0
Директор міжнародного аеропорту розповів про ситуацію на летовищі, можливу концесію та необхідність розвитку.
Від жовтня з Чернівецького аеропорту літає лише один щоденний регулярний рейс до Києва, який виконує авіакомпанія Міжнародні авіалінії України. Наразі наше летовище може приймати один тип літаків – Embraer 190 (їх із-поміж вітчизняних авіакомпаній експлуатує лише МАУ).
Чому до нас не заходять лоукост-авіакомпанії, що потрібно, аби Чернівецький аеропорт міг приймати сучасні літаки та про майбутнє летовища розповів у інтерв’ю «Шпальті» керівник аеропорту Борис Морський.
«Нами зацікавився лоукост «Wizz Air», але… ми відмовили через наші можливості»
У Чернівецькому аеропорту залишилася стара радянська інфраструктура. А в Україні вже практично не експлуатують літаки того виробництва. На пасажирських авіалініях тільки авіакомпанія Мотор Січ ще використовує старенький та надійний Ан-24. Такі літаки, як Ту-134, Як-42, власне під які була розрахована наша інфраструктура, вже зняли з експлуатації. Для обслуговування польотів, що виконують сучасними багатомісними літаками, є інші вимоги як для злітно-посадкової смуги та місць стоянок, так і для всієї інфраструктури з аеровокзалом, необхідною сучасною технікою, сучасними процедурами обслуговування і повітряних суден, і пасажирів.
До аеропорту в усіх дуже багато запитань, але практично всі кошти ми вкладаємо у підтримку цієї радянської інфраструктури, яку треба повністю реконструювати.
На сьогодні до нас не можуть зайти вітчизняні авіакомпанії, окрім однієї. Бо наразі всі вони експлуатують здебільшого літаки типу Boeing 737 або Airbus (до речі, А320 – основний літак лоукоста «Wizz Air», який літає із Сучави).
Але Чернівецький аеропорт некоректно порівнювати з Сучавою. Румунія – країна, що входить до Євросоюзу. У той аеропорт вклали близько 40 млн євро, залучивши інвестиції. За два роки там зробили інфраструктуру «з нуля»: сучасну смугу, аеровокзал, навігаційне та аеропортове обладнання тощо. Безумовно, вони відповідають вимогам, які виставляють авіакомпанії для обслуговування сучасних літаків.
Наш аеровокзал будували 1933 року, добудовували у радянський та український періоди. Тож він апріорі не може відповідати цілком сучасним вимогам обслуговування і не тільки лоукостів: у нас немає: 1 – багажного відділення (хоча у декотрих, навіть сучасних аеропортах, теж є процедура отримання багажу не в окремому відділенні), 2 – транзитної зони (пасажирам, які «пересідають» з одного рейсу на інший, доводиться знову починати процедуру посадки після прильоту), 3 – «буферної» зони (коли, згідно з вимогами прикордонної служби, мають бути спеціальні приміщення, аби у разі, якщо пасажири, які прибули міжнародним рейсом і не пройшли прикордонний контроль, могли перебувати у спеціальній зоні до моменту їхньої депортації).
Наразі триває дуже стрімкий процес адаптації аеропортів під міжнародні правила. Мало хто знає про ці тонкощі, тому виникають колізії – кажуть, що у нас нічого не робиться. Але навіть за останні чотири роки ми зробили все, аби мінімально забезпечити інфраструктуру для виконання польотів. Адже навіть вітчизняна авіакомпанія, яка виконує як внутрішні, так і міжнародні рейси з аеропорту, теж вимагає обслуговування згідно з міжнародними стандартами.
Лоукост «Wizz Air» також подавав нам запит на можливість виконання польотів із Чернівців. Йому цікаво літати у цей регіон. Але, на жаль, на сьогодні це неможливо. Тому, коли у нас з’явиться відповідна інфраструктура, тут буде не одна авіакомпанія, яка нами зацікавилася. Бо є попит і навіть перепродаж квитків (на літак до Києва).
Щодо лоукостів, їхній принцип такий: формування низької ціни на авіаперевезення здійснювати як надаючи мінімум послуг пасажирам, так і отримуючи їх від аеропорту (декотрі літаки навіть обладнані своїми трапами, на землі стоять 25 хвилин) та з бажанням отримувати при цьому преференції як від аеропорту, так і від місцевої чи центральної влади. Щоб їх обслужити, має бути потужна інфраструктура для мінімального часу очікування літака на пероні та пасажирів в аеровокзалі. Зрозуміло, що у нас таких умов немає. Аби це отримати, потрібна цілковита реконструкція інфраструктури аеродрому.
Що маємо ми? Інфраструктуру, яку постійно латаємо, підтримуємо у належному стані, аби приймати хоча б ті типи літаків, для яких маємо технічну можливість обслуговування.
