0
Чернівчанка Францішка Ганзюк-Осовська грає на органі у Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста.
Чернівчанка Францішка Ганзюк-Осовська грає на органі у Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста. Вперше за цей музичний інструмент вона сіла у 1985 році. І до сьогодні є незмінною органісткою у Малій базиліці.
В інтерв’ю «Шпальті» Францішка розповіла про короля музики – орган, його найважливішу деталь і чому він має паризьку та віденську відзнаки.
Граю з першого класу
Францішка Ганзюк-Осовська пам’ятає той момент, коли вирішила, що буде грати на органі.
«На початку першого класу викладачі з музичних шкіл ходили у школи та прослуховували дітей. Тоді, послухавши мене, вони сказали, що я маю талант до музики. І з першого класу аж до сьогодні я граю на органі».
Орган у Малій Базиліці виготовили на чесько-австрійській фабриці Gebrüder Rieger у 1866 році. Музичний інструмент одержав дві медалі у Відні та Парижі як найкращий за тембром орган у всій Європі, розповідає пані Францішка. Каже, що за музичний інструмент вона сіла 34 роки тому.
«Вперше зіграла одну пісню під час меси як пробну. Мені довелося дуже швидко все засвоювати, бо дівчина, яка тут грала, мала виїжджати. Потім із кожним днем я удосконалювала гру», – розповідає Францішка.
Органістка грає на інструменті щодня під час меси.
– Щоб удосконалити гру на органі, потрібно практикувати кожного дня. Адже це не фортепіано, де грають тільки двома руками.Тут є клавіатура для ніг. І під час гри треба себе зовсім інакше перевчити та переосмислити. Треба себе розділити на три лінії: права, ліва рука і педаль.
Францішка неохоче розповідає про себе, каже, що орган важливіший. Тому переходимо до нього. Вона звертає нашу увагу на малюнок та каже, що орган є концертним.
«Взагалі, кожен орган особливий – має свій тембр та насиченість звучання. Наш орган можна назвати одним із найкращих за тембром – такої категорії. Він має два мануали для рук і педаль для ніг, відповідно 12 регістрів і майже 700 труб», – розповідає вона.
Труби у ньому залізні, срібні та дерев’яні. І що менша трубка, то вищий звук.
Педаль для ніг – найцікавіша деталь
Францішка сідає за орган. Каже, що грати за ним для неї – велика честь.
«Як я подумаю, скільки тут видатних людей сиділо, то мене охоплює гордість».
Щоб розпочати гру на органі, Францішка відкриває регістр.
«Вони – голос органа. Тут є три регістри: для педалей, для першої клавіатури і для другої клавіатури. Кожен із них я буду тримати і по черзі додавати».
Після кожного відкритого регістру звук стає насиченим.
Проте, за словами Франціщки, найцікавіше в органі – педаль для ніг.
«Довга педаль – це як біла клавіша, а ось коротка – як чорна. В органі є трішки більше, як дві октави для ніг.
Спостерігаю, як уміло та легко Францішка переставляє стопу з п’ятки на носок. Далі – звучить мелодія, яка лунає у стінах костелу.
«Якщо граєш із педаллю, то це дає широкий спектр звучання, який не дає жоден інструмент. Бо, як кажуть, скрипка – королева музики, але орган однозначно є королем», – додає Францішка.
Насамкінець запитую, чи хвилюється вона перед кожною грою.
– Колись один із акторів сказав, що то не артист, який не хвилюється перед виступом. Це є жива музика, і виконавець повинен відкинути всі думки, щоб вникнути у те, що він виконує. Адже він є посередником між композитором і слухачем, – відповідає органістка.
Після нашої розмови Франішка дарує мені CD-диск. На обкладинці її ім’я, адже талановита музикантка не тільки органістка, а ще й солістка.
Ярослава Дерев’янко
