Наша ідея – робити космічну музику, щоб люди забули про свої проблеми і релаксували від реалій

Про експерименти з етномузикою, українське звучання та кавери на цимбалах в інтерв’ю з етноколективом «Zapal».

14-16 лютого у Чернівцях відбудеться музичний фестиваль InStrum Fest. Спільно з організаторами заходу «Шпальта» знайомитиме вас із учасниками події.

Цього разу ми зустрілися з гуртом «Zapal», який складається з Андрія Стовп’юка (цимбали), Івана Прекаски (кахон) та Олексія Маркеса (гітара). Гурт виконує інструментально популярні кавери у власному аранжуванні, але й має авторські композиції. Іван та Андрій – випускники Чернівецького училища мистецтв імені Сидора Воробкевича. Олексій – музикант без спеціальної освіти. Про особливість «Запалу», космічну музику та виступ на InStrum Fest читайте в інтерв’ю з учасниками експериментального гурту.

У вашому складі троє музикантів. Де ви познайомилися та як вирішили створити гурт?

Андрій: Усе почалося з дуету: я та гітарист, проте його забрали до армії. Ми тоді були студентами у коледжі мистецтв, але не були задіяні в колективах. Досвіду набиралися «на вулиці». Спочатку з однією бандою грав на Калинівському ринку молдовську народну музику. Там заробляв перші гроші. Згодом мене запросив музикант, який грав із гуртом на вулиці Ольги Кобилянської. У них щось не пішло. Звісно, що я погодився. Так утворився дует. Люди з часом почали нас слухати. Але ми зрозуміли, що нам не вистачає ритму. Так ми запросили Ваню — і з’явився кахон. Почалися перші виступи на сцені. Потім я собі подумав, що ще не вистачає бас-гітари. Проте це не практично, адже ми виступаємо наживо та возимо з собою всі інструменти. Це був певний експеримент. Почали вдвох, а тепер граємо втрьох.

Чому саме така назва – «Zapal»? Чи пов’язана вона з етноукраїнською музикою?

Андрій: Ми популяризуємо суто український інструмент – цимбали в сучасному звучанні, звісно. Наша фішка у тому, що виконуємо кавери у своєму аранжуванні та підтримуємо традиції, тому граємо також і народну музику. Але переважно – це сучасна музика та авторські мелодії. Чому «Запал»? Ми кайфуємо від цього, тому реально запалюємо слухачів, це повна віддача. У нас були різні назви. Але зупинилися на цій вдалій.

Олексій: Ми робимо ставку на запал, і ця назва збігається з нашою концепцією – це перш за все енергетика, подача, не стільки точність звучання і техніка, скільки справжність.

Ви використовуєте незвичні інструменти для української сцени: кахон та цимбали. Поясніть, будь ласка, чому обрали саме їх?

Андрій: Ми навіть так випадково зустрілися. Цимбали, тому що я цимбаліст. А Іван грає на кахоні, і його інструмент підходить до нашого звучання. Зручно, коли їдеш на виступ, але тобі не потрібна ударна установка, тому що у нас є Іван. Є ідеї використовувати різні ударні інструменти.

Олексій: Так, кахон прекрасно підходить для акустичних інструментів, ось тобі – акустична гітара та цимбали.

Етно в українській сучасній музиці зараз доволі популярне: і в електронній, і в репі та і популярности набирають етногурти такі, як «DakhaBrakha». З чим, на вашу думку, пов’язана така цікавість саме до українського етно у музиці?

Андрій: Потрібно показати наші інструменти на цілий світ, принаймні, хотілося б. Ми виступали на Drive for life fest, і нам було цікаво, чи таке людям дійсно подобається. Я би назвав це експериментом. Але виступ загалом вдався. Зрозуміли, що такий інтерес до етно у музиці через власне автентичне звучання та наше коріння.

Олексій: Андрій – цимбаліст, як-то кажуть, сам Бог велів займатися етномузикою. Але річ у тім, що ми граємо кавери відомих закордонних виконавців, і це сучасне звучання переплітається з нашим.

Отже, етнічні мотиви у музичних треках використовують. Та чи купують в Україні етномузику?

Олексій: Треба правильно подати, правильну промоцію, як і з усім. Так, люди купують таку музику: може, когось більше, когось менше, проте на таку музику попит є точно.

Андрій: У нас студійних записів на продаж поки що немає, тому ми точно не знаємо. Але маємо надію і відчуття, що це зайде слухачам. Повинно зайти.

У вашому репертуарі більше каверів чи авторської пісні? Чому взагалі кавери? Чому не зробите акцент на авторському доробку?