Про можливість відкрити новий авіарейс із Чернівців
Наразі МАУ готові відкрити рейс до Ізраїлю та інші країни з Чернівців за умови обґрунтування достатнього пасажиропотоку. Бо це має бути пасажир не тільки з Чернівців, краю чи регіону, а й той, що прибуває до нас із метою туризму, бізнесу, лікування тощо. Тобто, якщо влада забезпечує достатню, насамперед туристичну, привабливість та туристичну інфраструктуру. Аби залучити туриста, потрібно мати серйозний план розвитку регіону. Аеропорт не є окремим підприємством, яке має завдання – перевезти пасажира. Питання його розвитку повинні розглядати в комплексі розвитку і міста, і регіону. Влада зараз повертається до цього обличчям. Обласна адміністрація внесла Чернівецький аеропорт як один з інфраструктурних проєктів для демонстрації на міжнародному інвестиційному форумі (відбудеться в Маріуполі в кінці жовтня цього року). Чим показує, що це підприємство, яке треба розвивати, вкладати в нього кошти. Нам потрібно зробити повну реконструкцію аеродромного комплексу: сучасні стоянки, перон, оновити покриття. Також реконструкції потребує злітно-посадкова смуга. Але самотужки провести ремонт смуги, яка має площу 94 тис. кв. м і ще 46 тис. кв. м перону, в рамках ні міського, ні навіть обласного бюджетів наразі неможливо.
Нам закидають, що зі Львова та Сучави літають лоукостери. Але потрібно зауважити той факт, що львівський аеропорт – державний. Його збудували до Євро-2012 і вклали приблизно від 4 до 6 млрд гривень. Тому, аби Чернівецьке летовище було конкурентноспроможним, потрібні такі кроки, які зробили сусіди, від яких зараз літають наші пасажири. Ми повернемо їх, коли станемо конкурентно спроможними.
Робимо для цього все можливе: 2018 року з Чернівецького аеропорту пасажиропотік збільшився за часи незалежності практично «з нуля» до 73 тисяч осіб (це найвища цифра з 1991 року). За звітом Міністерства інфраструктури, ми ввійшли в дев’ятку основних аеропортів України за динамікою зростання пасажиропотоку. Це при тому, що 2015 року злітна смуга взагалі була в жахливому стані, і працювала лише її центральна частина.
Пряма реєстрація у будь-яку точку світу
Із Чернівців є пряма реєстрація на рейс у будь-яку точку світу, куди літають міжнародні авіалінії. Пасажир робить пересадку у Борисполі. Тому можемо сказати, що з Чернівців здійснюємо польоти не тільки на Київ.
Щодо нових авіакомпаній – вони дуже обережно заходять на новий ринок. Це має бути пропозиція, від якої вони не зможуть відмовитися. Зрозуміло, аби ця авіакомпанія експлуатувала літаки, які ми можемо приймати. Наприклад, із Чернівців відкрили у літній період прямий рейс на Бергамо (Італія). Але авіакомпанія використовувала літак із вильотом з Києва. У такий же спосіб працювала чартерна програма на Анталію.
До речі, якщо взяти до уваги, що з 36 тисяч пасажирів, які до нас прибули торік, хоча б 10 тисяч – це туристи. В середньому вони потратили 200$, то це десятки мільйонів гривень, які я-не-як поповнюють бюджет і міський, і обласний.
Шляхи розвитку аеропорту
Маємо готовий проєкт реконструкції аеродромного комплексу, який пройшов державну експертизу. Торік він коштував 538 млн грн. Цей проєкт передбачає: нарощування і розширення смуги до міжнародних стандартів, новий перон, продовження смуги на 283 м з новою руліжною доріжкою. Так ми зможемо приймати базові літаки, які використовують усі авіакомпанії (Boeing-737 800/900 або Airbus 320/321). Зрозуміло, що таких коштів інвестувати в аеропорт не має ні місто, ні область.
Наразі бачимо два варіанти розвитку підприємства: передача аеродромного комплексу державі (це відбувається так: держава вкладає у реконструкцію, а потім ми на певних умовах користуємося). Але поки що у цій програмі немає чітких механізмів її реалізації. Знаю, що наразі в Одесі місто виділило земельну ділянку в межах робочого аеропорту, на якій державне підприємство будує нову злітно-посадкову смугу. Схожа програма діє у Вінниці. Є декілька досить реальних варіантів, наприклад, державно-приватне партнерство.
Державно-приватне партнерство
За словами міністра інфраструктури, перший крок зроблено, запустили процедуру концесії по морських портах. Наступний пілотний проєкт – летовища. Експерти визначили чотири аеропорти в Україні, яким можуть запропонувати концесію. Це означає, що летовище можуть передати в управління профільної приватної компанії – аеропортового оператора. Аеропорти, які визначено для опрацювання незалежними експертами концесійної привабливості: Львів, Херсон, Запоріжжя, а також Чернівці. Відповідно, вже розпочалася реалізація другого етапу пілотного проєкту. Це програма Уряду, Міністерства інфраструктури та міжнародних фінансових корпорацій. У Чернівецькому аеропорту працюватимуть економічна та юридична групи, які визначать, наскільки він є привабливим для потенційного концесіонера чи концесіонерів. Відтак місцева влада отримає рекомендації, як краще розвивати аеропорт.
