Новини, Перша шпальта

Балконопад. Хто у Чернівцях відповідає за стан фасадів будівель та чому їх ніхто не перевіряє

Відповідальність за стан будівель цілком переклали на власників житла. Міська рада готова фінансувати утримання будинків лише на умовах дольової участі.

За останні десять днів у Чернівцях трапилися три випадки падіння штукатурки з фасадів та балконів будинків. Один із них із постраждалою – у центрі міста на дівчину обвалився тиньк з балкона. Потерпілу з травмою голови ушпиталили до лікарні швидкої медичної допомоги. Дівчина написала заяву в поліцію. З того часу минуло більше тижня, однак ніхто з влади не поцікавився станом постраждалої. І це не єдиний прецедент.

Водночас міські чиновники запевняють, що будівлі та приміщення, де є приватизовані квартири, — власність чернівчан. А отже, вони відповідають за їхній стан. Міська рада не має права ремонтувати їх цілком за бюджетні кошти.

Хто відповідає за старі фасади у центрі міста та хто повинен їх утримувати, читайте.

 

Штукатурка обвалилася на голову

21 листопада чернівчанка Марія Кустрин ішла на обід вулицею Заньковецької. З верхнього поверху будівлі №15 відколовся шмат бетону і поцілив їй у чоло. Дівчині стало зле, перехожі допомогли їй та викликали «швидку». Марію шпиталізували у відділення нейрохірургії лікарні швидкої медичної допомоги.

У коментарі «Шпальті» вона розповіла, що почувається краще. Її вже виписали з лікарні. Однак каже, що за час перебування у медзакладі ніхто з влади не поцікавився її станом здоров’я та не запропонував допомогу.

«У мене на чолі залишилася рана та синці навколо очей. Витратила на ліки та обстеження близько двох тисяч гривень. Це крім того, що на якийсь період випала з життя і не змогла приходити на роботу, де наразі стажуюся», — каже дівчина.

Після інциденту Марія написала заяву у поліцію. Однак жодної відповіді від правоохоронців наразі не отримала.

Як повідомила у коментарі «Шпальті» начальниця відділу комунікації ГУНП у Чернівецькій області Діана Козлова, за цим фактом потерпіла написала заяву на притягнення до відповідальности осіб, які відповідають за стан будівлі (за фактом адміністративне правопорушення). Розгляд заяви може тривати до місяця. Про подальший розгляд заявницю проінформують.

Хто має ремонтувати балкони?

Нещасний випадок стався під будинком №15, що на вулиці Заньковецької. Це стара будівля у центрі Чернівців, яка перебуває на балансі у ЖРЕПі. Востаннє тут проводили ремонтні роботи 11 років тому  до 600-ліття Чернівців.

За словами начальниці відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олени Пушкової, масово у місті ремонтували фасади ще у 2008-му. Відтоді професійних робіт масово (ремонтів чи тим паче реставрації) не проводили.

Стан балконів і фасадів напередодні зими та навесні мають обстежити компанії-управителі будинків і скласти перелік аварійних. Оскільки вони отримують плату за послуги з утримання житлового фонду, у перелік входить обстеження будівель.

«Торік управління подало запит на розпорядника коштів – Департамент ЖКГ, на 107 млн гривень на ремонт протиаварійних фасадів (за програмою співфінансування ремонту історичних будівель). Але на фасади нам не виділили жодної копійки. Отримали тільки 300 тисяч гривень на реставрації міських брам за програмою співфінансування із мешканцями», каже Олена Пушкова.

Однак, за словами чиновниці, у Чернівцях програма співфінансування ремонту будівель малоефективна. Адже у старих будівлях у центрі міста проживають переважно соціально незахищені верстви населення, і вони, як правило, не мають можливости виконувати ці ремонти. Тому потрібно шукати інший підхід задля вирішення цієї проблеми.

Заступник міського голови Володимир Середюк у коментарі «Шпальті» повідомив, що міська рада не може утримувати приватизовані будинки.