Андрій: Каверів, звісно, більше. Інструментальну музику не так легко створити, тому що хочеться слухача зачепити. Зробити певний мінус – можливо. А зробити інструментальний формат, який би слухали – не знаю. Люди звикли до вокалу, а у нас саме фішка в інструментах. Потрібно щось оригінальне. І, звісно, досвід потрібен. Працюємо над усім цим.

Зрозуміло, що кавери – це своє нове аранжування. Але у якому жанрі гурт грає свою музику?

Олексій: Електро-фолк, можливо. Просто ми ще не визначилися насправді з точним жанром. Ми знаємо, що хочемо експериментів з електронною музикою. У нас є етноінструмент – цимбали. Як це поєднати, до кінця поки собі не можу уявити, але треба щось думати і створювати.

Як часто ви проводите репетиції?

Андрій: Колись ми жартували, що кожна наша репетиція – це вулиця Кобилянської. На постійній основі не виходить часто зустрічатися. Бувають різні ситуації: Іван навчається у Львові, приїздить раз у тиждень – і то не факт. Із Льошою легше опрацювати такі моменти, але у нас є багато справ окремо від цього. Я працюю та навчаюся, у Льоші – свої проєкти та робота. Нам дійсно важко збиратися.

Іван: Але коли у нас концерти чи серйозні виступи, то, звичайно, на цю справу йде більше часу: підготовка, репетиції і все таке.

Олексій: Крім того, ми ще працюємо окремо, розвиваємося як музиканти. Будь-який особистий розвиток допомагає розвиватися спільній справі, у нашому випадку – це «Zapal».

Чи вистачає у Чернівцях музичних баз для репетицій та скільки це коштує молодим музикантам?

Олексій: Зараз – плюс-мінус. Нормальні ціни, насправді. Грубо кажучи, кожному музиканту потрібно по 150-200 гривень на місяць. Це виходить дві чи три репетиції. Потрібно домовлятися. Буває, що ті люди, які тримають такі місця, ідуть на цесії і дають гуртам працювати, але з умовою, що вони дійсно працюють, а не вживають алкоголь.

Цього року ви берете участь в Instrumfest і гратимете у музеї під відкритим небом. Локація підібрана під ваш музичний стиль?

Андрій: Думаю, що так. Ми виступали на цій локації під час «Обнови-фесту», нам сподобалося просто неба.

Олексій: Класна локація, дійсно. Я думаю, що людей не буде лякати, що це не в центрі. Адже не всі хочуть виходити за межі свого комфорту, але простір підібраний ідеально. Хочеться, аби послухати прийшли люди, які зацікавлені у такій музиці.

Що чернівчанам та гостям міста очікувати від вашого виступу на фестивалі?

Олексій: Запальної музики та енергетики. Сумних пісень у нас небагато. Є певна весела етноатмосфера. Наскільки мені відомо, там буде прикрашена локація, від цього додається до настрою. Для Чернівців – це оригінально та самобутньо.

Де ви зазвичай виступаєте: фестивалі, паби, закриті концерти?

Олексій: Виступаємо всюди, де можливі варіанти. У нас векторний формат і ми можемо собі дозволити різні майданчики.

Андрій: У нас різні репертуари щодо виступів. Десь потрібно грати, щоб показати себе, як на фестах. Десь – для настрою людей, як у пабах. Але до кожного наступного виступу підходимо відповідально, намагаємося щоразу вигадати щось, аби можна було приємно здивувати людей.

Чи подобається українське звучання закордоном? Та чи виступали ви за межами країни?

Андрій: Впевнений, що так. На Заході вдало використовують наші мотиви і попадають цим у яблучко. Нещодавно слухав американський гіп-гоп під наші гуцульскі мотиви з класним аранжуванням. Зараз етно у топах, виконавці взагалі влаштовують світові турне. Ми поки за межами України не виступали, але повільно до цього йдемо.

Назвіть три головних фактори, щоби кайфувати від етномузики?

Олексій: Це відчуття свого коріння. Коли граєш етно, то відчуваєш, хто ти та дотичність до своєї історії.

Іван: Потрібно більше слухати та цікавитися будовою такої музики. До прикладу, той же джаз, аби слухати його, потрібно розуміти. Будь-яку музику потрібно розуміти. Аби слухати етно, потрібно знати, яка там структура мелодії і яке все взаємозалежне.

Андрій: Це продовження себе як особистости. Ти поринаєш у таку музику, ніби у космічне відчуття, коли ти переходиш зі світу у світ. Ідея «Запалу» – робити космічну музику, щоб люди забули про свої проблеми і релаксували від реалій.

InStrum Fest – фестиваль інструментальної і симфонічної музики, який відбудеться у Чернівцях 14-16 лютого. Він створює святкову атмосферу та занурює у романтику музики і чернівецької архітектури. Квитки на концерти можна придбати за посиланням.

Фото Ірини Болести