0
Що означає цей день: добре розповсюджений маркетинговий хід чи день самогубців та невдах.
Фото Nik Shuliahin, unsplash.com
Понеділок, 20 січня 2020-го, відомий як «блакитний» – найдепресивніший день року.
Це псевдонауковий термін, який завжди припадає на останній понеділок повного тижня січня. Таке поняття запропонував британський психолог Кліф Арнал у 2005 році. Для цього визначення він використав формулу, що містить багато чинників, серед яких погода, тривалість сонячного дня, відчуття необхідності діяти, час від Різдва, низький рівень мотивації і навіть місячна заробітна плата.
Завідувачка кафедри практичної психології ЧНУ Валентину Радчук запевняє, що цей день не має нічого спільного з негативною статистикою, пов’язаною з кількістю самогубств, аварій та катастроф, яку часто можна зустріти в інтернеті:
«Я зустрічала статистику про кількість самогубств у цей день, але не варто приписувати її до «блакитного понеділка». Скоріше за все, таким же невдалим міг бути і вівторок, і середа, і неділя. У цей день ми нібито маємо відчувати особливе пригнічення, сильний депресивний стан, хоча у той же час найбільш депресивні сезони – це весна та осінь. Але якщо є блакитний понеділок, то він блакитний у всьому світі, а не в окремій його частині, правда ж?» – каже експертка.
Журналісти «Шпальти» провели опитування у соцмережах та дізналися, як минув цей день у чернівчан.
За результатами, 54% респондентів сьогодні почувають себе скоріше погано, ніж добре. Майже така ж відсоткова кількість читачів стверджує, що сьогодні їхнє самопочуття гірше, ніж було вчора. Однак це не пов’язано з невдалими рішеннями чи неприємними ситуаціями, тому що 68% опитаних відповіли, що сьогодні у них не було неприємностей. У той же час 86% читачів зізналася, що не вірить у теорію «блакитного понеділка».
Ми розпитали Валентину Радчук, чи справді це явище впливає на суспільство і чи варто довіряти цій ідеї:
«Як психологиня я не вірю у цю теорію – це міф. По-перше, варто пам’ятати, що не на всій планеті така ж тривалість сонячного дня, як у Європі. Це може працювати лише на нашому материку, та й те не скрізь, а лише на європейській частині. Крім того, погода може бути абсолютно іншою навіть у різних районах міста. Економічний стан людини теж відрізняється і занадто узагальнений. Після Різдва (якщо брати до уваги американську традицію) у багатьох залишаються кредити та борги, однак українці не звикли брати кредити часто. Тому всі ці чинники не можуть працювати на всіх людях однаково, і це скоріше самонавіювання, ніж реальне явище».
Психологиня запевняє, що «блакитний понеділок» – це добре розповсюджений маркетинговий хід:
«Усі цікавляться цим днем, це викликає резонанс. Навіть ЗМІ поширюють інформацію про нього, незалежно від контексту. А насправді це всього лише хороший маркетинг, розрахований на західноєвропейську публіку. Після зимових свят, коли скрізь відбувається найбільший економічний підйом, настає його сильний спад. Новорічні свята минули, а з ними і найбільші витрати. Туристичні компанії, до прикладу, підхопили ідею найдепресивнішого дня, аби люди спланували на цей день мандрівку, торгові центри — аби потішити себе покупками тощо. Насправді ця теорія працює лише на окремих людях».
Кліф Арнал за допомогою подібних розрахунків визначив і найбільш щасливий день року. Він припадає на період з 1-го по 24-те червня.
Матеріал Ігоря Волощука
