Літо. Дзиґа. Love. Чернівчанам показали кращі українські короткометражки

У Літературному целанівському центрі відбувся показ фільмів, номінованих на кінопремію «Золота Дзиґа».

Фото Олексія Манютіна

11 липня в Літературному целанівському центрі відбувся показ короткометражок, номінованих на «Золоту Дзиґу» – найвищу вітчизняну кінопремію. Її також називають «українським «Оскаром».

Уперше «Золота Дзиґа» відбулася 20 квітня 2017 року і за цей час стала найпрестижнішою кінопремією України. Вона дає шанс маловідомим кіноробам заявити про себе бодай на українському ринку. Чернівчанам показали п’ять фільмів-номінантів «Золотої Дзиґи». Далі – детально про кожну короткометражку.

«MIA DONNA»(2019)

Режисер: Павло Остріков.

У головних ролях: Ірина Мак, Максим Кондратюк.

Жанр: мелодрама, магічний реалізм.

Водій маршрутки Толік приходить на ринок за одягом. Його дружина вибирає перший ліпший светр, але йому, здається, байдуже, що носити. Він ховається за шторку, але звідти виходить не зовсім Толік. Сорокалітній мужик перетворюється на семирічного хлопця. І це не спричиняє шок ні в кого, крім його дружини. Лікар спокійно заявляє, що «це невиліковно» та радить віддати малого в перший клас.

Фільм із таким сюжетом можна трактувати, як завгодно, і не дійти до істини. Що би не мав на увазі режисер, «Mia Donna» – чудово зрежисована, грамотно змонтована, непогано зіграна, майстерно знята та дбайливо виконана робота. Соціальний підтекст стоїть ледь не на першому плані. Діалоги про курс долара, елементи побуту та навіть епохальне «Україно, Україно» на Першому дзвонику дають зрозуміти, що творці фільму розуміють, у яких реаліях існують їхні персонажі. «Mia Donna» – дуже реалістична короткометрівка в жанрі магічного реалізму.

«MONK» (кліп для Дахи Брахи)

Мультиплікатор та кліпмейкер Сашко Даниленко виробив настільки унікальний візуальний стиль, що його анімаційні роботи можна впізнати за будь-яким кадром. З гуртом «Даха Браха» він співпрацював під час створення кліпу на культовий «Карпатський реп». Для гурту «ТНМК» Сашко зробив «Гупало Василь». Ці роботи є одними з найнетривіальніших в українській музичній індустрії.

Композиція «Монах» гурт «Даха Браха» написав у 2017-му, тоді ж і вийшло музичне відео. Про те, що буде анімаційний кліп, виконавці не знали. Сашко зустрівся з ними під час їхнього концерту в Нью-Йорку та просто показав готове відео.

За сюжетом священник закохується у молоду дівчину, вони проводять таємну зустріч, але місцеві жителі їх викривають. Дівчина вчиняє самогубство, а священник буквально стрибає на дно пляшки. Містичний хоррор з елементами фольклору – це неймовірне влучання в ціль у спробах вузіалузувати музику одного з найвідоміших українських гуртів. Ця робота вражатиме ще не одне покоління.

«ВІЧНІСТЬ» (2019)

Режисерка: Анна Соболевська.

У головних ролях: Олег Москаленко, Дарія Плактій.

Жанр: драма, наукова фантастика.

Фільм, у якому головний герой стрибає між реальностями, персонажі носять футуристичні костюми, а картинка прикрашена купою спецефектів, зняли всього за 80 тисяч доларів. Творців можна похвалити за ентузіазм у намаганні витиснути максимум із доступного мінімуму.

Сюжет розгортається у 2058 році. Людство перемогло смерть. Загадкова корпорація оцифровує душі людей та розміщує їх у цифровому світі назавжди. Для перевірки нових світів корпорації доводиться користуватися парами живих людей – провідниками та тестувальниками.

Фільм не намагається пояснити глядачеві логіку низки неоднозначних подій, які важко поєднати в єдиний сюжет. Тим не менш, робота Анни Соболевської варта уваги. Короткометрівка чимось нагадує «Початок» Крістофера Нолана своїми перестрибуваннями між реальностями. Хоча у фільмі це більше схоже на спроби наслідування популярного фільму, ніж на бажання грамотно використати цікавий художній метод. Найкращий бік стрічки – робота художника-постановника. Підбір локацій, освітлення, композиція кадру настільки притягують, що з будь-якої сцени можна наробити десять скріншотів та почергово ставити шпалерами робочого столу. Операторська робота дуже поетична, кіно варте перегляду на один раз. Видно, що ідеї сценаристів можна розвинути у повнометражний фільм, але після себе картина не залишає особливих вражень.

«ЗАТАМУВАВШИ ПОДИХ» (2019)

Фільм дивовижної краси. Історія любовного трикутника в середовищі водних гімнасток знята без жодного діалогу повністю під водою. Про цю короткометражку можна сказати багато гарних слів, але вони не будуть варті побаченого на екрані. Вона вміло розповідає історію маленької помсти за невеличку інтрижку, головна героїня постає мстивою, ревнивою та холоднокровною. А ще дуже сексуальною. Це одна з характерних особливостей фільму. Враховуючи положення камери, він здається дуже еротичним.

«ВИПУСК 97» (2017)

Режисер: Павло Остріков.

У головних ролях: Олександр Пожарський, Олеся Островська.

Жанр: драма.

Стрічка отримала шість різноманітних кінопремій, а її рейтинг на IMDB складає 8,6 балів. У фільмографії Павла Острікова ця робота найвідоміша. Сюжет розповідає про Миколу – самотнього телемайстра, який у вільний час обожнює дивитися програму привітань, а ще інколи виходить на ринок продавати антени. Там він і зустрічає свою колишню однокласницю, в яку був безнадійно закоханий. Попри загальний тон картини, такої разючої кінцівки не чекав ніхто. Фільм закінчується дуже моторошно.

Темою цього короткого метра, мабуть, можна вважати нездатність покоління, що виросло у дуже скрутні часи, після закінчення школи адаптуватися та ввійти в доросле життя. Люди, доля яких склалася не найкращим чином, так і не зрозуміли, що навчання продовжується навіть і після школи. І когось травми від нездатності прийняти правила нової гри збили з пантелику та не дали змогу побудувати гарне життя. Вони змінюють винаймані квартири, на стінах у вітальні, як і в батьків, у них висить килим, а за вікном завжди сіро та холодно. Бездоганна соціальна драма, що, нехай і опосередковано, стосується сучасного покоління, дуже вдало дискутує на питання проблем нашого суспільства.

Олексій Манютін

 

Залишити відгук

Залишити відгук