Тобто можливі такі варіанти розвитку аеропорту: пакетна концесія чотирьох аеропортів, якась корпорація, чи це будуть групи аеропортів, чи кожен окремо.
Крім того, Уряд анонсував програму дій у сфері авіатранспорту. Головна мета – залучити більше українців для користування авіатранспортом. Завдання програми полягає у зниженні середньої вартости квитка, збільшення пасажиропотоку на 60%. Планується зняти ПДВ на внутрішні рейси. Пасажиропотік хочуть збільшити за рахунок розвитку регіональних аеропортів. Відповідно, держава може взяти на себе реконструкцію злітно-посадкових смуг у семи аеропортах України. Тоді як аеропортові комплекси розвиватимуть разом із концесіонерами.
До речі, у світі левова частка аеропортів перебуває у концесії. Це оператори, які займаються розвитком летовища професійно. Аеропорт беруть у концесію від 30 до 50 років із часткою 40-70% і відбудовують його «з нуля» до максимальної можливости використання.
Таких компаній у світі є дуже багато. Ось, наприклад, «Вінчі» – найпотужніший у Європі концесійний оператор. Ця компанія управляє 36 аеропортами у семи країнах, зокрема Франції, Португалії, Камбоджі, Японії, Бразилії, Чілі, Домінікані. Сумарний пасажиропотік цієї гавані – 150 млн осіб.
До речі, в Україні є аеропорти, які вже працюють за формою приватно-державного партнерства. Наприклад, летовище у Дніпрі, Івано-Франківську, Харкові, Одесі та Жулянах. Така концепція розвитку прийнятна і Чернівцям.
Що отримує місто? Власник аеропорту (місто) отримує вигоду від такої співпраці. Адже концесіонер платить концесію і частину прибутку з діяльности підприємства. Ще одна вигода – робочий аеропорт. А це пасажири, туристи, які залишать кошти у Чернівцях. Бо у нас дуже потужний потенціал, який потрібно реалізувати. Хочу, аби місто та область працювали разом. У кооперації міста та області можна також розвивати регіон через проєкти регіонального розвитку.
До речі, регіональні аеропорти, яких в Україні раніше було близько 30, нині перебувають у власності місцевих рад. Низка тих, які свого часу передали у власність місцевим громадам, або не працюють зовсім, або обслуговують лише разові польоти. Наприклад, із наших сусідів не працює аеропорт Луцька, намагаються «стати на крило» після довготривалого «застою» аеропорти Хмельницького та Тернополя, хочуть «стабілізуватися» аеропорти Рівного, з якого не виконують регулярні рейси, та Ужгорода.
Місцеві власники не можуть із цим упоратися, тому держава ініціювала програму концесійних проєктів. Один такий розпочали 2017 року за підтримки ЄБРР та IFC. Фахівці вивчали, які аеропорти є перспективними для подальшого формування відповідного техніко-економічного обґрунтування.
Прем’єр-міністр заявив, що у нас багато об’єктів транспортної інфраструктури, які державі чи власнику важко піднімати. Для них теж будуть складені такі програми, пілотні проєкти, вирішуватимуть, для кого концесія може бути можливим варіантом розвитку.
Перспективи Чернівецького аеропорту, потенціал міста та області вже досліджують відповідні експертні групи, а попередні дані планують надати власнику аеропорту разом із відповідними висновками та рекомендаціями вже до кінця року. Тож чекаємо.
За прогнозом профільної організації, ринок авіаперевезень у нашому регіоні за певних умов може скласти близько мільйона пасажирів. Крім того, якщо будемо конкурентоспроможними, зможемо забрати свого пасажира як зі Львова та Києва, так і з аеропортів Румунії.
Водночас зручне розташування летовища дає можливість у майбутньому реалізуватися йому як мультимодальний комплекс і пасажирських, і вантажних перевезень. Наші переваги: поруч під’їзна залізнична колія, яку ми обслуговуємо, вона виходить на станцію Чернівці-Південна. А це – пряма «залізнична гілка» на Європу. Також поруч міжнародна траса. Такою перевагою мало хто з регіональних аеропортів може похвалитися, отож, під час реалізації проєкту реконструкції та побудови нового терміналу її необхідно врахувати.
Головне – прийняття рішень та їхня реалізація повинні відбуватися швидко і злагоджено. Ринок авіаперевезень, як і будь-який інший, не терпить порожнечі.
Ольга Максимюк
Фото Євгенії Калюжки
