулиці, одразу ж протираємо спиртом руки, обличчя, телефон, перемо і дезінфікуємо верхній одяг, взуття. 

На підприємстві, де працює мій чоловік, графік роботи не змінився. У кожній установі є свій лікар, саме він і вирішує, чи працівники можуть продовжувати роботу. 

Дехто примудряється «наживатися» на такій паніці. Скажімо, продають маски по 10 та засоби дезінфекції по 100 євро. Я чула про шахраїв, які відвідували помешкання літніх італійців у нашому регіоні, представлялися співробітниками поліклініки або «Червоного Хреста», пропонували пройти тест на COVID-19. Так пограбували квартири декількох людей. 

Коментарі