Інтерв'ю

Мрію відкрити найкращу у Чернівцях кондитерську. Інтерв’ю з Галиною Ніконовою

Чернівчанка Галина Ніконова 15 років веде бізнес у сфері кондитерства.

(Партнерська публікація)

Чернівчанка Галина Ніконова 15 років веде бізнес у сфері кондитерства. Жінка відома всім завдяки бренду «Ваніль», над яким разом зі своєю партнеркою працювали декілька років. Проте на початку січня пані Галина вирішила створити свою кондитерську і зробити її найкращою у Чернівцях. Про те, чому робота водночас має бути й хобі, як не боятися починати все з початку, і про першу сучасну пекарню у нашому місті, читайте. 

 

Іти за покликанням

Моя перша освіта – медична, також маю економічну. У 1989 році я отримала направлення у дитячу обласну лікарню (Руська, 205), і 20 років працювала медичною сестрою у пульмонологічному дитячому відділенні. Робота подобалася, але вона була пов’язана зі стражданнями. Чому? Бо в дитячих лікарнях часто чути дитячий плач. Після робочої зміни ми приносили додому біль, страждання і навіть інфекції…

Та паралельно з цим я завжди цікавилася випічкою. Тоді моя мама працювала у чернівецькому ресторані «Пролісок». Мені подобалася кухня цього закладу. Якось я попросила показати, як вони випікають таку красу. Коли бачиш, як з води, дріжджів та муки з’являється смачний виріб, як це тісто починає збільшуватися у розмірах, печеться, пахне та потріскує на всю кімнату, розумієш, що це створення чогось важливого. Саме тоді я полюбила все, пов’язане з випічкою.

У 1995 році у нас вз чоловіком з’явився перший бізнес. Я зареєструвалася як приватна підприємниця.Співпрацювали з першим хлібзаводом як реалізатори. У ті роки були ще старий Формаркет, величезні черги за хлібом. Свіжий гарячий хліб було важко знайти, тому що було мало приватних пекарень. Ця робота дала мені можливість зрозуміти, як працює хлібзавод, виробництво. Напевно, саме з цього все й почалося…

А в 2000 році ми познайомилися з моєю ексколегою і вирішили спробувати разом вести бізнес. Почали шукати приміщення, обладнання, і десь у 2002 у нас з’явилася орендована пекарня. Так ми співпрацювали до 2018 року. За цей час було багато хорошого, але були й недопрацювання. У нас не було спільної цілі, виникали часті непорозуміння. Найгірше те, що у нас не було бізнес-плану. Та ми тоді так раділи першим досягненням, тішилися, що все виходить, і навіть не думали, що все могло змінитися в гірший бік.

Відтак ми вирішили вести бізнес окремо. Вже в січні цього року кожен почав займатися своєю справою. Для мене це був дуже відповідальний рік, треба було приймати серйозні рішення щодо колективу, подальшої роботи, обладнання. Велика база того, що у нас було, пішла за «Ваніллю». Сам бренд «Ваніль», що вже був добре відомий чернівчанам та буковинцям, залишився за моєю ексколегою…

Зараз мої торгові точки мають назву «Le Torte». Ми довго думали, чи доцільною буде така назва, та все ж вирішили бути сучасними й іти за молоддю. Розумію, що варто було б прив’язати назву магазинів до свого прізвища, бо воно відоме містянам, і мене досі часто помилково асоціюють із попереднім місцем роботи. Наразі ми над цим працюємо.

Надалі плануємо залишити назву «Le Torte» за ексклюзивними тортами, які будуть схожі на закордонні.

У Чернівцях маємо вісім торгових точок. Пропонуємо містянам різні види кондитерської та хлібобулочної продукції: від пісочного, бісквітів, заварного і тортів до різноманітних булочок, короваїв та хліба на заквасці.

Хочеться так працювати, аби не було що сховати

Я давно хотіла своє, а не орендоване виробництво. І зараз ми завершуємо нашу пекарню на Руській. Будівництво почали ще 2011 року. Плануємо переїхати туди на початку 2020 року. Ми все там робимо за сучасними технологіями – більшість обладнання буде на автоматиці, як це є в Німеччині.

Хочеться так працювати, аби не було що сховати. Щоб чернівчани бачили, як і з якої сировини ми для них готуємо. Мрію, аби виробництво було відкритим – раз на тиждень хочу робити день відкритих дверей. Люди одягатимуть халати і матимуть змогу пройтися пекарнею. Усі охочі таким чином зможуть переконатися, що наші працівники та працівниці дотримуються усіх санітарних норм, що все проходить сертифікацію. Хочемо аби, наша кондитерська була найкращою у Чернівцях.

А ще планую робити для дітей такі собі майстер-класи. Щоб вони брали участь у процесі випікання, долучалися до цієї справи. Наприклад, моя п’ятирічна дочка дуже любить мені допомагати на кухні. Це дає дітям розуміння того, чим вони хочуть займатися.

Пані Галина розповідає, що сама охоче займається випічкою. Любить робити калачі, кекси. Каже, що обожнює такі моменти.

На великі свята, такі як Великдень та Різдво, я на виробництві. Друзі вже знають, що можуть мені не телефонувати весь тиждень напередодні цих днів. Я тоді печу разом зі всіма. Саме в такі моменти краще розумію, що потрібно на виробництві.

Знаєте, це нелегкий труд. Як колись казали: «Хвала рукам, які пахнуть хлібом». Навіть створення маленького пісочного тістечка, яке всі так люблять, займає багато часу. До нього треба підійти не менше десяти разів: замішати тісто, викатати його, склеїти, начинити і так далі. Та й покупець потребує, аби випічка була не тільки смачною, а ще й естетично привабливою.

Хочемо робити те, за чим є попит серед молоді. Наприклад, коли у нас замовляють торт, ми завжди запитуємо, хто його має їсти – діти, молодь, чи старші. Адже від смаків та вподобань замовників залежить наповнення торта, його склад.

Керуюся таким правилом, що наші точки мають бути чистими та охайними, продукція — смачною, а працівниці — привітними. Приємно, що в нас є постійні покупці. Вони вже знають, о котрій у нас з’являється свіженька випічка. Завозимо її двічі на день: о 8:00 та в обід – о 12:00-14:00. Також ми пропонуємо нашу продукцію на дегустацію.

Коли робота – це хобі

З чого варто починати? Насамперед, як і для будь-якої справи, треба любити те, чим займаєшся. Коли робота водночас є вашим хобі. І важливий трудоголізм. Але треба не забувати про себе та сім’ю. Добре, коли все в комплексі.

Необхідно також вивчити ту справу, якою займаєшся. Тим більше, що зараз для цього багато можливостей та ресурсів. Важливий також стартовий капітал. Наприклад, для того, аби почати нашу справу, потрібно близько 100 тисяч євро. Це тільки для найнеобхіднішого – печі, розкатувальної машини, тістоміса. І це все дуже відповідально. Також варто все прописувати від концепції та стратегії вашого бізнесу до найменших деталей. Особливо, якщо у вас є бізнес-партнери.

І важливо завжди впроваджувати щось нове, аби дивувати людей.

 

Іванна Аннин 

Фото Анастасії Бойчук

Коментарі