Чернівчанам презентували український фільм «Людина з табуретом»

Головною метою «Людини з табуретом» є відображення подій в Україні та повернення смаку до життя тим, хто його втратив.

26 січня в Літературному целанівському центрі відбувся показ фільму Леоніда Кантера «Людина з табуретом». Це остання робота українського режисера. У 2004 році він вигадав гру, суть якої полягала в тому, щоби віднести чотири табурети з київської кухні на береги чотирьох океанів. Зробити це з друзями, без грошей та спонсорів, але з камерами у руках і з піснями й виставами про любов та Україну. У цю мандрівку разом із Леонідом вирушили його друзі, дружина та 2-річна донька. Наприкінці подорожі у родині з’явилася ще одна донька. Загалом, носячи табурети, герої фільму здолали понад 60 тисяч кілометрів та відвідали 50 країн. Із командою однодумців Леонід провів чотири масштабні творчі експедиції до Атлантичного, Індійського, Льодовитого й Тихого океанів. На берегах кожного з них було встановлено пам’ятники зі звичайних кухонних табуретів.

Фільм про цю мандрівку почали монтувати лише через вісім років після її завершення – навесні 2018-го. Спершу Леонід займався фестивалями на мистецькому хуторі «Обирок» у Чернігівській області – у власній Країні Мрій, де оселився з сім’єю. А після Революції гідності пішов добровольцем на фронт, де згодом відзняв документальні стрічки «Добровольці Божої чоти» та «Міф».

Режисер фільму «Людина з табуретом» Ярослав Попов із 2014 року працює над створенням кіноробіт про добровольців. У коментарі «Шпальті» митець розповів, що його роботи характеризують сучасну Україну і точно відображають те, що відбувається. Поєднуються як і натхненні моменти, так і болючі:

«Головний герой фільму Леонід Кантер – мій давній друг, один із режисерів стрічки «Міф». Коли ми починали обговорювати створення «Людини з табуретом», він пішов із життя. І фільм сильно змінився, став набагато потужнішим та порушує різні питання, які людина має ставити собі впродовж життя. Цей фільм здатний змінювати життя та має надзвичайну силу».

Над фільмом Ярослав із командою працювали впродовж року.

«А найскладніше було інтегрувати у фільм відео, яке Леонід Кантер зняв у свій останній день», – зауважив режисер.

«Перші глядачі фільму ділилися з нами враженнями і казали, що кінороботу має побачити якнайбільше людей. І тепер ми презентували його вже більше сотні разів. Також вирішили організувати світовий тур і показати кінострічку українцям, які проживають на різних континентах. Таким чином, це перший український фільм, який побачать на всіх континентах», – каже Ярослав Попов.

За його словами, головною метою «Людини з табуретом» є відображення подій в Україні та повернення смаку до життя тим, хто його втратив.

Глядачка Наталя після перегляду ділиться з нами своїми емоціями:

«Подивилася фільм на одному подиху. До сліз зачіпає актуальні питання. Ще довго буду думати над тим, що треба жити так, ніби це останній рік чи останній місяць твого життя».

Унікальну музику до «Людини з табуретом» написали Марко й Тарас Галаневичі – музиканти гуртів «ДахаБраха» та «OY sound system», а також гурти «Balaklava Blues», «Freel» та Едуард Приступа. Магічну анімацію казок різних народів та графічне оформлення виконала українська анімаційна студія «RIDNI Animation».

 

Матеріал та фото Альони Чорної

Залишити відгук