0
Святкування Дня вишиванки традиційно розпочинають із пологового будинку вже водинадцяте.
Ранок четверга. Біля Чернівецького міського клінічного пологового будинку №2 незвично людно. Тут стурбовані татусі, що мужньо вичікують чергу за ліками чи бахілами, аби побачити своє новонароджене диво, змішалися з безліччю журналістів, чиновників та фотокамер. Сьогодні малюкам пологового урочисто передають вишиванки. Одягнувши бахіли і зайшовши у післяпологове відділення, зустрічаю завідувача II акушерського відділення В’ячеслава Довгана. Лікар розповідає, що працює тут уже 19 років, тому пам’ятає, як захід проводили раніше.
«Як правило, дарують саме тим дітям, які народилися у переддень свята. Цьогоріч вирішили подарувати дві вишиванки – хлопчику і дівчинці. Так, щоб було симетрично», – каже він.
Заходжу у першу палату. Тут лежить Альона зі своєю дводенною дочкою. Малявочка сонно позіхає, навіть не підозрюючи, що сьогодні стала зірочкою усіх обласних ЗМІ. На животику крихітки (напевно, ще з попередньої фотосесії) акуратно лежить розкладена вишиванка з блакитно-жовтими узорами.
«Дуже приємно, що подарували, планую зберігати надалі, як пам’ять», – каже молода мама.
Крихітка починає капризувати, тому виходжу в пошуках ще одного малюка, народженого у сорочці.
У палаті №6 лежить Діана зі своїм народженим 13 травня козаком.
«Зайчику, образили тебе? Брали кров з пальчика?», – згинається над ліжечком його мама, заспокоюючи малюка, що хникає.
Діана народжує вже вдруге. Каже, вдома на неї чекає маленька донечка.
«Це дуже приємний подаруночок. Потім будемо переглядати фото… Дивись сюди, зайчику, – схоплюється Діана, – Уже їсти хоче, напевно».
Запитую, чи придумали вже ім’я для малюка.
– Так, Олександр.
– До речі, одним із засновників Дня вишиванки був саме Олександр (Ткачук). Символічно, правда?
– Ого, бачите як? Та ми і не знали, що потрапимо зараз. За датами малюк повинен був пізніше народитися. Але я ніби знала. Взяла до пологового таке боді з вишиванкою, – каже Діана, дістаючи з комода малесенький згорточок тканини. – Ще давно купила – влітку чи восени. Але ніби передбачила, що ми попадемо сюди на День вишиванки. Зараз переодягнемося. Будемо сьогодні святкові – якраз на виписку, щоб мати гарний вигляд.
Бажаю обом хорошої виписки та виходжу. Головний лікар клінічного пологового будинку №2 Альберт Куріцин нині, як і його малесенькі підопічні, сьогодні у вишиваній сорочці.
«Дійсно, вже не вперше це свято у Чернівцях розпочинається саме у нашому пологовому будинку, – каже чоловік. – Це дуже приємно. Матері, дітки яких отримали вишиваночки, завжди ставляться до цього з великою подякою. Адже їх визначили наче домінантами отримання цих вишиванок. Для кожного вона – як перший подарунок. Тим паче, цьогоріч матерям ще подарували додаткову літературу про виховання діток першого року життя», – розповідає головний лікар.
Виходжу з пологового, залишаючи позаду материнські стурбованості, ніжні малюкові сопіння і татові хвилювання. У Чернівцях сьогодні буде багацько гарно одягнутих — і великих, і малих. Підперезані вишитими поясами, з намистом і віночком, із кольоровими стрічками і заквітчаними хустками. Щонайменше, на один день у рік усі стають одягнутими у вишиванках. А народженими?
Анна Колісник
Фото Ірини Болести
