0
Ми з’ясували, чому деякі жителі міста перечікують зиму в квартирі, скільки людей травмувалися за останній тиждень через ожеледицю, та дізналися, які зміни у прибиранні вулиць планують запровадити у Чернівцях.
Зимовий період у Чернівцях щороку відзначається зростанням кількости травмованих людей через ожеледицю. Однак навіть у таку теплу зиму, як цьогорічна, ризики травмуватися не знижуються. Про це не з чуток знає чернівчанка Раїса Святовська. Через слизькі сходи у будинку та неочищені від льоду тротуари вона не може самостійно вийти навіть у магазин, який є поруч. Аби не ризикувати зайвий раз, Раїса Федорівна просить онуків купувати їй необхідні речі та продукти:
«Раніше я виходила на вулицю, не боялася. Відчувала себе впевненіше, а зараз — ні. Мені вже 84 роки. Я лише вийду на ґанок, стану на сходинку і, якщо там хоч трішки лід, повертаюся назад у квартиру. Не впевнена, що я собі щось не пошкоджу. Я не можу піти у магазин, який навпроти будинку, не можу купити самостійно хліба чи інших продуктів. Доводиться чекати, щоб онука купила мені все необхідне».
Пані Раїса пояснює, що онуки часто пропонують їй поїхати у місто, відвідати театр чи виставку, проте жінка майже щоразу відмовляє їм, аби не створювати зайвих проблем. А проводити весь час у квартирі сумно, тому взимку вона займається побутовими справами, аби відволіктися та провести час із користю. Друзів, які могли б її провідати, майже не залишилося.
«Коли на вулиці сильна відлига і тепло, я наважуюся вийти, спілкуюся з сусідами. Але зазвичай у квартирі я вишиваю, в’яжу, читаю, дивлюся телевізор, аби не нудьгувати. Крім онучок, мене нема кому відвідувати, бо всі мої знайомі, подружки вже померли. Я залишилася майже сама. Є знайомі на дачі, але туди я не можу піти взимку. Важко жити старій людині», — зізнається Раїса Святовська.
Жінка намагається не виходити з квартири через ожеледицю вже третю зиму:
«Я боюся впасти. У моєму віці, якщо травмуєшся, то вже будеш прикутий до ліжка до кінця життя. Якось я впала на вулиці і вивихнула плече. Дуже довго лежала в лікарні, ходила в гіпсі. Після цього боюся виходити з квартири. Як тільки мороз чи сніг на вулиці, я не виходжу з дому. Боюся, адже дороги нерозчищені, неприбрані слизькі тротуари. Це справді небезпечно для мене».
Раїса Федорівна боїться виходити з хати не дарма. Адже за останній тиждень у Чернівцях у лікарню швидкої медичної допомоги з травмами через ожеледицю потрапили більше 50 людей.
«Упродовж тижня у лікарню звернулися з травмами 56 людей: 30 дорослих та 26 дітей. У всіх потерпілих різні травми», — повідомив журналістам «Шпальти» головний лікар лікарні швидкої медичної допомоги Олександр Грушко.
На думку Раїси Святовської, проблема небезпечних тротуарів — незадовільна робота комунальників. За спостереженнями жінки, ті рідко з’являються біля будинку:
«От гляньте — сьогодні на вулиці відлига. Можна ж прибрати те, що підтануло, почистити трішки доріжки. Але двірника ніде немає, нікого немає. Я його жодного разу на вулиці не бачила, хоча час від часу тут ходять якісь люди в жилетках. Махнуть декілька разів віником і на цьому все. А через декілька днів випаде сніжок, буде мороз і ходити знову буде неможливо. І хто в цьому винен?»
Чи справді винні комунальники, як Департамент житлово-комунального господарства бореться з ожеледдю та чи достатньо у міста ресурсів, аби зробити вулиці менш травматичними? Директор Департаменту ЖКГ Володимир Бешлей пояснює у коментарі «Шпальті», що міська рада досі не підписала договір із підрядником на послуги прибирання Чернівців:
«Ми затвердили бюджет, сформулювали тендерні умови і зараз оголосили відкритий конкурс, що триватиме до 13-го лютого. Виконавці будуть визначені через тендер. Поки підрядника немає, послуги тимчасово надають нам компанії, з якими ми укладали договори раніше».
Торік грошей було недостатньо, аби забезпечити якісне прибирання вулиць міста, але цього року коштів виділили більше, зазначає Володимир Бешлей:
«Минулого року було виділено недостатньо фінансування на прибирання міста взимку. Про це Департамент писав неодноразово запити. Цьогоріч фінансування достатньо, щоб забезпечити якісну очистку».
За словами директора Департаменту ЖКГ, цьогоріч вони спробують спростити процес прибирання тротуарів та пішохідних доріжок, застосовуючи спеціальне обладнання.
«Департамент вивчив досвід інших міст. Загалом усі інші міста перейшли на механізоване прибирання. Тому ми вперше в умовах тендеру визначили механізоване прибирання за допомогою відповідної техніки: вакуумних машин, пилососів із невеликими щитками. Вони мають значно покращити роботу. Раніше все це було вручну», — говорить Володимир Бешлей.
Також голова Департаменту каже, що торік Чернівцям не вистачало двірників, але нововведення, пов’язане з механізацією праці, має полегшити роботу комунальникам:
«Ми очікуємо, що буде достатня кількість і техніки, і робочої сили. Організації, які йдуть на тендер, зобов’язані забезпечити хороший санітарний стан території, за роботу над якою беруться. Інспекція з благоустрою буде контролювати стан територій та роботу підрядників. Якщо послуги не надані, то фінансування цих організацій не буде здійснено, а ми розриватимемо з ними договір, як це було минулого року».
Тим часом пані Раїса скаржиться, що через неприбрані вулиці та під’їзд вона навіть не може завести домашню тварину, адже її потрібно доглядати та регулярно вигулювати:
«У Чернівцях старі люди нікому не потрібні. Можновладці живуть своїм життям. Вони не ходять пішки, не бачать, які в місті доріжки, тротуари, їздять машинами. А ми, як можемо, так і виживаємо. Ну, це я кажу за себе. Може, іншим людям живеться краще, може, у них більше можливостей. Я колись мала кота. А тепер, коли стала ще старше, я вже не можу завести домашню тварину — її треба годувати, купувати корм, водити гуляти, забирати з вулиці. А тут така ситуація, що самому страшно вийти прогулятися, не те, що з тваринкою».
Пані Раїса впевнена, у Чернівцях через ожеледицю травмується багато людей і що вона не єдина незадоволена станом доріжок та тротуарів:
«Взимку мені нічого не залишається, як дивитися на все, що відбувається на вулиці, з вікна. Я бранка власної квартири. У мене вікно виходить на гірку, з якої з’їжджають діти на санках. Я боюся і за них, бо, коли вони катаються на самокатах, санках, вони легко можуть потрапити під машину. Тому я дивлюся трішки з вікна і йду. Молоді люди теж мучаться так, як я. Вони падають, ламають кінцівки, потім лежать у лікарнях, а згодом ці травми відчуваються в зрілості».
Фото Володимира Гуцула
