0
Альона Оленіцька виготовляє косметику тільки з натуральних продуктів і принципово упаковує її в екологічну тару.
Простора затишна майстерня. Запах ефірних масел та засушених трав зустрічає з самого порога. Тут 31-річна чернівчанка Альона Оленіцька чаклує. Вона вже шість років займається виготовленням натуральної доглядової та мінеральної декоративної косметики. Біля робочого місця Альони за дитячим столиком грається її майже 7-річна дочка Еріка. Саме вона стала для мами стимулом почати екожиття і вивчати етикетки на засобах із масмаркетів.
Попит на натуральну продукцію
Після народження дитини Альона, як і більшість мам, почала прискіпливіше обирати продукцію з магазинів, особливо для догляду малечі. Турбота за дитиною спонукала її вивчати компоненти косметичних засобів та фільтрувати ті, що несуть небезпеку.
«Я вчитувалася в етикетки здебільшого дитячих засобів, почала шукати, що означають ті компоненти, яку користь чи шкоду вони нам несуть. І в мене був шок: коли я почала це вивчати, зрозуміла, що тим не тільки дітям, а й дорослим не можна митися!» – розповідає Альона.
Саме тому чернівчанка спробувала варити мило самостійно в домашніх умовах. Перше дитяче мило на водяній бані вона виготовляла з купленої натуральної мильної основи, до якої додавала ефірна масла. Ним Альона користувалася у побуті, дарувала родичам та подругам. Так вона побачила, що на натуральну продукцію є попит, і почала самотужки варити і мильну основу. Альона всьому вчилася з майстер-класів, які знаходила у мережі.
«Це зараз уже нікого не здивуєш тим, що можна самому варити мило чи виготовити собі крем. А шість років тому це була дивина. Я дуже багато читала, займалася саморозвитком і шукала майстер-класи в мережі. На жаль, на українському просторі таких онлайн-лекцій практично не було, то доводилося черпати інформацію із закордонних», – розповідає майстриня.
Миловаріння займає декілька годин. Продукт наливають у формочку і дають йому час, аби охолонути. Після цього Альона нарізає його на однакові шматочки і залишає відкритим. Мило не одразу придатне до використання, йому потрібен місяць, аби дозріти.
Альона помітила покращення самопочуття та стану шкіри після використання натуральної косметики і вирішила перейти на такий спосіб життя. Окрім мила, з самого початку дівчина почала виготовляти і натуральні бальзами для губ. Жага до самовдосконалення взяла верх, і Альона спробувала виготовляти й іншу продукцію. Зараз у неї в асортименті не тільки доглядова, а й мінеральна декоративна косметика.
Чернівчанка виготовляє креми для обличчя і тіла, тверді шампуні та бальзами для волосся, скраби й засоби для зняття макіяжу. Нещодавно у неї з’явилися тіні для повік, тональні креми та пудри. Всю косметику Альона продовжує виготовляти тільки з натуральних і сертифікованих компонентів. Не тестує її на тваринах.
Усі ефірні масла та іншу сировину для натуральної косметики вона замовляє великими партіями з-за кордону або купує в українських фірм-посередників. Каже, довелося опанувати навички і хіміка, і колориста, і медика.
«Креми для обличчя роблю тільки на замовлення, адже якщо вони натуральні, то мають невеликий термін придатності. Також до кожного типу шкіри потрібен індивідуальний підхід. Усе досить складно, навіть із кремами та милом, не кажучи вже про декоративну косметику. Просто є компоненти, які ніяким чином не можна поєднувати між собою. Є запахи фруктів чи квітів, ефірних масел, яких не існує. Але його можна створити, знаючи, що у комплексі дає схожий аромат. Це все довгий процес навчання і практики. У цьому треба «варитися», аби знати всі деталі. В домашніх умовах можна наробити помилок, навіть змішуючи натуральні компоненти», – застерігає дівчина.
Одна з останніх та найскладніших у виробництві продукція, що з’явилася в Альони, – декоративна. Виготовлення пудри та BB-кремів суттєво відрізняється від процесу створення мила та кремів. Для цього майстриня придбала додаткове технічне обладнання – мініміксер та гріндер, які пристосувала під замішування потрібних компонентів.
«Оксид титану, міка серицит (натуральні матеріали, – ред)… Колись я навіть не знала, що це. А тепер я з цим працюю. Це є в пудрі, наприклад. А вже колір декоративної косметики я отримую за рахунок розмішування жовтого, синього та червоного оксидів металу», – розповідає дівчина.
Перейшла на екоупаковку
Окрім того, що Альона використовує лише натуральні компоненти у виробництві, вона веде екологічний спосіб життя. Екосвідомою дівчина стала спершу як виробниця, а вже потім – як користувачка. Тепер вона вдома сортує сміття, ходить на закупи з екоторбами та відмовляється в магазинах від поліетиленових пакетів.
«Спочатку для продажу косметики було пластикове пакування, та це тільки перший рік. Потім я перейшла повністю на скляну тару. Звісно, є багато людей, яким це не дуже до вподоби… Пересилання – це вже і більша вага, і більше ризиків. Але в мене це принципова позиція… Я просто якось збагнула, що я не тільки споживачка, а ще й виробниця. І я повинна щось зробити, аби зменшити цю кількість пластику. Мене тепер дивує в магазинах реакція продавчинь на відмову від пакетика. Кажуть «беріть, це ж безкоштовне!» Безкоштовне це для вас, а не для планети. Нас із вами вже не буде, а цей пакет ще 300 років буде жити», – розповідає Альона.
Та як би сильно не хотілося, використовувати повністю тільки екопакування Альоні не вдається. Часто просто немає альтернативи.
«Мило я упаковую в екомішечки, креми та скраби – у скляну тару. Проблематично з тими засобами, де потрібні дозатори. Весь флакончик скляний, а кришечка там усе одно пластикова. Просто її ще нічим не замінили, альтернативи поки немає», – розповідає Альона.
Майстриня заохочує до екожиття і своїх клієнтів. Той, хто повертає їй скляну тару, отримує знижку на наступну покупку.
«Це економно не тільки планеті у ресурсах, а й людям у фінансовому плані. Мені приємно, коли дівчата, які купують у мене косметику, кажуть, що у них нарешті кухня у повному порядку. Всі спеції розкладені в однакові скляні баночки. Я тішуся, коли бачу, що моя принципова екопозиція комусь близька», – ділиться Альона.
У своєму онлайн-магазині дівчина популяризує й екопродукцію інших майстрів. Вона продає багаторазові спонжі для обличчя, мочалки, металеві та бамбукові трубочки для напоїв.
«Я хочу, аби люди бачили альтернативу, і нарешті зрозуміли важливість у відмові від пластику. Це наше з вами майбутнє! Екозвички повинні бути в моді, і це під силу зробити великим виробникам. Те, що купувати екотару дорожче, – міф. Я вже по собі побачила, що скляні баночки і якісні пластикові коштують однаково. Було би круто, якби великі супермаркети чи бренди, які користуються довірою клієнтів, відмовлялися від поліетиленових пакетів, пластмаси та тонн плівки…».
Діана Ватаман
Фото Ірини Болести