«Є законодавство, яке визначає, що у приватизованому будинку все є власністю мешканців. Тому міська рада повинна повідомляти співвласників багатоквартирних будинків, що у них є певні проблеми (аварійний стан фасаду тощо) та вимагати від них усунення цієї проблеми. На основі місцевих програм можемо здійснювати підтримку у вигляді співфінансування, але ремонтувати будівлі, де є приватні квартири, ми не маємо права згідно з бюджетним кодексом», зазначив Володимир Середюк.

Хто власник

Усі житлові та нежитлові приміщення, окрім комунальних,  це приватна власність мешканців, які їх приватизували. Їх може бути двоє чи сто, залежно від будинку. Капітальний ремонт, реставрацію тощо можуть виконувати тільки на умовах дольової участі з міською радою.

«На сьогодні власники житлових будинків повинні були до вересня 2018 року визначитися з формою управління будинку. Враховуючи, що декотрі не визначили управлінську компанію чи не створили ОССБ, ці обов’язки було покладено на міську раду. Відповідно торік міська рада проводила конкурс щодо ЖРЕПів. І ті фірми, які виграли конкурс на управління вказаним будинком, згідно з договором, обслуговують і утримують їх», розповідає начальник відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Департаменту ЖКГ міської ради Олександр Гордієнко.

У центральній історичній частині міста ремонт фасадів, балконів, покрівель виконують на умовах дольової участі з мешканцями 70/30% (70% бюджет міста, 30% мешканці).

«Власники житлових чи нежитлових приміщень вирішують, як утримувати житло. Міська рада ухвалила рішення про здійснення капітального ремонту фасадів на умовах дольової участі з мешканцями для збереження стану історичної частини міста», каже Олександр Гордієнко.

За його словами, обстеження будинків мають проводити управлінські компанії двічі на рік (восени та навесні), адже на них покладено обов’язки утримання будинку. Вони визначають першочерговість і необхідність виконання певних робіт. Якщо є необхідність виконання певних робіт, а на них немає коштів чи вони не передбачені у квартплаті, компанія-управитель повинна інформувати про це власників житла. Пропонувати їм різні рішення, наприклад, виконати ремонтні роботи за дольовою участю. Розробити кошторис і подати проєкт із ремонту у Департамент ЖКГ.

«З 2016 року було ухвалено рішення, що мешканці багатоквартирних будинків повинні брати дольову участь із ремонту історичних будинків. Цього року міська рада за програмою дольової участі планувала співфінансувати 81 об’єкт на понад 13 млн гривень. Але ці кошти з бюджету міста ми не отримали. 2018 року на цих умовах відремонтували три об’єкти на суму 740 тисяч гривень, 2017 – 11 об’єктів на суму 1 млн 051 тис. гривень», каже Олександр Гордієнко.

За словами чиновника, власники квартир у багатоповерхових будинках не хочуть утримувати у належному стані своє житло. Мовляв, звикли, що все має виконати міська рада за бюджетні кошти. Крім того, у старому житловому фонді переважно проживають пенсіонери, які не мають можливості робити ремонти. А дехто, коли дізнається про суму, яка потрібна на утримання житла, відмовляється вкладати у це гроші.

«Можливо, будемо ухвалювати рішення про штрафи. Адже міська рада готова профінансувати 70% власникам на ремонт фасадів. Наприклад, закордоном  діють штрафи, якщо будинок у центрі не відповідає архітектурному ансамблю. Люди повинні зрозуміти, що це їхня власність, і ніхто не буде за них виконувати ремонтні роботи. Тому стан будинків залежить від свідомості людей», вважає чиновник.

P/S:  2 грудня після обіду на апаратній нараді у міській раді дали доручення Департаменту ЖКГ здійснити обстеження фасадів, а балансоутримувачам обстежити приміщення, в яких вони розташовані. Найперше у центральній частині міста. Про це повідомив «Шпальті» заступник міського голови Володимир Середюк.

Також він зазначив, що наразі у міській раді вивчають питання захисних сіток, які є у Львові, Києві та європейських країнах, які застерігають від падіння шматків фасадів. Виконавчим органам дадуть доручення вивчити це питання. Адже бюджету міста не вистачить, аби відремонтувати фасади у приватних будинках за державні кошти.

 

Ольга Максимюк

Фото Анастасії Бойчук

 

 

Коментарі