Сьогодні у нашій рубриці про чернівецькі монументи розповідаємо про пам’ятник Героям Буковинського куреня, що у сквері на розі вулиць Руської й Садовського.
Пам’ятник спорудили 24 вересня 1995 року. Авторами є скульптор Іван Салевич та архітектор Ярослав Руснак. Відкриття пройшло стримано, без участі військового оркестру та інших військових почестей. На захід прибули гості з Канади, США. Були присутні військові, політичні та релігійні діячі.
Пам’ятник Героям Буковинського куреня – це постать архангела Михаїла в українському народному одязі, який тримає спис в одній руці, щит – в іншій. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за неї». Це перша з «Десяти заповідей українського націоналіста». У нижній частині скульптури, вже ближче до постамента, – герб України, тризуб і вигравійовані дати: 1918, 1941, 1944.
Факт №3
Архангел уособлює тисячі буковинських патріотів України, які в переломні для країни часи пліч-о-пліч зі співвітчизниками з інших українських земель виборювали свободу й державну незалежність для своєї Батьківщини. В листопаді 1918 року оборонці краю масово вступали до лав Української Галицької армії й разом із побратимами-галичанами боролися за Українську державу.
Перший надгробний пам’ятник стрільцям Буковинського куреня постав у 1945 р. в м. Дамблені (Франція), де поховані троє українських вояків. До цього скромного, але виконаного зі смаком з тривкого матеріалу надгробка сходилися в дні свят українські комбатанти, вшановуючи полеглих побратимів.
Пам’ятник Героям Буковинського куреня став одним із перших, зведених у Чернівцях на хвилі національного відродження в 1990-ті роки після здобуття Україною незалежности.
У квітні 2009 року вандали викорчували у сквері, де розташований пам’ятник, 50 туй та майже 350 кущів самшиту. Озеленення тоді провели у рамках Зеленої толоки.
До 100-річчя Буковинського віча, у 2018 році, провели реставрацію скверу. Витратили на роботи більше мільйона гривень.
Інформацію підготували за сприяння краєзнавчого відділу Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Альона Чорна