Музей трипілля. У «Буковинській Трої» зберігають експонати стародавніх поселень

Як працює громадський музей трипільської доби на території клубу родинного відпочинку у Реваківцях.

У Музеї трипільської культури, що на Кіцманщині, зберігають рештки експонатів зі стоянок у Чернівецькій області, яким понад VI тисячоліть. Біля музею, що діє на базі клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя», звели прототипні споруди у трипільському колориті. Так відвідувачі можуть краще уявити дух епохи Трипілля.

Тут є макети експонатів (роботи авторства Людмили Смолякової за ескізами Олега Ольжича) та 12 оригіналів зразків трипільської культури.

Директор клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя» Володимир Воронюк проводить нам екскурсію музеєм.

«Коли дізнався, що відомий археолог, а також поет і громадський діяч Олег Кандиба (Ольжич), який досліджував прадавню археологічну культуру буковинського села Шипинців, назвав відкриття «буковинською Троєю» (так називається наш клуб сімейного відпочинку), зрозумів, що наша справа тут – сприяти дослідженню цієї культури, вивченню мудрости предків. Це – знак долі, що ми називаємося так, як свого часу назвали трипільську культурну спадщину нашого краю. Вдячні Олегові Ольжичу, що він засвідчив світові археологічні корені нашої Буковини і її глибокий трипільський код. Хочемо створити потужний осередок популяризації культури нашого краю», – каже директор клубу.

До речі, музей назвали на честь Олега Ольжича, адже він дав буковинцям знання про «буковинську Трою».

«Він переклав спадщину «буковинської Трої» німецькою мовою, і слово про «буковинську трою», яке було сказане 1929 року, з німецької на українську, та привіз його у Шипинці», – каже Володимир Воронюк.

За його словами, є інформація про те, що 1870 року у Шипинцях на городах відкопали залишки трипільських поселень – «буковинську Трою». Також О. Ольжич писав, що саме із Шипинців 1890 року австрійці вивезли 49 возів зразків експонатів трипілля до Чернівців, а звідти до Відня. (У Відні у природничому музеї культур світу перший поверх віддали Шипинецькій землі (розкопкам «буковинської Трої»).

Втім, про знахідку «буковинську Трою» у Шипинцях мало хто знає. Директор музею каже, що до Реваківців приїжджали історики з університету Нюрнберга (у Баварії – Німеччина) і відкопали на Буковині оригінал знаменитої біноклевидної посудини, якій понад шість тисяч років.

«Ось оригінал. Його частину відкопали німці. Це символ пари. Ця посудина мала вочевидь ритуальне значення», – розповідає Володимир Воронюк.

Трипільці були характерними і відрізнялися від інших націй тим, що кожні 50-60 років вони переїжджали на інше місце (освоювали нові землі), а своє поселення спалювали. Коли 2010 року у клубі сімейного відпочинку «Буковинська Троя» трапилася пожежа, ми зрозуміли, що нас із ними (трипільцями, – авт.) об’єднав вогонь трипілля»,  – каже директор клубу.

«У трипільців була своя мова, тобто знаки. І найважливіший знак, який вони дали світові, – це символ хреста, як символ пари. До речі, трипільців вважають єдиною цивілізацією, котра подарувала людям розуміння пари, родини», – каже директор музею.

Володимир Воронюк розповідає, що це перший хрест, який трипільці дали світові сім тисяч років тому. І демонструє керамічну жіночу прикрасу із хрестом.

В Україні фактично не виділяють коштів на проведення археологічних розкопок, каже директор музею.

Але коли на Буковину на розкопки приїжджали німці, з ними був представник і від України – археолог, кандидат історичних наук, знаменитий дослідник трипільської культури Михайло Відейко. Також проводили розкопки у селі Небилівцях, що на Кіровоградщині, за 600 кілометрів від Чернівецької області. Припускають, що за 150-200 років туди могли асимілюватися трипільці з Буковини.

Зараз у Музеї трипільської культури мають макет забудови трипільців. Його привіз Михайло Відейко 2018 року до 111-ої річниці Олега Ольжича.

До речі, кераміки у трипільців було так багато, як нині одноразового посуду.

Навіть за дитячою іграшкою трипільців можна визначити, що цивілізація була розвинутою. У них були вози, золото, бронза, але не було заліза.

Є у музеї і шипинецький серп – оригінальна сокира доби трипільців, вона гостра досі. Знайшли його шипинчани на ріллі на городі.

«Це кремній. Цей камінь не місцевий, імовірно, з Львівщини або Полісся. Схожий на сплав вулканічного походження», – пояснює директор музею.

Серед символів трипільців – хвилі безкінечности.

«Хвилі – це символ цивілізації, рух сім’ї, родини на землі, безкінечність життя. Ця хвиля нагадує кардіограму серця. Тут одна частота. Це свідчить про те, що трипільці розуміли, що людина має певну частоту, і вона однакова з дельфінами і кіньми, які є лікарями для людини», – демонструє знаки трипільців Володимир Воронюк.

Він вважає, що ген трипільця досі найбільше зберігся у гуцулів, і демонструє колекцію вишиванок, писанок та інших виробів ручної роботи з Вижниччини, яку зібрав Микола Шкрібляк. Коли уважно вдивитися у відносно сучасні орнаменти (ХІХ-ХХ століття), легко відшукаємо трипільські мотиви – сваргу, хрести, хвилі.

Володимир Воронюк демонструє сторінки з книжки Олега Ольжича «Шипинці. Мистецтво та знаряддя аналітичного селища». В оригіналі вона німецькою, українською її 2004 року видав «Букрек» (усього 300 примірників) за гроші Відня. Лише один примірник потрапив у Шипинці.

 «Те, що протоміста Європи були тут на Буковині, цікаво для України. Адже такий метод культурної дипломатії дав би розуміння всьому світові, хто ми і якого роду. Спадщина, яку дав нам Олег Ольжич, – безцінна. Він засвідчив світові археологічні корені Буковинської землі і наш глибокий трипільський код. «Буковинська Троя» – це скарб скарбів. Це відкрило нам розуміння того, яка глибина існування нас на цій землі. Тому маємо пишатися таким інструментом, яким можна ділитися з усім світом. А ще це сфера майбутніх сувенірів, нової туристичної фішки нашого краю, якої на Буковині немає», – зазначив Володимир Воронюк.

Музей постійно працює, тож пан Володимир охоче запрошує туди всіх буковинців. Відвідувачами закладу вже стали делегації з Чернівецької області, Прикарпаття, Києва, Львова… Окрім Володимира Воронюка, етнографічні студії проводять кураторка етнографічного проєкту «Спадщина», кандидатка філологічних наук, письменниця Іванна Стефʼюк.

Так, цьогоріч для гостей із Вінничини у музеї провели атмосферний захід «Один день у Трипіллі», основне ж святкування – науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля» – організатори анонсували на серпень, напередодні Дня Незалежності України. У програмі, крім наукової частини, нічний перформанс із вогняними ефектами.

Починаючи з 2017 року 21 липня у Музеї трипільської культури, що діє на базі Клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя», що на Кіцманщині, вшановують всесвітньо відомого археолога, письменника і громадського діяча Олега Кандибу (Ольжича), який досліджував прадавню археологічну культуру буковинського села Шипинців. Спільно з Учбово-методичним центром культури Буковини та етнографічним проєктом «Спадщина» тут започаткували науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля», що поєднує міжнародні наукові читання та мистецькі перформанси з дегустацією.

Ольга Максимюк

Фото Ірини Болести

                        

 

Залишити відгук

Залишити відгук